Україна недоотримує 347 млрд грн податків, - Я. Бугрімова

Аа Аа

Для наближення роботи ДФС до світових стандартів та перетворення її в сервісну організацію необхідно автоматизувати процеси та перейти до моделі роботи, коли більшість послуг платники податків можуть отримати в онлайн режимі. З цією метою Міністерство фінансів разом з ДФС за підтримки Прем’єр-міністра України запустили Проект з комплексної реформи ДФС. Про це повідомила радник Міністра фінансів Яна Бугрімова під час круглого столу на тему «Реформа Державної фіскальної служби: від органу тиску до сервісної організації».

За словами пані Бугрімової, у межах Проекту з комплексної реформи Державної фіскальної служби визначено головні напрями роботи в короткостроковій перспективі. Їх визначили за результатами 6-тижневої діагностики основних функцій та сервісів ДФС. Ключовою задачею Робочої групи у складі представників Мінфіну, ДФС і міжнародної консалтингової компанії був пошук шляхів підвищення ефективності операційної діяльності ДФС.

«Що потрібно для того, щоб зміни носили системний характер? Потрібне формалізоване, загальне бачення, якого на сьогоднішній день немає. Консенсусу, що таке реформа ДФС і куди вона має привести, немає. Ми доклали певних зусиль для розробки цього бачення. При Міністерстві фінансів було створено проект, до якого ми залучили консалтингову компанію, яка допомогла нам зробити діагностику стану справ у ДФС, на основі якої було складено план дій з погляду операційних змін. На сьогодні є узгоджений проект плану дій. Як тільки він буде остаточно погоджений між державними органами, експертами та суспільством, він буде затверджений КМУ  до виконання.

Реформування таких державних органів, як ДФС, завжди складається з 3-х частин. Перш за все регулювання – закон, котрий регулює діяльність цієї організації. Він повинен містити мінімальну можливість для дискреції та корупції. Законодавець зі свого боку повинен врегулювати процеси, за якими працює ДФС, для того щоб поле для корупції було мінімальним.

Другий показник – люди. Закони та процедури можуть бути ідеально прописані, але якщо люди працюють з іншою мотивацією – нічого не відбудеться. Процес реформування повинен рухатися із середини. Не можна змусити ДФС реформуватися ззовні. Скільки б ми не збиралися, скільки б Мінфін не писав планів, задач, графіків – нічого не відбудеться, якщо у структурі працюють люди з іншими цілями.

Третє – це процеси. ДФС – дуже складна організація з великою кількістю бізнес-процесів. Оптимізація їх часто недооцінюється, коли ми говоримо про реформу ДФС. Від ефективного вибудовування бізнес-процесів залежить усе, починаючи від зручностей користувача і закінчуючи ефективною вартістю адміністрування для держави.

Не можна сказати, що за останній рік у реформуванні ДФС нічого не було зроблено. Певні зміни, точкові, відбувалися. З погляду процесів у ДФС відбулося не так багато. Були зроблені певні спроби в окремих процедурах. Наприклад, було виділено окремий орган всередині ДФС на основі рекомендацій МВФ, котрий займається апеляціями. Так, це було структурно правильне рішення. Цей орган не повинен бути у складі аудиту чи іншої функції. Він повинен підкорятися безпосередньо керівнику ДФС», – каже пані Бугрімова.

Особливу увагу учасників заходу радник міністра звернула на tax gap, потенційно втрачені податки. І хоча, за словами доповідачки, порахувати tax gap точно неможливо, за попередніми оцінками Україна недоотримує 347 млрд грн. При цьому вона відмітила, що не останню роль тут відіграють проблеми, котрі містяться в чинному законодавстві. «Було б не коректно говорити, що усі проблеми з недозбиранням податків пов’язані виключно з ДФС. Вони пов’язані також із законодавством. Тax gap існує у будь-якій країні, але у відсотковому співвідношенні в Україні він катастрофічно великий – 40 % економіки в тіні. Це свідчить про недостатню роботу фіскальних органів, котрі повинні забезпечити дотримання законодавства. Коли низький рівень виконання законів, так званий compliance, – це проблема для держави», – констатує експерт.

На думку радника міністра фінансів, не реформована ДФС – це проблема для будь-якого сегмента нашого суспільства, починаючи від держави та закінчуючи бізнесом.

«Як сьогодні себе почуває бізнес? Як свідчить статистика, 50 % скарг до бізнес-омбудсмена пов’язані з діяльністю державних фіскальних органів. Теми скарг змінюються з року в рік, але їхня кількість постійна. ДФС повинна бути нейтральною відносно бізнесу. Ні в якому разі вона не повинна приносити шкоду бізнес-клімату. В реаліях все відбувається не завжди так», – каже Яна Бугрімова.

Під час діагностики стану справ у ДФС було встановлено, що функціонування ДФС можна зробити ефективнішим для держави та зручнішим для платників, сфокусувавшись на певних основних напрямах.

Близько 60 % контактів платників з ДФС здійснюється через ЦОПи, що в три рази перевищує середній показник розвинених країн, де 20 % - фізичні контакти, 20 % - контакти через контактний центр (call-центр), 60 % - контакти через електронні сервіси. У розрізі ЦОПів близько 50 % звернень – подача податкової звітності і платежі.

Працівників ЦОПів, які займаються обслуговуванням платників податків, можна розвантажити завдяки збільшенню кількості адміністративних послуг онлайн через ЕКП (електронний кабінет платника), тим самим полегшуючи взаємодію платників з ДФС (35 з 55 адмінпослуг податкового напряму можуть повністю надаватись онлайн, інші – частково).

Наразі лише 2,4 % контактів з ДФС здійснюється через call-центр, що в 24 рази менше ніж кількість фізичних контактів через ЦОПи. У той час, коли в середньому в розвинених країнах співвідношення кількості фізичних контактів та контактів через call-центр 1:1. Водночас на сьогодні Національний контактний центр ДФС технічно здатен обслуговувати лише 50 % вхідних дзвінків (близько 5,5 тис. з 10 тис. вхідних дзвінків щодня).

Можливо частково автоматизувати процес камеральних перевірок для ефективнішого використання наявних ресурсів.

Якість документальних перевірок можна вдосконалити шляхом оновлення та деталізації моделі податкових ризиків та чіткішим відбором підприємств для планових перевірок. Зараз модель видає до 10 разів більше підприємств, ніж можливо перевірити поточними ресурсами, а це передбачає ручне коригування.

Вирішення цих питань зробить призначення і результати перевірок об’єктивнішими.

Через високе навантаження на одного податкового керуючого (близько 800 юридичних осіб та ФОПів-боржників) велика кількість боржників відпрацьовується неефективно або не відпрацьовується взагалі.

Більше 50 % обсягу податкового боргу має надзвичайно низьку ймовірність стягнення (підприємства без активів, банкроти, ліквідовані банки тощо).

Вирішення зазначених проблем дозволить збільшити надходження до бюджету.

Також під час перевірки стану ДФС було виявлено потенціал для ефективнішого розподілу функцій між працівниками (у розвинених країнах погашенням боргу в середньому займається 13 % всього персоналу податкових, у той час як в українській ДФС – 4 %).

Скорочення персоналу було нерівномірним (~ 25 % в одних областях і більше 50 % в інших), що призводить до різного навантаження залежно від регіону.

 

Попередня стаття Наступна стаття