Відповідальність за самостійне виправлення помилок щодо сплаченого військового збору

06 Червня 2016
Аа Аа

Державна фіскальна служба України в інформаційно-довідковому ресурсі "ЗІР" (категорія 132.06) роз'яснила щодо відповідальності, яка може бути застосована до податкового агента у випадку виправлення помилки щодо нарахованої (сплаченої) суми військового збору (далі – ВЗ).

Пунктом 161 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України) врегульовано порядок адміністрування військового збору (далі – ВЗ), який фактично є дублюванням адміністрування податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

Так, відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) ВЗ до бюджету є або податковий агент, або сам платник податку, залежно від виду отриманого доходу, відповідно до статті 171 ПК України.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (наприклад, роботодавець відповідальний за утримання ВЗ із нарахованої заробітної плати працівникам);

б) платник податку – для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

У випадку, коли законодавчий обов’язок утримання таких зобов’язань покладено на податкового агента, останні несуть відповідальність у випадках, визначених ПК України. 

НЕПОДАННЯ, ПОРУШЕННЯ СТРОКІВ ПОДАННЯ ЗВІТНОСТІ ЧИ ПОМИЛКИ У НІЙ, ЩО ПРИЗВЕЛИ ДО ЗМЕНШЕННЯ ЧИ ЗБІЛЬШЕННЯ ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Статтею 119 ПК України визначено відповідальність саме податкового агента за порушення порядку подання звітності, що призвело до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Так, у випадку вчинення хоча б одного із нижчезазначених діянь, до податкового агента застосовується штраф у розмірі 510 гривень, або вдвічі більше (1020 гривень), якщо такі діяння повторились протягом того ж року:

  • неподання звітності,
  • подання з порушенням встановлених строків,
  • подання не у повному обсязі звітності,
  • подання з недостовірними відомостями звітності
  • подання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Якщо ж такі помилки виникли у зв’язку із здійсненням річного перерахунку ПДФО податковим агентом, і були ним виправлені відповідно до статті 50 ПК України, штраф, згідно із пунктом 119.2 статті 119 ПК України, не застосовується.

ПЕНЯ

Якщо податкове зобов’язання не було погашено у законодавчо встановлені строки, на суму утвореного податкового боргу нараховується пеня, відповідно до пункту 129.1 статті 129 ПК України.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків – після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання;

б) при нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами – від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні.

Пеня нараховується із розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Оскільки, притягнення до фінансової відповідальності не звільняє за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності, то контролюючий орган розглядає відповідальність за статтею 1634 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X.

Цією статтею передбачена відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян. Таке правопорушення безпосередньо стосується ПДФО, а не ВЗ, хоча вони й дуже пов’язані. Тому, якщо помилка у розрахунку податкового агента була лише щодо ПДФО, а не ВЗ, вважаємо застосування адміністративної відповідальності невиправданим і протиправним.

Отже, до податкового агента, що самостійно виправив помилки щодо нарахованого (сплаченого) ВЗ застосовується відповідальність залежно від того, чи призвело таке коригування до зменшення чи збільшення суми податкових зобов’язань. У разі збільшення суми зобов’язання – адміністративна відповідальність, штраф та пеня, у разі зменшення – лише штраф.

 

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments