Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Лист ДФСУ № 9293/Г/99-99-17-02-02-14 від 05.10.2015 щодо самостійного обрання системи оподаткування
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз

Щодо самостійного обрання системи оподаткування

...

Державна фіскальна служба України розглянула запит та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 42 глави ІV Господарського кодексу України (далі - ГКУ) підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

На сьогодні для фізичних осіб - підприємців існує дві системи оподаткування доходів, одержуваних від здійснення підприємницької діяльності, кожна з яких регулюється окремими статтями Кодексу і має певні обмеження та переваги, а також різний порядок оподаткування таких доходів, ведення обліку доходів і витрат.

Статтею 4 Кодексу встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі загальності оподаткування, невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства, фіскальної достатності, соціальної справедливості, рівномірності та зручності сплати податків та зборів.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Кодексу податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу ХІV Кодексу.

Згідно зі ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.

Відповідно до пп. 291.4.1 п. 291.4 ст. 291 Кодексу суб'єкти господарювання, які самостійно обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, на першій групі платників єдиного податку повинні відповідати сукупності таких критеріїв: не використовувати працю найманих осіб, здійснювати виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або проводити господарську діяльність з наданням побутових послуг населенню, обсяг доходу не перевищує 300 тис. гривень.

Згідно з пп. 291.4.2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу суб'єкти господарювання можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на другій групі платників єдиного податку і здійснювати господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 1500 тис. гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платника єдиного податку.

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) ; матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (пп. 292.1.1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу).

Ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата) , та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 Кодексу).

Відповідно до п. 293.2 ст. 292 Кодексу фіксовані ставки єдиного податку встановлюються, сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої груп платників єдиного податку - у межах 10 відсотків мінімальної заробітної плати, для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, платники першої та другої груп сплачують фіксовану ставку єдиного податку у відсотках до мінімальної заробітної плати з розрахунку на календарний місяць, на підставі поданої заяви не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, незалежно від того здійснюють вони діяльність чи ні.

Крім того, фізична особа - підприємець, яка самостійно приймає рішення про обрання спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви, повідомляє у такій заяві, що їй відомі вимоги глави 1 розділу XIV Кодексу, граничні терміни сплати єдиного податку та ставки єдиного податку, термін подання звітності, обмеження у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та відповідальність платника єдиного податку, а також вимоги чинного законодавства про необхідність утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, які нараховуються і виплачуватимуться найманим працівникам, та про необхідність подання до органів державної податкової служби відомостей про виплачені доходи.

Відповідно до п. 295.5 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих працівників звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває більше 30 і більше календарних днів.

Додатково зазначаємо, що фізичні особи - підприємці можуть самостійно обрати загальну систему оподаткування, яка регулюється ст. 177 Кодексу, де об'єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 Кодексу).

Враховуючи викладене, фізичні особи - підприємці залежно від видів діяльності та сум отриманих доходів самостійно обирають системи оподаткування, мають право вільного вибору груп на спрощеній системі оподаткування та відповідно різний спосіб сплати податків. Якщо фізична особа підприємець не планує здійснювати підприємницьку діяльність, то відповідно до ст. 47 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у неї є право здійснити процедуру припинення підприємницької діяльності за власним рішенням.

Структура документа
Лист ДФСУ № 9293/Г/99-99-17-02-02-14 від 05.10.2015 щодо самостійного обрання системи оподаткування

Щодо самостійного обрання системи оподаткування

?Поставте своє запитання
Популярні податкові теми
Запитання можуть ставити лише зареєстровані користувачі
Поставте Ваше запитання, і ми відправимо відповідь Вам в особистий кабінет найближчим часом.
Відправити