Трансфертне ціноутворення: погляд під новим кутом

29 Березня 2018 (0) #ТЦУ #конференція #податки
Аа Аа

Як самостійно коригувати податкові зобов’язання без штрафу? Що найголовніше для податківців під час перевірки? Які виникають проблеми з податковими різницями при подачі квартальних декларацій? Які нові критерії визнання осіб пов’язаними? Операції між нерезидентом та постійним представництвом: яка практика застосування? Найважливіші аргументи захисту платників податків у спорах і перевірках з ТЦУ? На ці та інші питання шукали відповіді експерти під час V щорічної конференції «Трансфертне ціноутворення: погляд під новим кутом», організованої ДП «Держзовнішінформ» у партнерстві з Crowe Horwath AC Ukraine.

Так, проблемні аспекти сегментації фінансової звітності (політика списання активів за середньозваженою собівартістю, виробничі підприємства тощо) та застосування кредит-нот висвітлювала Ольга Богданова, партнер аудиторської компанії «Crowe Horwath AC Ukraine» (член Crowe Horwath International), сертифікований аудитор, голова Податкового комітету Громадської ради при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, заступник голови Податкового комітету при ТПП.

Серед іншого, доповідачка зазначила, що чинне українське законодавство не містить визначення «кредит-нота» або «дебет-нота». В окремих листах ДФС «Кредит-нота» або «дебет-нота» розглядається як знижка (надбавка) або збільшення (зменшення) ціни товару (Закон № 5007 «Про ціни і ціноутворення»). Норми Податкового кодексу України (далі – ПК України) (Закон № 2755-VI) передбачають для цілей ТЦУ врахування знижки (надбавки) при порівнянні ціни у контрольований операції із зіставними.

«Відповідно до Цивільного кодексу України зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. «Кредит-нота» або «дебет-нота» можуть застосовуватись у випадках настання певної події. Наприклад: дострокове погашення заборгованості; обсяг закупівлі, здійснений покупцем, передбачає бонус; виявлення покупцем дефектних або бракованих товарів, коригування для цілей ТЦУ тощо. У міжнародній практиці «кредит-нота» або «дебет-нота» має більш широке визначення та не розглядається виключно як знижка, надбавка або збільшення, чи зменшення ціни товару», - каже експерт.

Серед особливостей застосування «кредит-нот» або «дебет-нот» в Україні (лист ДФС України від 14.04.2016 № 13362 / 7 / 99-99-19-02-02-17 «Про застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення») доповідачка назвала такі:

- мають бути передбачені умовами договору;

- мають бути оформлені окремим документом, що має зв'язок із договором та чітко деталізує зміни ціни за конкретними товарними позиціями;

- можуть застосовуватись сторонами протягом дії договору, але не пізніше терміну виконання договору (оскільки виконання договору нерозривно пов'язане з терміном його дії) або в інші терміни (відповідно до права іншої країни).

Загальна позиція ДФС щодо «кредит-нот» у ТЦУ відображена у листі відомства від 14.04.2016 № 13362 / 7/ 99-99-19-02-02-17 «Про застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення». Так, на запитання, чи враховується кредит-нота при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій, відповідь податківців була такою.

«Умова щодо ціни і загальної вартості договору (контракту) є обов'язковою умовою зовнішньоекономічного договору (пункт 1.6 Положення № 201), у зв’язку з чим умови щодо можливості зміни суми компенсації товару за договором слід вказати у такому договорі. Водночас факт надання знижки (кредит-ноти) можливо оформити у вигляді додаткової угоди до конкретного договору, суму компенсації вартості товарів за яким було зменшено. Оскільки базою для визначення вартісного критерію контрольованих операцій є договірна (контрактна) ціна товару, а кредит-нота змінює визначену договором з нерезидентом вартість поставлених товарів, то при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій обсяг контрольованих операцій обраховується за договірною (контрактною) ціною такого товару з урахуванням змін згідно з наданою нерезидентом кредит-нотою», - йдеться у листі.

Аналізуючи питання ПДВ щодо «кредит-нот», пані Богданова зазначила, що при застосуванні «кредит-нот» за імпортними операціями коригується на суму ПДВ, яка зазначена в аркуші коригування у звітному періоді, в якому відбулось оформлення аркуша коригування (лист ДФС від 27.03.2015 № 6423/6 / 99-99-19-03-02-15).

«При застосуванні «кредит-нот» за імпортними операціями митна вартість та ПДВ не коригується (лист ДФС від 15.10.2015 № 21843/6/99-99-19-03-02-15), імпорт товарів оподатковується ПДВ з митної вартості, при визначенні якої договірна вартість є складовою, а не основоположною, тому для зміни митної вартості товарів кредит-ноти недостатньо.

При застосуванні «кредит-нот» за імпортними операціями з отримання бонусу у вигляді грошових коштів на підставі кредит-ноти, митна вартість та ПДВ не коригується (лист ДФС від 28.10.2016 № 23381/6/99-99-15-02-02-15), але нараховуються податкові зобов’язання на маркетингові послуги. ДФС розглядає «кредит-ноту» не як знижку за імпортний товар, а як винагороду (маркетингову) за чітке дотримання графіка замовлень імпортером», - додає експерт.

На застосування різниць впливає?

Олексій Задорожний, в. о. директора Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС України, розповідав про вплив переліку низькоподаткових організаційних форм на застосування податкових різниць. Серед іншого, доповідач нагадав учасникам, що відповідно до норм Податкового кодексу України фінансовий результат збільшується:

  • на суму перевищення ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій;
  • на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки", при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 Податкового кодексу України.

Крім того, фінансовий результат збільшується на 30 % вартості товарів (робіт та послуг) (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 ПК України, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПК України), придбаних у: нерезидентів (у тому числі пов'язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України; нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

«Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їхню ціну, визначену за принципом "витягнутої руки", відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПК України, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною, виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки"», - зазначає пан Задорожний.

При цьому він додає, що враховуючи те, що вартісні критерії контрольованих операцій встановлені в розрахунку на рік, платник має право не коригувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК України лише за підсумками звітного року.

При цьому такий платник коригує фінансовий результат до оподаткування у податковій звітності за підсумками звітних періодів такого звітного року (I кв., півріччя, 9 місяців) на суму 30 % вартості товарів, придбаних у нерезидента.

Ліміт у 10 мільйонів

Зі свого боку Євген Козлов, радник міністра фінансів, виступив із доповіддю: «Перелік низькоподаткових юрисдикцій: критерії формування, причини розширення і скорочення списку країн».

Як зазначив експерт, Законом України № 1797 від 21.12.2016 внесено зміни до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України.

Під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:

- держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;

- держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією;

- держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому він додав, що на базі Офісу з обслуговування великих платників податків ДФС створена робоча група з представників Міністерства фінансів України, ДФС, консалтингових компаній, АСС, ЄБА.

«Був зроблений огляд податкового законодавства 221 держави. У перший проект постанови увійшло 145 держав (територій). Після додаткового обговорення перелік був скорочений до 85 держав (територій). Такий перелік був затверджений постановою КМУ № 1045 від 27.12.2017.

До нового переліку увійшли такі країни, як: Домініканська Республіка, Естонія, Іран, Куба, Латвія, Мальта, Монако, ОАЕ, Сінгапур, Грузія, Угорщина, тощо. Постановою КМУ № 108 від 31.01.2018 з переліку країн були виключені Естонія, Латвія, Грузія, Угорщина, Мальта», - каже пан Козлов.

Серед відкритих питань у цьому напрямі Євген Козлов називає контрольованість операцій з резидентами країн, що були виключені у 2018 р., та виконання ліміту 10 млн грн у 2018 р.

А як з біржовими котируваннями?

Заступник голови біржового комітету ТБ «Українська енергетична біржа» Олексій Ластовець проаналізував проблемні питання використання біржових котирувань для вирішення завдань з підготовки документації з ТЦУ.

Так, за словами доповідача, на практиці часом важко (або навіть неможливо) провести зіставлення і коригування через відсутність єдиної методики проведення коригувань для приведення біржових операцій котирувань в рівні умови. Але в планах Організації економічного співробітництва і розвитку розробити спільно зі Світовим Банком таку методику.

Проблемним аспектом також є обмежений перелік бірж для застосування.

«У світовій практиці відсутній підхід щодо встановлення переліку товарів і бірж. Діє правило: якщо в країні контрагента функціонує біржа, на якій торгується відповідний товар (деривативи на товар), то застосовується принцип «витягнутої руки» (за умови, що можна провести порівняння і Коригування). При цьому до уваги беруться біржові котирування товару (деривативів на товар) на вітчизняних біржах.

Якщо в країні контрагента немає біржі, на якій торгується відповідний товар (деривативи на товар), то пошук котирувань здійснюється на регіональних або міжнародних біржах.

Якщо немає котирувань на товар (деривативи на товар), то пошук котирувань здійснюється на однорідні товари (деривативи на ці товари). Відповідальність за обґрунтування ціни лежить на суб'єкті господарювання і він може використовувати як біржові котирування, так і інші публічні цінові індикатори», - пояснює Олексій Ластовець.

На думку доповідача, з метою підготовки якісного зіставлення цін і проведення більш точного коригування слід розширити коло джерел інформації та дозволити бізнесу використовувати: біржові котирування будь-яких світових бірж; біржові котирування визнаних вітчизняних бірж (наприклад, біржові котирування яких публікуються міжнародними інформаційно-аналітичними агентствами такими, як Thomson Reuters, Argus, Platts, та ін.).

Головне - детальний аналіз!

Анна Ніколайко та Катерина Кісліцина, менеджери практики трансфертного ціноутворення PwC Україна, ознайомили присутніх з проблематикою та потенційними наслідками недотримання вимог ПК України щодо підготовки документації з трансфертного ціноутворення.

Так, серед можливих наслідків доповідачки називають: отримання запитів від контролюючих органів щодо надання додаткової інформації; податкова перевірка платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки»; непогодження контролюючим органом з підходом платника податків щодо здійснення аналізу з ТЦУ; донарахування з податку на прибуток та штрафні санкції в розмірі до 50 % від суми донарахованих зобов'язань.

Серед основних вимог до змісту документації з ТЦУ було названо: інформацію про групу/компанію та дані про контрагента та пов'язаних осіб (дані про групу та реструктуризацію; структуру управління та організаційну структура компанії; опис стратегії та ринку платника податків).

Також тут має міститися інформація про товари (послуги) та умови проведення операції, її опис та копії договорів (опис товарів (робіт, послуг), умови та терміни розрахунків, платіжні документи, фактори, які впливають на ціну).

За словами експертів, основне у роботі з документацією з ТЦУ – ретельний глибокий аналіз функцій, ризиків та наявних помилок.

Серед основних помилок компаній менеджери називають непроведення дослідження внутрішніх потенційно зіставних операцій, ігнорування інформації про ціни, що наявна в загальнодоступних джерелах, некоректний вибір методу ТЦУ та недостатнє обґрунтування обраного методу ТЦУ.

Аналізуючи джерела інформації при виборі методу ТЦУ, експерти радять провести детальний аналіз внутрішніх та зовнішніх джерел інформації, а також аналіз зіставності умов операцій.

Серед основних помилок під час проведення дослідження діапазону цін/ рентабельності: непроведення коригування (або відсутність обґрунтування можливості здійснення таких коригувань) умов контрольованих операцій для цілей досягнення зіставності з умовами в рамах неконтрольованих операцій; використання результатів регіонального / глобального дослідження, що не відповідає вимогам ПКУ; відбір компаній, які мають пов'язаних осіб (наприклад, своїх конкурентів); відбір компаній, які виконують незіставну діяльність; використання застарілої фінансової інформації під час розрахунку діапазону рентабельності.

Розкриваючи проблемні аспекти дослідження діапазону рентабельності, експерти нарікають на низький поріг пов’язаності в Україні (20 %); відсутність зіставних за оборотами монофункціональних компаній; відсутність інформації в мережі Інтернет про діяльність компаній (відсутність офіційних сайтів компаній).

Серед можливих рішень: розширення пошуку компаній на зіставних ринках (наприклад, Східна Європа); пошук компаній із зіставним функціональним профілем з несуттєвими відмінностями продукції; використання інформації з бізнес-каталогів і пошукових мереж.

Платники VS ДФС

З окремими аспектами судової практики в ТЦУ учасників знайомив Дмитро Павлович, заступник начальника управління – начальник відділу узагальнення судової практики Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС України.

Так, наразі у судах знаходиться 148 справ щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання/несвоєчасне подання звітів про контрольовані операції (документації з трансфертного ціноутворення), 16 справ – предметом яких є перевірки контрольованих операцій, з яких 11 справ перебувають на розгляді у судах першої інстанції; 2 справи – на розгляді у суді апеляційної інстанції (рішення судів першої інстанції винесені на користь платників податків, органами ДФС оскаржені рішення в апеляційному порядку).

Крім того, 2 справи перебувають на розгляді у Верховному Суді (рішення судів першої та/або апеляційної інстанцій винесені не на користь ДФС, рішення оскаржені в касаційному порядку). Перша справа остаточно розглянута на користь платника податків (рішення Вищого адміністративного суду України від 12.12.2017 у справі № К/800/27540/17). Друга справа № 816/515/17 за позовом ТОВ «Грейн Інновейшн Системз» до Головного управління ДФС у Полтавській області наразі знаходиться на розгляді ВС.

«Суть донарахування: завищення витрат і податкового кредиту при придбанні продукції у пов'язаної особи резидента України та заниження розміру доходів при реалізації товару резиденту Швейцарії», - каже пан Павлович.

