Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" від 13.03.2017 у справі № 2
Редакції документа
Редакція діє з  13.03.2017
Статус документа: чинний

ПЛЕНУМ  ВИЩОГО  АДМІНІСТРАТИВНОГО  СУДУ  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13 березня 2017 року № 2
м. Київ

close icon
Структура документа
Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" від 13.03.2017 у справі № 2
Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року

Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року

Правові позиції Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2

Правові позиції Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2

І. Спори з приводу здійснення органами доходів і зборів контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товарів
1. Витребування органом доходів і зборів у декларанта додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів

1.1. Допустимість витребування додаткових документів на тій підставі, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено

1.2. Обов’язок органу доходів і зборів обґрунтувати причини витребування додаткових документів

1.3. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів

2. Докази та доказування в адміністративних процедурах контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів

2.1. Тягар доказування неповноти та недостовірності відомостей про митну вартість товарів

2.2. Доведення факту здійснення декларантом страхування товарів та факту нездійснення декларантом страхування товарів

2.3. Калькуляція собівартості виробника як доказ на підтвердження заявленої митної вартості товару

2.4. Доказова сила платіжного доручення, у якому відсутня інформація про рахунок-фактуру (інвойс), на підставі якого здійснено платіж

2.5. Доказова сила документа із технічною помилкою

2.6. Вплив змісту платіжного доручення на достовірність відомостей про величину митної вартості товарів

2.7. Допустимість зовнішньоекономічних контрактів та інвойсів, підписаних різними особами та скріплених різними печатками, як засобів доказування митної вартості товарів

2.8. Зміст доказу як критерій встановлення наявності чи відсутності розбіжності у документах, поданих для підтвердження митної вартості

2.9. Ідентифікація документа з оцінюваним товаром на основі взаємного зв’язку доказів у їх сукупності

2.10. Допустимість прейскуранта (прайс-листа) як доказу на підтвердження митної вартості товарів

2.11. Допустимість довідки про транспортні витрати як доказу на підтвердження витрат на перевезення товарів

3. Умови застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості товару

3.1. Неподання декларантом додаткових документів, витребуваних митницею

3.2. Наведення органом доходів і зборів пояснень до коригувань митної вартості товару

3.3. Використання органом доходів і зборів об’єктивних даних при коригуванні заявленої митної вартості

3.4. Обов’язок органу доходів і зборів конкретизувати підстави незастосування відповідних другорядних методів визначення митної вартості товарів

3.5. Ненадання декларантом додатково витребуваних митницею документів та підстави для коригування заявленої митної вартості товарів

3.6. Обов’язок доведення того, що пов’язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару

3.7. Право органу доходів і зборів при коригуванні митної вартості посилатися на митну декларацію, яка була подана на виконання рішення про коригування митної вартості, згодом скасованого судом

3.8. Обов’язок органу доходів і зборів навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за одним із другорядних методів

3.9. Допустимість використання органом доходів і зборів як основи для коригування митної вартості за резервним методом ціни товару, умови поставки якого відрізняються від умов поставки оцінюваного товару

3.10. Правові наслідки неподання декларантом транспортних (перевізних) документів, коли за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару

4. Судові способи захисту прав декларанта

4.1. Судове рішення про зобов’язання органу доходів і зборів здійснити митне оформлення товарів за митною вартістю, заявленою декларантом

4.2. Правові наслідки скасування судом рішення органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів стосовно правомірності картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

5. Розгляд справи

5.1. Дослідження судом обставини, яка стосується митної вартості товарів, але яка не була предметом дослідження органу доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів

ІІ. Спори щодо здійснення органами доходів і зборів контролю за правильністю класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД

6.1. Предмет експертизи торгово-промислової палати, що замовляється декларантом у випадку оспорювання ним рішення органу доходів і зборів про визначення коду товару

6.2. Достовірність інформації про товар, що розміщена на сайт виробника цього товару

6.3. Правомірність застосування судом такого способу захисту прав позивача, як зобов’язання органу доходів і зборів здійснити митне оформлення товару за кодом, заявленим декларантом

6.4. Преюдиційність постанови суду у справі щодо оскарження рішення органу доходів і зборів про визначення коду товарів

ІІІ. Спори з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності щодо повернення платникам податків митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами

7.1. Повернення митних платежів, розмір яких був визначений і сплачений декларантом при митному оформленні певної партії товару з урахуванням рішення митниці про коригування митної вартості ідентичного товару, що ввозився раніше у межах іншої партії, у разі набрання законної сили постановою суду про скасування такого рішення митниці

7.2. Надмірна сплата митних платежів у результаті помилки імпортера при нарахуванні цих платежів, виявлена органом доходів і зборів при проведенні перевірки з питань державної митної справи при здійсненні імпортером зовнішньоекономічної діяльності

7.3. Момент виникнення у імпортера права вимагати повернення надміру сплачених митних платежів, обчислених на основі рішення про коригування митної вартості товарів

7.4. Презумпція правильності визначення імпортером митної вартості товарів як передумова для констатації факту надмірної сплати митних платежів

7.5. Допустимість стягнення надмірно сплачених митних платежів як способу захисту права імпортера на повернення цих коштів

7.6. Належний спосіб захисту права на повернення надмірно сплачених митних платежів у випадку його порушення шляхом нерозгляду по суті заяви імпортера про повернення коштів із бюджету

Замовити персональну презентацію