Відголоски засідання Комітету Асоціації правників України з податкового та митного права

14 Червня 2016
Аа Аа

7 червня 2016 р. Комітет Асоціації правників України з податкового та митного права провів дискусійне засідання під назвою «Проблеми системи електронного адміністрування ПДВ. Реалії, судова практика».

У якості експертів виступили: Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, партнер «Кесарєв консалинг», Наталія Дубина, заступник голови Комітету АПУ з податкового та митного права, керівник податкового департаменту АО «AVER LEX», Сергій Деревцов, заступник керівника Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводу Державної фіскальної служби України, Ярослав Грегірчак, заступник бізнес-омбудсмена в Україні та Юліана Рев`юк, інспектор Ради бізнес-омбудсмена в Україні. Модератором виступив Владислав Соколовський, голова Комітету АПУ з податкового та митного права, керуючий партнер АК «Соколовський і Партнери».

Під час засідання Михайло Соколов виступив із доповіддю на тему «Адміністрування та відшкодування ПДВ: реалії та пропозиції».

«Для чого потрібна СЕА ПДВ? Ми повинні розуміти, що система боротьби з ухиленням від сплати податків, яка існує в Європі, не спрацює в нашому випадку», – почав свою доповідь пан Михайло.

 На думку  Михайло Соколова, наразі СЕА з ПДВ, по великому рахунку, – це є одна із небагатьох альтернатив, яка, не дивлячись на усі складнощі українських реалій, як то: слабкий державний апарат, неефективно працюючу систему правоохоронних органів, прокуратури, судів; дозволяє все-таки досягати достатньо великих показників сплати ПДВ та бути механізмом боротьби з податковими махінаціями.  Однак, як наголосив доповідач, СЕА ПДВ поки що не виправдовує головне сподівання  від  її провадження – у вигляді  безпроблемного відшкодування ПДВ. Так, за даними ДФС  України, у 2015 відбулося зростання обсягів заборгованості з відшкодування ПДВ. Водночас, як зауважив  доповідач, не лише заборгованість продовжує зростати, але й збільшується кількість справ, які податкові органи програють у судах. Після 2013 року суми цих справ від загальної кількості спорів подвоїлися, а ДФС України програє більше 60 % оспорюваних сум. Це означає, що не дивлячись на те, що СЕА ПДВ має створити  максимально  безпроблемний механізм бюджетного відшкодування, система не забезпечує такого ефекту. На думку пана Михайла, така ситуація зумовлена декількома факторами, як то некоректна синхронізація даних Державного казначейства України з відшкодування ПДВ з даними Реєстра, який опубліковується на сайті ДФС України та нетехнічна  недоопрацьованість системи. «Проблема повноти даних реєстру відшкодування ПДВ – це не тільки проблема ДФС, а також і проблема відсутності фінансування, достатнього для повноти функціонування системи. А тому система має бути вдосконалена. Адже   відповідні технічні помилки дозволяють їй некоректно працювати», – зазначив Михайло Соколов.

Резюмуючи, пан Михайло зазначив: «Зараз є дві основні проблеми функціонування СЕА ПДВ. По-перше, це помилки і некоректна робота формули, що підриває всю систему. По-друге, це проблеми з відшкодуванням, адже ця система поклала на платників податків додатковий тягар, а повинна була дати їм перевагу. І цією перевагою, як декларувалося, мала стати система відшкодування ПДВ. А зараз з цією системою продовжується безлад. Третьою проблемою є проблема з підприємцями-монополістами, які знаходяться в тяжкому фінансовому стані і просто не реєструють податкові накладні. І це породжує удар по всьому ланцюгу, адже їх контрагенти не отримують право на податковий кредит.   При  цьому він наголосив, що коли ще рік тому система обговорювалася, експертами пропонувалося рішення, яке б усувало цю проблему на старті.  Таке рішення було взято із доповіді Єврокомісії про спеціальні рахунки, і логіка його була простою – дати платнику право поповнювати свій ПДВ-рахунок через сплату ПДВ  прямо на ПДВ-рахунок контрагента. Підсумовуючи, Михайло Соколов заначив,  що наразі, аби  усунути недоліки, необхідні  не лише  технічні  доопрацювання,  але й  значний обсяг  законодавчих  змін до Податкового  кодексу України

Сергій Деревцов: «Проблемні питання СЕА ПДВ. Судова практика вирішення судових спорів СЕА ПДВ»

Водночас доповідь Сергія Деревцова, заступника керівника Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводу Державної фіскальної служби України , була сповнена оптимізму  щодо ефективності  функціонування СЕА ПДВ.

«Не все так погано, – почав  пан Сергій. – Хочу звернути Вашу увагу на те, що дана система є унікальною. На сьогоднішній день ми спостерігаємо значне зменшення кількості спорів, наприклад, щодо неможливості за рахунок уточнюючих розрахунків збільшити суму в СЕА ПДВ. Здається, ця проблема є глобальна, але це не так. На всю країну за нашими розрахунками є всього лише 57 справ. Це не настільки багато. На сьогоднішній день немає рішень ВАСУ, проте є рішення київських судів, і є також рішення харківських судів. Їх найбільше. Практика є різною. Харківські суди підтримують платників податків, київські суди підтримують органи доходів і зборів. Кількість спорів з платниками податків зменшується, перш за все через розмір судового збору і СЕА ПДВ».

