Про надання роз'яснення щодо застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску
Державна фiскальна служба України у зв'язку з набранням чинностi 01 сiчня 2015 року Законом України вiд 28 грудня 2014 року № 77–VIIІ «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо реформування загальнообов'язкового державного соцiального страхування та легалiзацiї фонду оплати працi» (далi — Закон № 77), яким внесено змiни, зокрема, до ч. 11 ст. 25 Закону України вiд 08 липня 2010 року № 2464 «Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування» (далi — Закон № 2464), повiдомляє таке.
Частиною 1 статтi 58 Конституцiї України передбачено, що закони та iншi нормативно-правовi акти не мають зворотної дiї в часi, крiм випадкiв, коли вони пом'якшують або скасовують вiдповiдальнiсть особи. Офiцiйне тлумачення цього положення надано Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 09.02.1999 № 1-рп/99 у справi за конституцiйним зверненням Нацiонального банку України (справа про зворотну дiю в часi законiв та iнших нормативно-правових актiв).
Так, Конституцiйним Судом України наголошено, що дiю нормативно-правового акта в часi треба розумiти як таку, що починається з моменту набрання цим актом чинностi i припиняється з втратою ним чинностi, тобто до подiї чи факту застосовується той закон або iнший нормативно-правовий акт, пiд час дiї якого вони настали або мали мiсце. Дiя закону чи iншого нормативно-правового акта поширюється тiльки на тi вiдносини, якi виникли пiсля набуття ним чинностi. Це є однiєю з найважливiших гарантiй правової стабiльностi, впевненостi суб'єктiв права в тому, що їх правове становище не погiршиться з прийняттям нового закону чи iншого нормативно-правового акта.
Стаття 58 мiститься у роздiлi II «Права, свободи та обов'язки людини i громадянина» Конституцiї України, в якому закрiплено конституцiйнi права, свободи i обов'язки людини i громадянина та їх гарантiї. Положення окремих статей Конституцiї України, в яких визначається правовий статус церкви i релiгiйних органiзацiй в Українi (стаття 35), полiтичних партiй та громадських органiзацiй (статтi 36, 37 ), гарантують їх дiяльнiсть через реалiзацiю прав та свобод людини i громадянина, а саме — права на свободу вiросповiдання i свiтогляду, права на свободу об'єднання у полiтичнi партiї та громадськi органiзацiї. Конституцiйний Суд України дiйшов висновку, що положення частини першої статтi 58 Конституцiї України про зворотну дiю в часi законiв та iнших нормативно-правових актiв у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують вiдповiдальнiсть особи, стосується фiзичних осiб i не поширюється на юридичних осiб. Але це не означає, що цей конституцiйний принцип не може поширюватись на закони та iншi нормативно-правовi акти, якi пом'якшують або скасовують вiдповiдальнiсть юридичних осiб. Проте надання зворотної дiї в часi таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказiвки про це в законi або iншому нормативно-правовому актi.
Листом Мiнiстерства юстицiї України вiд 29.04.2011 № 5149-0-26-11-18 надано роз'яснення законодавства та повiдомлено: «Щодо усунення суперечностей мiж положеннями нормативно-правових актiв зауважуємо, що при розв'язаннi таких правових колiзiй, як правило, застосовуються загальновизнанi прийоми тлумачення правових норм (надання переваги нормi, що має вищу юридичну силу, а у разi виявлення суперечностей (колiзiї) мiж положеннями рiзних нормативно-правових актiв, якi мають однакову юридичну силу, застосовуються положення нормативно-правового акта, який прийнято пiзнiше або який є спецiальним тощо).
Статтею 8 Конституцiї України встановлено, що Конституцiя України має найвищу юридичну силу. Закони та iншi нормативно-правовi акти приймаються на основi Конституцiї України i повиннi їй вiдповiдати.
Законом № 77 внесено змiни, зокрема, до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464.
Вiдповiдно до внесених змiн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску буде накладатися штраф у розмiрi 20 вiдс. своєчасно несплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 ).
Враховуючи викладене, за порушення, вчиненi до 31.12.2014 включно, фiскальнi органи (органи доходiв i зборiв) застосовують фiнансовi санкцiї, передбаченi пунктом 2 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, у розмiрi 10 вiдс. своєчасно несплачених сум єдиного внеску незалежно вiд дати фактичної сплати.
За порушення, що виникли з 01.01.2015, буде накладатися штраф у розмiрi 20 вiдс. своєчасно несплачених сум єдиного внеску.
Рiшення про застосування штрафних санкцiй за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається згiдно з додатком 9 до Інструкцiї про порядок нарахування i сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, затвердженої наказом Мiндоходiв вiд 09.09.2013 № 455.
Голова І. О. Бiлоус