Основні аргументи платника податків:

- непроведення контролюючим органом дослідження таких характеристик умов договорів, як наявність знижок і надбавок, базису поставки, строку оплати та якості товару;

- незбігання дат укладання договорів з датами, на які сформовані дані інформаційно-аналітичного продукту «Товарний монітор. Україна» ДП «Держзовнішінформ».

Спростування позиції платника податків:

1) ціна придбаного товару коригувалася (зменшувалася) контролюючим органом на кількість днів відстрочення платежу на користь пов'язаної особи (кількість днів прострочки з урахуванням облікової ставки НБУ);

2) якість придбаного товару відповідала ДСТУ, договором не передбачено жодних знижок і надбавок за якість товару;

3) незважаючи на наявність принципової позиції із питання визначення рівня цін, які склались саме на момент здійснення господарських операцій, контролюючим органом зроблений розрахунок станом на момент укладання відповідних договорів та встановлено, що сума податкових зобов'язань в цьому випадку має бути навіть більшою.

А без штрафу можна?

Ірина Сиволап, начальник відділу взаємодії з питань трансфертного ціноутворення Департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС, розповіла, як самостійно коригувати податкові зобов'язання без штрафу.

Так, за словами експерта, коригування може здійснюватися за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Коригується ціна у КО, навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції.

При цьому, як було зазначено, платник податку не має права на самостійне коригування під час проведення перевірок з питань ТЦУ.

Порядок розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани такого діапазону для цілей трансфертного ціноутворення затверджено постановою КМУ від 04.06.2015 № 381.

Доповідачка наголосила, що мінімальне, максимальне значення, а також медіана повинні бути правильно визначені шляхом розрахунку.

Також необхідно порівнювати операції коригування з фактично відображеними операціями у звітах про КО.

У разі подання уточнюючої декларації з ПП за 2017 рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 ПК України пізніше 1 жовтня 2018 року – СГД сплачує суму недоплати ПП та штраф – 3 %.

Відсутні детальні рекомендації та підходи?

Про важливі аспекти аналізу ТЦУ у фінансових операціях розповів Ільдар Усманов, головний фахівець-аналітик відділу досліджень трансфертних цін та фінансового аналізу ДП «Держзовнішінформ»

До найбільш типових внутрігрупових фінансових операцій доповідач відносить внутрігрупові кредити; внутрігрупові кредитні гарантії; лізингові операції; участь в інвестиціях.

До менш типових – факторинг; механізми об’єднання грошових ресурсів (кеш-пулінг); гарантії виконання контрактів; процентні та валютні свопи.

У контексті регулювання переміщення ризиків у внутрігрупових фінансових операціях експерт згадав План заходів BEPS: Крок 4. Запобігання розмиттю бази оподаткування шляхом врахування відсотків за позиковими зобов'язаннями та через інші фінансові інструменти; Крок 9. Трансфертне ціноутворення по відношенню до ризиків та капіталу (Настанови ОЕСР, Кроки BEPS 8-10, 2015 р.); Крок 13. Вимоги щодо підготовки документації з ТЦУ (Настанови ОЕСР, Крок BEPS 13, 2015 р.). А також Звіт ОЕСР щодо закріплення прибутку за постійними представництвами (2010 р.), де йдеться, що ризик, що пов'язаний з фінансовими активами або інструментами, може бути перенесеним між філіалами (Част. ІІ, п.21).

За словами доповідача, у 2016 р. 48 % транснаціональних компаній заявили, що протягом наступних двох років трансфертне ціноутворення за внутрігруповими фінансовими операціями буде для них найбільш важливим напрямом податкових спорів.

Зі свого боку ОЕСР визнає, що на сьогодні відсутні детальні рекомендації та підходи щодо методики визначення ринкового рівня винагороди по внутрігруповим фінансовим операціям в Настановах ОЕСР.

Національні законодавства країн суттєво різняться, особливо відносно правил «тонкої капіталізації». Внаслідок цього податкові органи різних країн займають неоднакову позицію відносно однієї тієї самої ситуації, що може призвести до подвійного оподаткування.

У зв'язку з цим ОЕСР в рамах реалізації Плану BEPS планує протягом 2018 р. опублікувати детальні рекомендації (Настанови), що нададуть роз'яснення щодо особливостей проведення ТЦУ у фінансових операціях.

Аналізуючи методи ТЦУ у фінансових операціях, пан Усманов назвав: метод Порівняльної неконтрольованої ціни (ПНЦ) (є найбільш переважним у застосуванні (застосовується до позик/кредитів, гарантій/порук тощо); метод «Витрати плюс» (розмір націнки постачальника фінансової послуги має бути визначеним у порівняльній неконтрольованій операції (як правило, застосовується в угодах «дзеркального» фінансування, якщо позикодавець виконує рутинні функції щодо залучення та надання позики); метод розподілу прибутку (можливість застосування має бути чітко визначена при функціональному аналізі операції).

При цьому він відмітив, що не застосовуються при аналізі фінансових операцій метод ціни перепродажу та метод чистого прибутку.

Трирівнева документація з ТЦУ?

Зі свого боку Микола Мішин, начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту аудиту ДФС України, проаналізував позицію контролюючих органів у деяких спорах з платниками податків з актуальних питань.

Так, за словами експерта, у спорах стосовно дотримання принципу «витягнутої руки» існує необхідність більш детального обґрунтування щодо використання платником для розрахунку діапазону рентабельності фінансових даних за декілька років.

При цьому він підкреслив, що розрахунок показників рентабельності платника має бути підтверджено даними бухобліку та первинними документами.

Платник податків має застосовувати метод ТЦУ відповідно до критеріїв найбільш доцільного до обставин КО та пріоритетності традиційних операційних методів.

Варто також пам՚ятати, що форвардним контрактом не може визнаватись угода, в якій на момент її укладання не узгоджена точна кількість базового активу, ціна за одиницю та загальна вартість базового активу (або надалі було внесено зміни до цих умов).

Серед іншого, доповідач також проаналізував питання вдосконалення трансфертного ціноутворення в призмі BEPS, особливу увагу звернувши на Крок 13 Плану BEPS (документація з ТЦ та Звіт в розрізі країн).

У Кроці 13 йдеться про зміни до Настанов ОЕСР щодо підготовки документації з ТЦ з рекомендаціями до її змісту; модель змін до законодавства для запровадження нових вимог щодо звіту в розрізі країн; моделі угод щодо автоматичного обміну звітом в розрізі країн.

Основна мета документа – забезпечити прозорість трансфертного ціноутворення МНК, забезпечити податкові органи інформацією для оцінки потенційних ризиків ТЦУ.

Очікування з реалізації Кроку 13 – активна зміна законодавства з ТЦУ у більшості країн світу, запровадження автоматичного обміну звітами в розрізі країн на підставі багатосторонньої угоди.

За словами доповідача, Україна планує у цьому напрямі запровадити трирівневу документацію з ТЦУ.

Перший рівень – глобальна документація (майстер-файл).

Подається на запит ДФС платником, який входить до групи компаній із сукупним доходом 50 млн євро та більше.

Запит може бути направлений після отримання локальної документації з ТЦУ та не раніше 12 місяців після закінчення фінансового року.

Строк подання - протягом 60 календарних днів з дня надходження запиту від ДФС.

Зміст глобальної документації включатиме організаційну структуру міжнародної групи компаній із зазначенням власників компаній, часток володіння та юрисдикцій; загальний опис господарської діяльності міжнародної групи компаній; інформацію про нематеріальні активи, які використовуються компаніями групи в своїй діяльності; інформацію про фінансові операції між компаніями групи; інформацію про фінансовий стан групи, що включає в себе консолідовану фінансову звітність за звітний період (за наявності); інформацію про укладені компаніями групи договори про попереднє ціноутворення.

За неподання глобальної документації (майстер-файлу) передбачено штраф - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи,

встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Звіт у розрізі країн містить таку інформацію в розрізі кожної країни, у якій зареєстровані компанії (філії, представництва) МНК:

а) назва країни, податковим резидентом якої є компанія;

б) сума доходів від продажу товарів (робіт, послуг) окремо пов’язаним та непов’язаним особам;

в) сума прибутку до оподаткування;

г) податок на прибуток підприємств (корпоративний податок), сплачений у звітному році;

ґ) податок на прибуток підприємств (корпоративний податок), нарахований у звітному році;

д) розмір статутного капіталу компанії (компаній) групи;

е) сума нерозподіленого прибутку на кінець звітного року;

є) середня кількість співробітників компанії (компаній) групи за звітний рік;

ж) балансова вартість матеріальних активів, якими володіє компанія (компанії) групи, крім грошових коштів та їх еквівалентів, нематеріальних та фінансових активів;

з) назва країни, в якій зареєстрована компанія (компанії) групи, якщо компанія (компанії) групи зареєстрована в одній країні, але є податковим резидентом іншої країни;

и) основні види діяльності компанії (компаній) групи;

і) будь-яка інша інформація за бажанням платника податків.

Штраф за неподання звіту в розрізі країн - 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Тетяна ПАШКОВСЬКА,

журналіст TaxLink

 

Попередня стаття Наступна стаття