Знову про боротьбу з офшорами

27 Травня 2016 #Деофшоризація
Аа Аа

23 травня 2016 року членами Радикальної партії було внесено проект Закону № 4711 «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо запобігання тіньовому відтоку капіталів через офшорні зони з метою забезпечення розвитку вітчизняної промисловості» (далі – Законопроект).

Автори Законопроекту (Ляшко О. В. та інші народні депутати) для боротьби з мінімізацією оподаткування через офшорні та низькооподатковувані території запропонували ввести новий податок – офшорний збір.

Платниками офшорного збору будуть суб’єкти господарювання (крім бюджетних установ), які здійснюють оплату товарів (робіт, послуг) або здійснюють інші платежі на користь (на рахунок) нерезидентів, що зареєстровані в офшорних зонах або у державах (територіях), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України[1] (далі – офшорний нерезидент), чи здійснюють розрахунки через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), незалежно від того, чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів.

Об’єктом оподаткування офшорним збором за Законопроектом є сума платежу, яка сплачується на користь (на рахунок) офшорного нерезидента, крім:

а) грошових коштів, які перераховуються державними органами та установами відповідно до зобов’язань перед міжнародними організаціями за міждержавними і міжурядовими угодами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

б) суми грошових коштів, які перераховуються банківськими установами за міжбанківськими розрахунками за власними операціями;

в) суми зобов’язань за рішенням суду, зокрема з відшкодування шкоди, сплати неустойки тощо;

г) суми грошових коштів або вартість майна, що були раніше одержані платником від офшорного нерезидента та повертаються такому нерезиденту, зокрема при поверненні основної суми кредиту (позики), попередньої оплати, предмета оренди (лізингу) тощо.

Порядок сплати. Офшорний збір сплачується до бюджету при перерахуванні коштів на користь (на рахунок) офшорних нерезидентів. Фактично контроль за сплатою такого збору здійснюватиметься банками та іншими фінансовими установами, оскільки вони зможуть приймати платіжні документи на перерахування коштів лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування офшорного збору до бюджету.

Висновки. Проаналізувавши положення запропонованих змін, можна дійти висновку, що крім помилок у законодавчій техніці (наприклад, не надано визначення платежу, який є об’єктом оподаткування, не встановлено всіх обов’язкових елементів податку тощо), Законопроект, по-суті, не вирішує проблему витоку капіталу шляхом уникнення оподаткування через офшори та території з низькою податковою ставкою.

По-перше, Законопроектом не встановлено чітких критеріїв, коли вважатиметься, що платежі здійснюються офшорним компаніям через інших резидентів або нерезидентів. Відтак, платники податків зможуть із легкістю обійти норму щодо сплати офшорного збору, здійснюючи платежі через посередника, зареєстрованого у неофшорній юрисдикції.

По-друге, Законопроект, фактично, дозволяє мінімізувати податковий тиск шляхом надання фінансової допомоги, сплати платежів у вигляді зобов’язання за рішеннями суду тощо.

По-третє, Законопроект абсолютно не враховує загальноприйняті правила оподаткування BEPS  (Base Erosion and Profit Shifting), які ефективно протидіють вимиванню капіталу через офшори та території з низькою податковою ставкою.

 


[1] Нерезидент зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments