Земельний податок за земельні ділянки під тимчасовими спорудами

14 Квітня 2016
Аа Аа

Фахівці Державної фіскальної служби роз’яснили особливості оподаткування земельним податком тимчасових споруд, що знаходяться у власності фізичних осіб – підприємців.

Податковий кодекс України (далі – ПК України) визначає платниками земельного податку, зокрема, власників земельних ділянок та землекористувачів, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (статті 269, 270 ПК України). Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Нормативно-правовим актом, який регулює правовий режим тимчасових споруд, є Закон України від 17.02.2011 № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності», який у статті 28 визначає тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності як одноповерхові споруди, що виготовляються з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюються тимчасово, без улаштування фундаменту.   

Порядок розміщення тимчасових споруд має певні особливості, що і зумовлюють виникнення у фізичної особи – підприємця податкового обов’язку із земельного податку.

Так, відповідно до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі – Порядок) підставою для розміщення тимчасової споруди є Паспорт прив'язки тимчасової споруди.

При цьому, задля отримання особою Паспорта прив'язки тимчасової споруди необхідно мати, у тому числі, правовстановлюючі документи (свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки) на відповідну земельну ділянку, що закріплено у пункті 2.6 Порядку. Тобто, перш ніж оформлювати паспорт прив'язки, суб'єкт господарювання має отримати документи на землекористування, і лише після їх отримання він може звертатися за оформленням паспорта прив'язки.

Наявність в особи відповідних правовстановлюючих документів на земельну ділянку визначає правовий статус особи як платника земельного податку та відображається у державному земельному кадастрі, а отже, є підставою для нарахування земельного податку за таку земельну ділянку. 

Фото: perspektyvy.kiev.ua

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments