Лист ДФСУ № 21843/6/99-99-19-03-02-15 від 15.10.2015 щодо порядку відображення у податковому обліку отриманої підприємством кредит-ноти, яка зменшує суму зобов’язання покупця - резидента перед постачальником - нерезидентом в іноземній валюті за поставлений товар

Щодо порядку відображення у податковому обліку отриманої підприємством кредит-ноти, яка зменшує суму зобов’язання покупця - резидента перед постачальником - нерезидентом в іноземній валюті за поставлений товар

...

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо порядку відображення у податковому обліку отриманої підприємством кредит-ноти, яка зменшує суму зобов'язання покупця - резидента перед постачальником - нерезидентом в іноземній валюті за поставлений товар, та повідомляє.

Щодо оподаткування податком на додану вартість

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 Кодексу).

При цьому для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу (пункт 198.2 статті 198 Кодексу).

Згідно з пунктом 201.12 статті 201 Кодексу документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу України (далі - МКУ) визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини восьмої статті 264 МКУ, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

При цьому, згідно з частиною першою статті 266 МКУ декларант зобов'язаний, зокрема, здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Частинами четвертою та п'ятою статті 266 МКУ визначено, що у разі самостійного декларування товарів декларантом відповідальність за вчинення порушення митних правил, передбачену цим Кодексом, у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Враховуючи, що декларантом до митного оформлення було подано документи, які підтверджували відомості, внесені до митних декларацій, підстави для зміни цих відомостей у митних деклараціях згідно зі створеними після здійснення митного оформлення товарів документами відсутні.

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III " Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

Таким чином, базою для розрахунку податку на прибуток є фінансовий результат за даними бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, стосовно відображення у бухгалтерському обліку курсової різниці по кредит-ноті доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Водночас зазначаємо, що визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" , затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193.

Голова Р. М. Насіров

close icon
Структура документа
Лист ДФСУ № 21843/6/99-99-19-03-02-15 від 15.10.2015 щодо порядку відображення у податковому обліку отриманої підприємством кредит-ноти, яка зменшує суму зобов’язання покупця - резидента перед постачальником - нерезидентом в іноземній валюті за поставлений товар

Щодо порядку відображення у податковому обліку отриманої підприємством кредит-ноти, яка зменшує суму зобов’язання покупця - резидента перед постачальником - нерезидентом в іноземній валюті за поставлений товар

Замовити персональну презентацію