Впровадження основних рекомендацій BEPS в Україні: правила оподаткування контрольованих іноземних компаній

06 Травня 2016
Аа Аа

5 травня відбулось засідання робочої групи для підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон. Предметом обговорення стала концепція запровадження в Україні основних рекомендацій BEPS.

Заходи, викладені у відповідних рекомендаціях, спрямовані на те, щоб певним чином стимулювати добросовісну поведінку платників податків, забезпечити їх відповідальність, зменшити рівень транснаціонального ухилення від оподаткування шляхом запровадження нових підходів і механізмів оподаткування прибутків, які виводяться за межі України. Мова йде, зокрема, про оподаткування прибутку, що отримується іноземними компаніями, які контролюються з певної держави або діяльність яких нерозривно пов’язана з якимось одним контрагентом.

Звернемо увагу на кілька основних тез щодо визначення платників податків для цілей правил оподаткування контрольованих іноземних компаній (далі – КІК), які пропонується запровадити в українському законодавстві:

  1. Платником податків для цілей правил КІК є фізична або юридична особа – резидент України, яка має частку у іноземній юридичній особі, що перевищує 20 %, або має частку у іноземній юридичній особі, що перевищує 10 %, за умови, що більше ніж 50 % часток у цій юридичній особі належить іншим резидентам України, або фактично контролює іноземну компанію.
  2. КІК визнаються будь-які юридичні особи (компанії), зареєстровані в будь-яких іноземних юрисдикціях.

При цьому «контроль іноземної особи» планується здійснювати за декількома напрямками:

  • здійснення фактичного контролю над КІК (тобто можливість резидента України здійснювати вирішальний вплив на бізнес рішення іноземної компанії, куди планується відносити наявність довіреностей на здійснення правочинів від імені КІК, здійснення контролю за банківськими рахунками, надання вказівок органам управління, ведення бухгалтерського або управлінського обліку КІК, зазначення резидента України бенефіціаром КІК);
  • передача КІК у траст не повинна впливати на визнання факту її існування для резидента України, відповідно до правил КІК, резидент має вважатись таким, що продовжує мати безпосередню частку в КІК;
  • здійснення непрямого контролю шляхом встановлення економічної залежності від українського резидента, наприклад:
    • із загального обсягу постачання або придбання товарів (робіт, послуг) такої іноземної компанії (утворення) протягом року, більше 50 % становлять операції із резидентом України (його пов'язаними особами);
    • із загального обсягу отриманих або наданих іноземною компанією (утворенням) боргових зобов'язань, більше 50 % становлять операції із резидентом України (його пов'язаними особами).

Голова Державної фіскальної служби, який також був присутнім на засіданні робочої групи, висунув декілька пропозицій до обговорюваної концепції, які стосувалися, зокрема, поширення вищезазначених правил  на громадян України (які можуть бути нерезидентами для податкових цілей); питання доцільності встановлення мінімального розміру неоподатковуваного прибутку КІК; механізмів урахування при визначенні оподатковуваного прибутку КІК того факту, що його частина може бути повторно оподаткована в Україні відповідно до правил трансфертного ціноутворення.

Коротко пропозиції щодо впровадження основних рекомендацій BEPS Державна фіскальна служба відобразила на інфографіці, що пропонується до обговорення:

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments