ВС: ухвали слідчих суддів про призначення перевірок незаконні

06 березня 2018 року Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі – ВС) постановив ухвалу у справі № 243/6674/17-к, що стосується питання правомірності проведення перевірок на підставі ухвали слідчого судді.

У цій ухвалі ВС висловив свою думку про неправомірність поширеної практики надання слідчими суддями дозволів на призначення позапланових перевірок. Водночас питання того, чи може бути оскаржена така ухвала слідчого судді про призначення перевірки в апеляційному порядку, повинно бути вирішене Великою Палатою Верховного Суду.

Фабула справи

Слідчий у кримінальному провадженні звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором, про призначення комплексної позапланової перевірки щодо законності та цільового використання земельної ділянки посадовими особами товариства з обмеженою відповідальністю. Слідчий суддя розглянув це клопотання і своєю ухвалою надав дозвіл на проведення комплексної позапланової перевірки. Суддя-доповідач апеляційного суду відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката товариства на згадану ухвалу слідчого судді, пославшись на те, що «згідно статті 309 КПК України вищевказана ухвала слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягає».

Згаданою нормою визначений вичерпний перелік тих ухвал слідчого судді, що можуть бути оскаржені до апеляційного суду.

Однак у центрі уваги суду постало питання: чи можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ті ухвали слідчих суддів, винесення яких взагалі не передбачене процесуальним законодавством.

Отже, у межах цієї справи ВС виокремив два ключові питання.

І. Чи законною є ухвала слідчого судді про призначення перевірки?

ІІ. Якщо ні, то чи можна оскаржити таку ухвалу слідчого судді (зважаючи на те, що вона не передбачена у вичерпному переліку тих, що можуть бути оскаржені)?

ВС: «Перед судом у касаційній скарзі поставлене питання: чи законною є оскаржена ухвала апеляційного суду. Суд зазначає, що відповідь на це питання вимагає попереднього розгляду питання про характер рішення слідчого судді, що було оскаржене в апеляційному порядку.

аби вирішити, чи поширюються на оскаржене рішення правила, які процесуальний закон передбачає для окремого оскарження, суду належить визначити, чи дійсно оскаржене рішення слідчого судді входить до системи рішень, для яких законодавець передбачив правила статті 309 КПК.

Отже, суду належить з'ясувати, чи надає закон слідчому судді повноваження постановити ухвалу про надання дозволу слідчому або прокурору на проведення перевірки.

Лише після з'ясування питання, чи прийняте оскаржене рішення слідчого судді в межах або поза межами його повноважень, можливо перейти до питання, чи має апеляційний суд повноваження розглядати скарги на такі рішення».

І. Визнання ВС протиправною практики надання слідчими суддями дозволів на призначення позапланових перевірок

ВС визнав неправомірним винесення слідчим суддею ухвали про призначення перевірки за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, оскільки останні не мають повноважень заявляти такі клопотання згідно з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

ВС: «…законодавець не тільки забрав у слідчого і прокурора повноваження «призначати ревізії та перевірки», але й встановив, що будь-які докази, отримані внаслідок такої «не передбаченої цим Кодексом» перевірки чи ревізії, є недопустимими.

Положення законодавства, якими виключені повноваження слідчого чи прокурора призначати перевірки, не можуть тлумачитися як зміна порядку здійснення повноважень, наприклад, як заборона здійснювати ці повноваження без дозволу слідчого судді чи суду. Законодавець цілком і безумовно виключив такі дії з кола тих дій, що дозволяються вчиняти слідчому або прокурору. В контексті цієї справи завдання слідчого судді полягало саме в тому, аби повноваження слідчого і прокурора, що були виключені законом, були також виключені на практиці.

Отже, суд вважає, що у цьому випадку слідчий суддя, надавши слідчому дозвіл на проведення перевірки, вийшов за межі своїх повноважень і прийняв рішення, яке не передбачене кримінальним процесуальним законодавством».

Чому це актуально в контексті податкових перевірок?

Вважаємо, що такий висновок ВС має значення для тлумачення норм, що визначають порядок проведення податкових перевірок.

Так, нагадаємо, що згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України рішення слідчого судді про призначення перевірки, «винесене ним відповідно до закону», є однією з підстав проведення податкової документальної позапланової перевірки.

Однак, як бачимо, ВС констатує, що рішення слідчого судді про призначення перевірки є незаконним.

ІІ. Оскарження ухвали слідчого судді про призначення перевірки

Саме питання оскарження рішення слідчого судді про призначення перевірки в апеляційному і касаційному порядку розгляне Велика Палата Верховного Суду.

Так, перед нею поставлені питання:

1) має апеляційний суд розглянути скаргу на рішення, постановлене слідчим суддею поза межами його компетенції, і прийняти рішення по суді скарги чи

2) апеляційний суд має відмовити у розгляді скарги на таке рішення, керуючись положеннями частини четвертої статті 399 Кримінального процесуального кодексу України?

Отже, очікуємо відповіді на них.

Попередня стаття Наступна стаття

Останні новини:

Чи можливе використання ділових очікувань для прогнозування економічної активності в Україні, – дослідження НБУ

18 Липня 2018

Показник ΣОвердрафт в СЕА ПДВ: який порядок розрахунку?

18 Липня 2018

Порядок відображення у фіскальних чеках сум заокруглень, - ДФС інформує

18 Липня 2018

ДФС та Нацполіція проведуть експеримент щодо протидії ухиленню від сплати митних платежів

18 Липня 2018

Змінено порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ

18 Липня 2018

Фізособа отримала дохід не від податкового агента: коли необхідно сплатити військовий збір з такого доходу?

18 Липня 2018

У зв’язку з реорганізацією, ДПІ у районах ГУ ДФС у м. Києві втрачають статус окремих юридичних осіб

18 Липня 2018

Порядок припинення дії договору про визнання електронних документів за ініціативи підписувача, - ДФС інформує

18 Липня 2018