Щодо кількості та розміру штрафних санкцій за вчинення декількох порушень

(Витяг)

Статтею 36 Кодексу про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року N 8073-X, із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), передбачено, що при здійсненні однією людиною двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в даному випадку може бути додано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Більш серйозним визнається правопорушення, за яке встановлена більш сувора міра адміністративного стягнення (більший розмір штрафу, більш тривалий строк виправних робіт, застосування штрафу замість попередження, тощо).

При цьому закон передбачає можливість додавання до основного стягнення, яким є санкція, встановлена за найбільш серйозне адміністративне правопорушення з числа вчинених, одного з додаткових, передбачених статтями про відповідальність за будь-який з вчинених адміністративних проступків.

Щодо малозначністі вчинення адміністративного правопорушення, за яким протоколи мають право складати органи Міндоходів

У ст. 22 Кодексу зазначено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Тобто визнання адміністративного правопорушення малозначним належить до компетенції того органу, який розглядає справу про адміністративне правопорушення (в даному випадку суд або орган Міндоходів).

Вирішуючи питання про звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 Кодексу, правозастосовующі органи враховують характер вчиненого правопорушення, особу порушника, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, його майновий стан, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, щире каяття у скоєному, а також усунення правопорушником до розгляду справи в суді допущених ним порушень законодавства, зокрема уявлення відсутніх на момент перевірки відповідних документів дозвільного характеру.

Разом з тим слід зазначити, що звільнення особи від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю вчиненого ним правопорушення є не обов'язком, а правом уповноваженого органу, яке здійснюється ним відповідно до ст. 22 Кодексу на стадії розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Щодо триваючих і разових адміністративних правопорушень і термінів накладення адміністративних стягнень

Статтею 38 Кодексу встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до Кодексу підвідомчі суду (судді).

Триваючим адміністративним правопорушенням є порушення, пов'язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа , яка вчинила які-небудь встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан триває протягом значного часу, і весь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Таким чином, триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок (наприклад, виявлення таких порушень: відсутність обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов'язкову форму обліку (обліку результатів підприємницької діяльності відповідно до вимог чинного законодавства), бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування, ведення його з порушенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших правопорушень, пов'язаних з нарахуванням податків, які можливо встановити тільки в ході документальної перевірки на підставі первинних документів).

До адміністративних правопорушень, які мають разовий характер, належать такі проступки: несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів та державних цільових фондів, тощо. Так, днем вчинення правопорушення є останній день подання декларації про доходи в органи Міндоходів, подання платіжних документів до установ банків про сплату податків, зборів, тощо.

При вирішенні питання про віднесення адміністративного правопорушення до триваючого або разовому необхідно враховувати суть такого правопорушення.

Крім того, Міндоходів також має право складати протоколи про адміністративні порушення митних правил, за які передбачена адміністративна відповідальність, і розглядати такі справи.

В. о. Міністра В. Левицький