Чи може контролюючий орган змінити призначення платежу за платіжним дорученням?

Згідно з положеннями пункту 3.8 Інструкції №22 реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Таким чином, правом визначати призначення платежу наділений виключно платник, що ініціює перерахування коштів з власного рахунку. Аналогічна позиція склалася і у судовій практиці, наприклад, аналізуючи чинне законодавство України, у тому числі у частині визначення призначення платежу, Вищий адміністративний суд України у рішенні по справі №2а/0270/3916/11 приходить до висновку, що: «право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику». Окрім того, посилаючи на частину 2 статті 19 Конституції України суд зазначає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.