Зміни до одного пункту, які можуть сколихнути ринок тютюнових виробів

До Верховної Ради України було внесено законопроект № 5013 від 04 серпня 2016 року про внесення змін до пункту 5 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України» щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році. Цим пунктом Кабінету Міністрів України надано можливість встановлення мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін. На сьогодні Урядом ще не прийнято відповідне рішення, і це зумовлено складністю механізму визначення такої ціни, відсутністю чітко визначених факторів, які на неї впливають, формули для її обрахування тощо.

Законопроектом пропонується виключити з норми слова «оптово-відпускні» та доповнити словами «у розмірі, що не може бути нижчим собівартості виготовленої продукції, з урахуванням всіх податків і зборів». Такі зміни спрямовані на уникнення негативного впливу на конкуренцію між виробниками тютюнових виробів та встановлення Урядом мінімальних цін на тютюнові вироби.

Запровадження державою мінімальних або максимальних цін є одним з механізмів державного регулювання цін, тому прийняття такої норми було обумовлено декількома причинами. По-перше, метою було попередження ненадходження до бюджету коштів через навмисне зниження виробниками цін на тютюнові вироби, що призводить до зменшення обсягу податку на прибуток від таких компаній та зменшення надходжень у вигляді ПДВ та акцизного податку від продажу тютюну за зниженою ціною. Другою, не менш важливою причиною, було намагання законодавця за допомогою мінімальних цін на підакцизні товари підвищити ефективність боротьби з їх контрабандою, які в Україні є значно дешевшими, ніж в європейських країнах.

Проте поряд з позитивними наслідками від запровадження такого механізму виникають і проблемні питання. Будь-яке обмеження вільного ціноутворення, зокрема, і шляхом встановлення граничних цін, є обмеженням конкуренції на ринку, і може призвести до різного роду дискримінації учасників ринку. Наприклад, встановлення мінімального рівня цін може усунути для виробників можливість конкурувати за допомогою зниження собівартості продукції, окрім того, обмежується участь на ринку виробників продукції нижчої цінової категорії.

На цьому наголошує і Європейський суд з прав людини, зазначаючи, що держава може регулювати ціни на тютюнові вироби для боротьби з палінням або з іншою метою, проте ні в якому випадку не застосовуючи засоби, які можуть призвести до обмеження конкуренції, надання переваги певним учасникам ринку. Держава може, не встановлюючи конкретних фіксованих цін, запровадити норму, відповідно до якої ціна тютюнового виробу не може бути нижчою, ніж його собівартість та вартість непрямих податків. Встановлення саме такої норми буде сприяти захисту інтересів держави, при цьому не спотворюючи конкуренцію.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments