Зупинення реєстрації ПК/РК: чи вирішать нові правила старі проблеми?

Законом № 2245 тимчасово призупинено право фіскалів блокувати реєстрацію ПН, що дало бізнесу можливість трошки відпочити. Але до 01 березня Кабмін має прийняти постанову і встановити нові процедури зупинки і розблокування реєстрації ПН (змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу). Про це йшла мова під час круглого столу «Зупинення реєстрації податкових накладних: чи вирішать нові правила старі проблеми?», організованого комітетом з податкового та митного права Асоціації правників України. Серед іншого, під час заходу експерти обговорили проект постанови КМУ «Про затвердження порядку визначення підстав та механізмів зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування», а також можливості платника податку здійснення захисту щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено до 01 грудня 2017 року.

Так, за словами Дмитра Мішалова, начальника управління організаційної роботи щодо прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС України, наразі ДФС активно співпрацює з Мінфіном щодо удосконалення проекту постанови КМУ «Про затвердження порядку визначення підстав та механізмів зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування».

«З Нового року постанова вже перероблялася 8 разів. До неї постійно вносяться коментарі, доповнення», - каже він.

При цьому експерт відмічає, що СМКОР блокувалося менше 1 % реального бізнесу від усіх зареєстрованих накладних. «Бізнес звертається виключно з проблемами. Ніхто не каже, що у них все добре. Із заблокованих накладних з літа минулого року тільки 40 % платників подали пояснення, 60 % навіть на цене спромоглися. Ці 60 % можна відносити як до фіктивного сектору, так і до реального бізнесу», - констатує пан Мішалов.

Аналізуючи причини відмови по таблицях платників податків, чиновник каже, що основна з них – невідповідність задекларованим показникам виду діяльності. «Будівельник, у якого 2 офіційних робітники і 30 млн доходів на місяць, – під питанням. Комісія не буде приймати позитивне рішення по таких платниках. Я, як голова Комісії, буду намагатися переконати кожного члена Комісії, щоб було прийняте правильне рішення. Чому один платник декларує 120 співробітників, а інший платник вирішив, що можна свою сестру взяти на роботу та робити той же об’єм і не влаштовувати людей на роботу. Це не правильно», - справедливо відмічає Дмитро Мішалов.

Щодо критеріїв ризиків, котрі визначатиме безпосередньо ДФС, експерт зазначив, що є критерії, які великі конвертаційні центри починають обходити. «Такі компанії наймають досвідчених ІТ-спеціалістів, прописують алгоритм, вираховують математичним шляхом, як це можна обійти. Всі ми розуміємо, що ідеальну систему не створиш. Для того щоб запобігти вкидам податкового кредиту, необхідно буде якісь критерії вводити дуже швидко. Якщо їх погоджувати з КМУ, виносити окремо постанову – це займе щонайменше 2-3 місяці. А це колосальне наповнення ринку фіктивним кредитом. Тому необхідно 2-3 дні, щоб у нас була можливість хоч якось на це впливати точково», - підкреслив він.

При цьому пан Мішалов зазначив, що постанова КМУ «Про затвердження порядку визначення підстав та механізмів зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування» має бути оприлюднена вже найближчим часом.

У свою чергу Віта Форсюк, CEO TaxLink, керівник податкової практики юридичної компанії «Jurimex» впевнена, що проблема блокування податкових накладних реального бізнесу в ЄРПН, яка сьогодні активно обговорюється на усіх рівнях, є значно ширшою, аніж її звикли розглядати в експертному середовищі, і полягає в недосконалій системі електронного адміністрування та у значних прогалинах програмного забезпечення, а не у нормативно-правових актах, які усе намагаються удосконалити на законодавчому рівні. 

Так, за словами Віти Форсюк, однією з найбільших проблем захисту прав платників у цій ситуації є неможливість попередити ту чи іншу дію технічної програми. «Як свідчить практика, податкові накладні нерідко реєструвалися за підробленим електронним цифровим підписом. Насправді це величезна категорія справ, де фігурують реальні підприємства, котрі мають мільйони податкового кредиту, величезні ліміти СЕА. І от у п’ятницю у них все нормально, а у понеділок виявляється, що у них вже немає ліміту СЕА. За один день у них змінився директор, за один день йому зареєстрували електронний цифровий підпис, запровадили в систему, зареєстрували на мільйонні суми накладних. На практиці це були навіть компанії, які електронного рахунку в банку не мали. При цьому система спрацьовувала, все пропускала. Платник відкриває величезну кількість кримінальних справ, судиться. У результаті ДФС зобов’язують повернути йому ліміт СЕА. Фіскальні органи зі свого боку зауважують, що у них немає належним чином закріплених повноважень виконати таке рішення», - нарікає експерт.

На думку пані Форсюк, все це вказує на те, що система електронного адміністрування потребує суттєвого доопрацювання.

«Тут проблема полягає у значних прогалинах програмного забезпечення СМКОР. Ніхто не знає, як воно функціонує, ніхто не бачить технічної програми. Усі наразі говорять про якісь штучні вкиди, ручний режим керування. Тут виникає питання, чи автоматично в момент розробки було закладено режим ручного керування, чи виробник, вчиняючи кримінальний злочин, заклав відповідні алгоритми до цієї програми. Якщо ми не зробимо діджиталізацію відкритою і публічною, ця проблема ніколи не вирішиться, які б чудові нормативні документи ми не писали. Повинна бути проведена відповідна експертиза цієї програми, чи дійсно вона відповідає тому алгоритму, який був закладений у нормативні акти, що регулюють це питання», - справедливо відмічає CEO TaxLink.

Підтримує колегу у цьому питанні і Кирил Сластунов, інспектор Ради бізнес-омбудсмена в Україні. «Те, як прописано у порядку і як запланована робота СЕА, технічний програмний алгоритм, - працює інакше і не зовсім зрозуміло. Це нюанс, у нас дійсно складне програмне забезпечення. Це програма, яка розробляється для держоргану, можливо, для таких крупних корпоративних проектів потрібна складніша технічна експертиза», - каже він.

При цьому він заявляє, що хоча СМКОР і передбачала логічні потрібні інструменти, але в реальності їх украй складно адмініструвати.

«У цій системі проблемні місця зутрічалися на трьох етапах. Перший із них – зупинення податкових накладних штучним інтелектом. Неможливо налаштувати автоматичну систему, щоб відсіювала тільки «фіктарів». Очікувалося, що з накладних, котрі будуть зупинятися, умовно 70 % «фіктарів» і 30 % - компанії реального сектору. Але дуже багато було зупинено накладних реального бізнесу. При більш уважному вивченні окремих ситуацій було зрозуміло, що інколи система спрацьовувала просто як автоматика, абсолютно нелогічно з погляду людини. Це проблема на етапі автоматизації», - зазначає експерт.

Разом з тим він підкреслює, що це було б не так страшно, якби ефективно спрацьовувала система людського втручання (комісії ДФС, які аналізували усю цю проблематику). Але й на етапах людського втручання зустрічалися проблеми.

«Мені здається, на перших етапах ДФС не була готова до такого обсягу заблокованих накладних і того обсягу документів та операцій, котрі необхідно було аналізувати. Тому досить довгий час строки розгляду порушувалися. З інформації, якою ми володіємо, люди, котрі займалися цими процесами, дуже важко та добросовісно працювали, затримувалися на роботі, проглядали матеріали. Але фізично розглянути такий об’єм інформації було неможливо», - констатує пан Сластунов.

Крім того, ситуація ускладнювалася нарощуванням боргу. «Якщо на етапі перших комісій розгляд відбувався досить швидко і вони біль-менш справлялися з цими задачами організаційно, то на етапі другої комісії ДФС надходило все більше і більше скарг. Це відбувалося через те, що платники податків не знали, які саме документи їм необхідно надати для того, щоб розблокували податкові. ДФС відписувала просто: подано не достатньо документів, або документи не відповідають вимогам чинного законодавства. Які документи, в чому проблема – ніяких пояснень. Сканували усе, що могли, подавали цілими мішками документи через пошту. Оскільки фізично це не можна було розглянути, строки розгляду затягувалися на місяці», - відмічає експерт.

Платники, не розуміючи, чому блокуються податкові накладні та чого чекати у майбутньому, ішли до суду. «Коли в адмінсуді суддя запитував представника податкової, чому заблокували податкову накладну, представник податкового департаменту не знав, що відповісти, та казав: «Подано не достатньо документів» або «Документи не відповідають вимогам чинного законодавства». Комісія не аргументувала рішення. Адекватний суддя, реалізуючи принцип обґрунтованості  прийняття рішення органом владних повноважень, повинен розблокувати таку накладну як «фіктарю», так і добросовісному платнику податків. Був високий ризик того, що «фіктарі» з невеликою відстрочкою через суд відбивали свої рішення», - розповідає пан Сластунов.

Резюмуючи сказане, експерт зазначив, що «у такій ситуації важко залишатися оптимістом».

«Думаю, як тільки з’являться нові критерії, знову з’явиться великий потік обурення та скарг бізнесу на те, як це в системі буде реєструватися. Єдине, що можуть зробити наразі учасники бізнес-середовища та представники держорганів, – зменшити негативний ефект. Якісь ускладнення, звісно, будуть. Все залежить від того, яка кількість реальних підприємств потрапить під проблематику і наскільки швидко ця проблематика буде вирішуватися. Це залежить від того, наскільки коректним буде новий порядок, наскільки узгодженим  і як швидко та ефективно будуть коригуватися проблеми та неув’язки після його теоретичного опрацювання», - резюмував він.

Зі свого боку Антон Поляничко, голова наукової ради Асоціації податкових радників, висловив своє бачення вирішення проблеми. «Як на мій погляд можна було би поліпшити ситуацію? Я пропонував уже Мінфіну запровадити таку норму, відповідно до якої відсоток неправильно заблокованих накладних за певними критеріями перевищує певну межу, наприклад 10 %, то це є підставою для автоматичного припинення чинності цього критерію. Якщо ми хочемо боротися з фіктивним податковим кредитом, то хай хоча б отак – якщо є певне перебільшення незаконного блокування, нехай цей критерій автоматично зупиняється. Але з урахуванням того, що напередодні вибори, міжнародні кредитори тиснуть щодо відшкодування ПДВ, самі розумієте, яка є імовірність цього запровадження», - песимістично резюмував пан Поляничко.

Голова комітету АПУ з податкового та митного права, старший партнер АО «Соколовський і партнери» Тетяна Лисовець коротко поінформувала присутніх щодо нововведень, які пропонуються вищезгаданою постановою. «Запропоновано цікаву систему зупинення податкових накладних. Після зупинення ПН питання про розгляд документів і пояснень має розглядати комісія регіонального рівня. З одного боку, зменшиться навантаження на центральний орган, а з іншого - створюється корупційний ризик. Як ми потім цей баланс будемо утримувати, щоб нівелювати корупційний ризик? Після цього, як Комісія прийме рішення, зареєструвати чи ні податкову накладну, вона має передати це рішення до комісії центрального рівня, після чого остання має прийняти рішення про реєстрацію цього рішення у спеціальному реєстрі, який передбачений проектом постанови. Можливо, це питання потрібно більш чітко виписати, оскільки у постанові воно досить декларативно висвітлене, без жодної конкретики», - зазначає пані Лисовець.

Ще одним цікавим нововведенням проекту постанови експерт називає можливість проведення інвентиризації залишків товарно-матеріальних цінностей для врахування таблиці платника податків. Крім того, ця постанова передбачає можливість ініціювання платнику податків проведення планової перевірки для того, щоб підтвердити податкову накладну. «Проект, який розробляє Мінфін, передбачає, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН приймає комісія регіонального рівня. Це рішення вважатиметься чинним після його реєстрації у відповідному реєстрі за рішенням комісії центрального рівня — така «цікава» процедура. Проект також говорить про можливість реєстрації зупиненої ПН після проведення інвентаризації та/або податкової перевірки платника податків. Отже, у платників ПДВ з’явиться вибір: або оскаржувати зупинку, або пускати податківців на перевірку/інвентаризацію. Але забувати не варто, що за результами перевірки можна отримати податкове повідомлення - рішення!» - підкреслює експерт.

При цьому, за словами Тетяни Лисовець, разом з цією постановою має бути прийнята постанова про порядок діяльності комісії. «Тут досить конкретизовано, що ж таке комісія, який у неї має бути склад (не менше 7 чоловік). Рішення приймаються більшістю голосів. Крім того, сама процедура розгляду документів і пояснень, має фіксуватися за заявою платника податків технічними засобами. Весь цей процес надалі не можна проводити просто для галочки, так чи інакше має відбуватися розгляд, а платник потім має право вимагати надання йому копії цього запису. Цим Мінфін хоче дати платнику податків якісь гарантії того, що розгляд все ж таки відбудеться. І не від однієї особи буде залежати, зареєструють чи ні податкову накладну, а над цим працюватиме колективний розум», - резюмує експерт.

Учасники обговорили також і проблеми незареєстрованих ПН у періоди до 01.12.2018 та 01.12.2018 – 31.12.2018. Добре, що закон 2245 (це випливає з пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України) дає можливість, начебто без проблем, реєструвати ПН, оформлені після 16.12 та подані на реєстрацію після набрання чинності законом (31.12.2017). А багатьом платникам ПДВ все ж таки слід чекати 01 березня і вже за новим порядком розблоковувати ПН, реєстрація яких була зупинена до 1 грудня і не було подано до ДФС документи та пояснення.

За результатами круглого столу буде надіслано лист до Мінфіну, у якому будуть висвітлені усі обговорювані проблеми, щоб вони врахувалися при прийнятті відомством остаточного рішення.

Тетяна ПАШКОВСЬКА,

журналіст TaxLink

Попередня стаття Наступна стаття