ВС роз'яснив правила застосування штрафів за ст. 127 ПКУ та самостійного визначення грошового зобов’язання контролюючим органом

Постановою Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №813/3641/15 було закріплено декілька правових позицій щодо правил застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку та права контролюючого органу на самостійне визначення грошового зобов’язання. 

Відповідно до фактичних обставин справи, під час перевірки платника податку було встановлено декілька випадків несплати платником задекларованого ПДФО. Як наслідок, контролючим органом було винесено податкове повідомлення-рішенняк, яким було застосовано до платника штрафи у розмірі 25%, 50% та 75% за перше, друге, третє і подальші порушення податкового законодавства щодо своєчасності сплати податку. Крім того, контролюючий орган самостійно визначив грошове зобов’язання з ПДФО.

Платник податків оскаржив застосування штрафних санкцій, мотивуючи це тим, що правопорушення зафіксовані в межах однієї перевірки, в той же час кваліфікація правопорушення як повторного можлива лише в ситуація, коли правопорушення встановлене і зафіксоване в межах різних перевірок.

За результатами розгляду справи, щодо правил кваліфікації правопорушення, передбаченого ст. 127 ПК України, як повторного, ВС дійшов висновку, що підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50%, 75%) застосовуються не за сам факт виявлення декількох порушень, а за повторне вчинення діянь за умов винесення ППР двічі протягом 1095 днів, та які зафіксовані в різних актах перевірок та, відповідно, ППР.

Зокрема, ВС проаналізував положення пункту 61.1 статті 61, пункту 62.1 статті 62, підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, вказавши, що : « …факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складається акт.

Підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50%, 75%) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, підпунктом 54.3.5 пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України.

Відтак, застосування штрафу більшого розміру можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, в податковому повідомленні-рішенн»і.

Надаючи оцінку правомірності визначення контролюючим органом грошового зобов’язання з ПДФО, ВС визнав, що передбачене підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України право на самостійне визначення грошових зобов'язань контролюючий орган має за умов, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом, тобто податкове правопорушення полягає у сукупності порушення правил нарахування, утримання та сплати податку.

Оскільки за обставин справи платником порушена виключно сплата, то відсутній склад податкового правопорушення, що унеможливлює прийняття позиції податкового органу про збільшення грошового зобов'язання спірним податковим повідомленням – рішенням.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments