Лист Державної податкової служби України № 13920/Ж/17-1216 від 18.05.2012 щодо включення в дохід юридичної особи - платника єдиного податку відсотків, отриманих від банку за користування коштами на депозитному рахунку та строків, передбачених для зберігання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів суб'єктами господарювання

Щодо включення в дохід юридичної особи - платника єдиного податку відсотків, отриманих від банку за користування коштами на депозитному рахунку та строків, передбачених для зберігання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів суб'єктами господарювання

...

Державна податкова служба України розглянула звернення, яке надійшло від Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики листом стосовно питання включення до доходу юридичної особи - платника єдиного податку відсотків, отриманих від банку за користування коштами на депозитному рахунку, і повідомляє таке.

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування регулюється розділом XIV Податкового кодексу України із урахуванням змін, внесених Законом України від 04.11.2011 р. № 4014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності" (далі - Кодекс).

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) ; матеріальній або нематеріальній формі сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Проценти - це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включаються платіж за використання коштів, залучених у депозит (пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Депозит (вклад) - це кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів - Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ - державним органом, визначеним законом (пп. 14.1.44 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, зі змінами та доповненнями (далі - Положення), залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується, зокрема, договором банківського рахунку.

За договором банківського рахунку, укладеним з юридичною або фізичною особою, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти або банківські метали, що їй надходять, виконувати розпорядження власника рахунку про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком. За користування грошовими коштами, що обліковуються на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку або законом (п. 2.5 Положення).

Згідно із підпунктом 296.1.3 пункту 296.1 статті 296 Кодексу платники єдиного податку четвертої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пункту 44.2 статті 44 цього Кодексу.

Спрощена система бухгалтерського обліку і звітності для юридичних осіб - платників єдиного податку передбачає складання фінансової звітності відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39, згідно з пунктом 8 якого суб'єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, визнають витрати і доходи з урахуванням вимог Кодексу.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 розділу III "Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" у статті "Інші доходи" відображаються суми інших доходів від операційної та звичайної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, дохід від неопераційних курсових різниць, інші доходи.

Таким чином, проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному), включаються до доходу юридичної особи - платника єдиного податку.

Стосовно термінів, передбачених для зберігання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів суб'єктами господарювання (як фізичними, так і юридичними особами) , у випадку коли перевірка органом ДПС не проводилась більше 1095 днів.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно із пунктом 44.3 статті 44 Кодексу платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 статті 44 Кодексу, також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 статті 44 Кодексу, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Водночас, згідно із статтею 32 Закону України від 24 грудня 1993 року № 3814-XII "Про Національний архівний фонд та архівні установи", із змінами та доповненнями, об'єднання громадян і релігійні організації, а також підприємства, установи та організації, засновані на приватній формі власності, мають право створювати архівні підрозділи для постійного або тимчасового зберігання документів, що не належать державі, територіальним громадам, передавати документи Національного архівного фонду на зберігання до державних та інших архівних установ. Зазначені юридичні особи зобов'язані забезпечити збереженість документів, що нагромадилися за час їх діяльності, до проведення експертизи їх цінності в порядку, встановленому цим Законом, та протягом року з дня реєстрації цих юридичних осіб в установленому законодавством порядку погодити свою номенклатуру справ з однією з державних архівних установ або архівним відділом міської ради.

У разі ліквідації зазначених юридичних осіб ліквідаційні комісії зобов'язані забезпечити збереженість їх архівних документів і за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою визначити місце подальшого зберігання архівних документів цих юридичних осіб (усі первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, бухгалтерську звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) за період 1095 днів, що передують даті останньої господарської операції, протягом трьох років з дня здачі в архів, документи про нарахування та виплату заробітної плати найманим працівникам - протягом сімдесяти років).

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 статті 44 Кодексу, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 статті 44 Кодексу.

Отже, платники податків у випадку, коли перевірка органом ДПС не проводилась протягом терміну, який перевищує 1095 днів, повинні забезпечити належне зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, та здати їх в архів.

Заступник Голови А. Ігнатов

close icon
Структура документа
Лист Державної податкової служби України № 13920/Ж/17-1216 від 18.05.2012 щодо включення в дохід юридичної особи - платника єдиного податку відсотків, отриманих від банку за користування коштами на депозитному рахунку та строків, передбачених для зберігання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів суб'єктами господарювання

Щодо включення в дохід юридичної особи - платника єдиного податку відсотків, отриманих від банку за користування коштами на депозитному рахунку та строків, передбачених для зберігання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів суб'єктами господарювання

Замовити персональну презентацію