ВС про докази невідповідності займаній посаді за станом здоров’я

06 Березня 2019 #Звільнення з роботи
Аа Аа

У своєму рішення від 20.12.2018 по справі № 521/17982/16-ц Верховний Суд (надалі – ВС, Суд) розглянув справу, в якій йдеться про звільнення працівника на підставі тимчасової втрати працездатності та роз’яснив, що підставою для звільнення такої особи може бути лише наявність повної або частково постійної втрати працездатності.

Фактичні обставини справи нам говорять про таке. Особа більше шести років працювала водієм в управлінні регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті. Згодом працівника було звільнено з роботи на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України у зв'язку із невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я. Натомість, звільнений звернувся до суду з позовом про визнання наказу про визнання звільнення незаконним, поновлення його на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Суди попередніх інстанцій при ухваленні рішень на користь звільненої особи виходили з того, що у роботодавця не було підстав для звільнення особи з роботи оскільки відсутні докази на підтвердження невідповідності працівника займаній посаді у зв'язку зі станом здоров'я, недоліків у роботі, а також медичний висновок про стійке зниження працездатності працівника. Також не підтверджено, що виконувана робота протипоказана йому за станом здоров'я, або виконання трудових обов'язків є небезпечним для оточуючих.

Беручи до уваги те, що звільнена особа була визнана інвалідом другої групи тимчасово (до 01 серпня 2018 року), йому рекомендована легка фізична праця без нервово-психічного напруження, із дотриманням режиму харчування, без нічних змін і відряджень.

Таким чином, ВС у своєму рішенні став на бік звільненої особи виходячи з наступного. ВС роз’яснив: «Невідповідність працівника посаді, яку він займає, або виконуваній роботі може виявлятися у стані здоров'я, що перешкоджає продовженню роботи. Проте, про невідповідність працівника може свідчити висновок медико-соціальної експертної комісії, якщо працівника визнано інвалідом і йому рекомендована робота інша, ніж він виконує. Підставою для звільнення за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України є також медичний висновок про невідповідність виконуваній роботі за станом здоров'я працівника, зобов'язаного відповідно до законодавства проходити медичні огляди».

Крім того, Верховний Суд вважає, що невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров'я може бути підставою для звільнення лише за наявності повної або частково постійної, а не тимчасової втрати працездатності, тому тривала тимчасова непрацездатність або часта відсутність працівника на роботі в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не є підставою для звільнення працівника на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments

Останні новини:

Надання послуг за ЦПД – чи підлягає поверненню допомога по безробіттю?

18 Березня 2019

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором cума грошового забезпечення, отриманого військовослужбовцями?

18 Березня 2019

Дохід юрособи - платника ЄП 3-ї групи при здійсненні операцій з експорту товарів, - ДФС інформує

18 Березня 2019

Доходи від надання майна в лізинг, оренду: відображаємо в декларації про майновий стан і доходи

18 Березня 2019

Відповідальність за несплату податкового зобов’язання підприємцем на загальній системі оподаткування, - ДФС інформує

18 Березня 2019

Змінено перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження при імпорті в Україну товару

18 Березня 2019

Дитина відвідує гуртки: чи є право на податкову знижку?

18 Березня 2019

Національний банк зберіг облікову ставку незмінною на рівні 18% річних

18 Березня 2019