Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Лист ДФСУ № 550/2/99-99-10-04-01-10 від 06.03.2015 щодо Методичних рекомендацій із застосування податкового компромісу
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз

Щодо Методичних рекомендацій із застосування податкового компромісу

...

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо Методичних рекомендацій із застосування податкового компромісу та повідомляє таке.

17 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 63-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу" (далі - Закон № 63), нормами якого запроваджено можливість звільнення від відповідальності платників податків за умови добровільного декларування ними податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток підприємств.

На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 26.01.2015 р. № 1258/1/1-15 та з метою виконання вимог Закону № 63 ДФС розроблено:

проект наказу Міністерства фінансів України "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", яким, зокрема, передбачено внесення змін до форм податкової звітності з ПДВ та порядку її складання і подання (зміни до наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966). Станом на 03.02.2015 р. цей наказ зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за № 102/26547 та опубліковано в "Офіційному віснику України" 30.01.2015 р.;

проект наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми Уточнюючого розрахунку з податку на прибуток підприємств для застосування податкового компромісу" для опрацювання в установленому порядку направлено до Міністерства фінансів України листом від 13.02.2015 р. № 343/4/99-99-19-02-01-13;

проект Урядового розпорядження "Про забезпечення реалізації процедури досягнення податкового компромісу" , погоджений Міністерством фінансів України та направлений листами від 11.02.2015 р. № 3135/5/99-99-22-04-02 та № 3136/5/99-99-22-04-02 для погодження в установленому порядку до Мінекономрозвитку та Державної регуляторної служби України відповідно.

Проект акта оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС 28.01.2015 р.

Також у зв'язку із численними запитами територіальних органів ДФС, з метою забезпечення ними однакового підходу при здійсненні заходів адміністрування під час застосування податкового компромісу підготовлено Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, які затверджено наказом ДФС від 17.01.2015 р. № 13 (далі - Методрекомендації) та розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.

Методрекомендації не є нормативно-правовим актом, не встановлюють нових норм права та мають виключно рекомендаційний і роз'яснювальний характер щодо процедури застосування податкового компромісу посадовими особами органів ДФС.

Стосовно посилань платників податків на невідповідності норм Методрекомендацій Закону № 63 повідомляємо таке.

I. Щодо встановлення додаткових вимог як до переліку документів, що подаються платником для застосування податкового компромісу, так і до їх змісту (Заява про компроміс, Заява про компроміс по ППР для неузгодженого податкового зобов'язання) .

Згідно з п. 1 Закону № 63 платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість подаються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Разом з уточнюючим розрахунком подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 63 передбачено, що до затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ з поясненням мотивів його подання для застосування податкового компромісу та з переліком (описом) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

З метою реалізації цього положення пп. 3.4 п. 3 Методрекомендацій визначено, що до затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ із Заявою про компроміс у довільній формі, в якій зазначається про подання уточнюючого розрахунку, для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу. Отже, пояснення мотивів подання уточнюючого розрахунку здійснюється у такій Заяві. Це положення застосовується до розрахунків, що подаються до затвердження Міністерством фінансів України форми уточнюючих розрахунків спеціально для процедури податкового компромісу.

Також вказано, що перелік (опис) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, подається у довільній письмовій формі (за відсутності затвердженої у встановленому порядку) та повинен містити дані, які дають можливість чітко ідентифікувати кожну господарську операцію, щодо якої було допущено завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, що стало наслідком заниження податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток до бюджету. Наведені вище положення спрямовані на реалізацію приписів Закону № 63, у тому числі пункту 3, щодо вирішення питання необхідності проведення документальної позапланової перевірки.

Щодо Заяви про компроміс по ППР

Пунктом 7 Закону № 63 встановлено, що досягнення податкового компромісу по неузгоджених сумах податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також визначених в отриманих податкових повідомленнях-рішеннях, за якими податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм Кодексу, здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу.

Абзацом третім пп. 3.1 п. 3 Методрекомендацій передбачено, що "для початку застосування процедури податкового компромісу платник податків, який вирішив скористатися такою процедурою, може подати протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом № 63 до контролюючого органу за основним місцем свого податкового обліку заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також по отриманих податкових повідомленнях-рішеннях, по яких суми податкових зобов'язань не узгоджені відповідно до норм Кодексу (далі - Заява про компроміс по ППР) ". Отже, вказане положення відповідає приписам п. 7 Закону № 63 та нового виду документа або нової його форми не передбачає.

II. Щодо визначення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання не відповідно до норм підрозділу 92 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, а згідно із загальними термінами, передбаченими Кодексом, що обмежує можливість застосування податкового компромісу

Зауважимо, що відповідно до п. 5 Закону № 63 платник податків сплачує податкові зобов'язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі 5 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження. Днем узгодження вважається день отримання повідомлення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, а в разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки - день отримання довідки, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов'язань в уточнюючому розрахунку, або день отримання податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.

Досягнення податкового компромісу на підставі п. 7 Закону № 63 здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу, і в такому випадку днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній п. 2 цього підрозділу (5 %), таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом, тобто сплати узгоджених податкових зобов'язань згідно з підрозділом 92 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (п. 8 Закону № 63).

Отже, приписи Закону № 63 передбачають лише один термін на сплату узгодженого податкового зобов'язання - 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.

Зауважимо, що аналогічні вимоги містяться у нормах п. 57.1, 57.3 ст. 57 Кодексу.

III. Щодо проведення перевірки контролюючим органом заяви про намір досягнення податкового компромісу та відповідних матеріалів на предмет їх відповідності умовам податкового компромісу

Так, відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Нормами п. 7 Закону № 63 передбачено, що процедура податкового компромісу, встановлена підрозділом 92 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм Кодексу.

Платники податків з метою застосування податкового компромісу мають право подати уточнюючі розрахунки або заяви відповідно до положень цього підрозділу протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим підрозділом (п. 12 Закону № 63).

Положеннями Методрекомендацій запропоновано розглядати Заяви, подані платниками податків для застосування податкового компромісу на підставі п. 7 Закону № 63, на відповідність основним вимогам цієї норми,зокрема:

дотримання платником податку, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, передбаченого п. 12 підрозділу 92 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу терміну для подання Заяви;

відсутність станом на дату подання Заяви факту узгодження сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, щодо яких подано заяву про намір досягнення податкового компромісу, у встановленому Кодексом порядку;

наявність факту визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ... тощо.

Вказане зумовлено тим, що мають місце випадки звернення платників податків із заявою про намір досягнення податкового компромісу та подальшою сплатою податкових (грошових) зобов'язань по зобов'язаннях, які не підпадають під дію цього Закону, а саме:

застосування податкового компромісу виключно до штрафних (фінансових) санкцій, у тому числі нарахованих за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання на підставі ст. 126 Кодексу (звернення ТОВ <...>);

наявність факту узгодження сум податкових (грошових) зобов'язань (звернення ПАТ);

наявність неузгоджених сум податкових зобов'язань по податках і зборах, не передбачених п. 1, 7 Закону № 63 (заява ТОВ о збору за забруднення навколишнього природного середовища).

Щодо рішень довільної форми у формі протоколу про погодження або непогодження застосування податкового компромісу, то такі рішення (листи) направляються платникам податків лише з метою їх повідомлення про конкретні ідентифіковані суми податкових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких податковий компроміс може бути застосований. При цьому будь-які додаткові умови щодо можливості застосування податкового компромісу, крім визначених Законом № 63, не встановлюються.

В. о. Голови М. Мокляк

Структура документа
Лист ДФСУ № 550/2/99-99-10-04-01-10 від 06.03.2015 щодо Методичних рекомендацій із застосування податкового компромісу

Щодо Методичних рекомендацій із застосування податкового компромісу

?Поставте своє запитання
Популярні податкові теми
Запитання можуть ставити лише зареєстровані користувачі
Вхід/Реєстрація
Поставте Ваше запитання, і ми відправимо відповідь Вам в особистий кабінет найближчим часом.
Відправити