Також Сергій Деревцов зазначив про те, що наразі збільшується кількість випадків заключення мирових угод на паритетних умовах, що є нормальною європейською практикою.

Доповідь пана Сергія викликала досить зважену дискусію між ним та присутніми учасниками комітету АПУ з приводу  проблем адміністративного оскарження рішень ДФС, виконання податковими органами судових рішень та особливості механізму впровадження показників KPI ефективності судового оскарження працівників ДФС.

Наталія Дубина: «Вузькі місця системи електронного адміністрування ПДВ»

Наталія Дубина, заступник голови Комітету АПУ з податкового та митного права, керівник податкового департаменту АО «AVER LEX» в межах своєї доповіді звернула увагу присутніх на проблеми, з якими стикаються платники податків при отриманні податкових запитів.

Коментуючи проблеми, які виникають при виконанні платником податку обов’язку надавати відповіді на письмові запити контролюючого органу, пані Наталія зазначила, що  платкам податків  необхідно  дуже уважно підходити  до відповідей на письмовий запит, адже надана  інформація  може бути використана в  межах невиїзних перевірок, і платнику буде складно захистити свої права  у   випадку  розбіжностей  з податковим органом  щодо оцінки на предмет  її повноти.

Окрім того  пані Наталія  довела до  відома присутніх   про  виникнення  фактів  підробки  ключів електронно-цифрових підписів  та  порекомендувала в таких  випадках   обов’язково  звертатись  до правоохоронних  органів  із  заявами про вчинення  злочину.

Коментуючи проблему функціонування СЕА ПДВ Наталія Дубина зазначила, що виступає проти внесення  частих  змін до законодавства,  оскільки, на її  думку,  більшість  проблем зумовлені некоректним тлумаченням  положень  закону.

Ярослав Грегірчак: «Діяльність Ради бізнес-омбудсмена в Україні»

Значну  зацікавленість присутніх  викликала  доповідь  Ярослава Грегірчака, заступника бізнес-омбудсмена в Україні,  яка була присвячена  особливостям  та перспективам   функціонування   нової  інституції  –  Ради бізнес-омбудсмана.

 «Рада бізнес-омбудсмена є класичним механізмом досудового врегулювання спорів між бізнесом і владою», –  розпочав свою доповідь Ярослав Грегірчак. – Як будь-яка інституція омбудсмена в нас немає владних повноважень. Ми отримуємо результат нашої роботи через механізм «м’якої влади». Наш орган був одночасно створений Урядом за сприянням міжнародних інституцій, таких як ОЄСР, BRD і п’ятьма великими вітчизняними бізнес-асоціаціями».

Також пан Ярослав зазначив, що у травні 2014 року було підписано Меморандум про українську антикорупційну ініціативу. Було визнано, що імплементація міжнародних стандартів боротьби з корупцією, покращення транспарентності діяльності державних органів, покращення правил етичної поведінки держслужбовців, сприяння контакту між бізнесом і владою через використання механіки інституції омбудсмена є актуальними. Уряд визначив статус інституції в якості консультативно-дорадчого органу. Банк реконструкції та розвитку залучив фінансування, і таким чином Рада бізнес-омбудсмена запустилася.

«За весь цей час ми отримали приблизно 900 скарг, з яких приблизно 60–65 % опрацьовуємо. По ним наш прямий фінансовий ефект склав майже 3,5 млрд гривень. По ним ми видали більше 200 рекомендацій, з яких приблизно 60 % було виконано, при цьому ДФС виконало 70 % наших рекомендацій. Якщо станом на кінець 2015 року з усього масиву скарг в нас було 45 % скарг на ДФС, то за результатами 1 кварталу 2016 року показник скарг на ДФС досяг приблизно 60 %», – так прокоментував Ярослав Грегірчак перші результати, яких досягла Рада бізнес-омбудсмена.

Коментуючи процедуру прийняття рішень Радою бізнес-омбудсмана, пан Ярослав зазначив, що розпочинається вона із розглядом впродовж 10 днів відповідності скарги умовам її прийнятності, після чого протягом 90 днів проходить розслідування, яке проводить Рада бізнес-омбудсмана для вирішення конфлікту, по результатам якого виноситься рішення, після чого інституція проводить обов’язковий моніторинг подальшого виконання рекомендацій.

Закінчуючи свою доповідь Ярослав Грегірчак наголосив на тому, що планується прийняти спеціальний закон про установу бізнес-омбудсмена, відповідно до якого Рада буде діяти в якості недержавної неприбуткової організації.

«В умовах втрати довіри до класичних механізмів вирішення спорів, альтернативні механізми можуть бути доволі успішними», – підсумував доповідач.

Юліана Рев`юк, інспектор Ради бізнес-омбудсмена в Україні, навела приклад успішного вирішення Радою бізнес-омбудсмена податкового спору між британською фармацевтичною компанією GlaxoSmithKline та ДФС України з приводу оскарження рішення, яке було прийнято податковим органом за результатами перевірки. Саме Рада бізнес-омбудсмена допомогла вирішити проблему і знайти рішення, яке задовольнило обидві сторони.

Також Юліана Рев’юк звернула увагу на процедуру прийняття Радою скарги до розгляду і детально розповіла про критерії прийнятності скарг, такі як наявність публічно-правового спору, вичерпання досудових механізмів оскарження рішень державних органів, а також вмотивованості скарги, критерій, який грає ключову роль при прийнятті рішення про розгляд скарги.

 

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments