Top Forum Ukraine: реалії, тенденції, перспективи

07 Грудня 2017 (0) #Форум #податки #план BEPS
Аа Аа

Податкові спори у світі розглядаються не тільки в юридичній площині, а й у контексті моральності зобов'язань з оплати «справедливого» розміру податків. Таку позицію висловила Наталя Блажівська, суддя Вищого адміністративного суду України, віце-президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, аналізуючи вплив міжнародних тенденцій на податкову політику України, під час Top Forum Ukraine, котрий днями відбувся у столиці.

Серед іншого, пані Блажівська у своєму виступі, звертаючись до представників українського бізнесу, звернула увагу на те, що саме бізнес є реальним локомотивом європейської інтеграції, оскільки без економічної складової неможлива ні політична, ні соціальна інтеграція України в Європейський Союз.

За словами Наталії Блажівської, протягом останніх десятиліть розвиток економічних відносин відбувається настільки швидкими темпами, що законодавці багатьох країн не встигають за змінами, які відбуваються у світі.

«Сьогодні з упевненістю можна сказати, що ми спостерігаємо чергову революцію у сфері економічних відносин і поява абсолютно нових бізнес-моделей, які ще вчора-позавчора не були відомі, а сьогодні дають колосальний економічний ефект. І держави як більш консервативні суб'єкти не встигають за динамічними представниками бізнесу і не встигають міняти свої регуляторні моделі взаємовідносин з бізнесом, що призводить до природних конфліктів між владою і бізнесом», – каже суддя.

За словами доповідачки, складність структурування та здійснення господарських операцій призводить до неоднозначних податкових наслідків і спорів про «справедливий» розмір податків.

 «Яскравим прикладом такого «цивілізаційного конфлікту» є перманентні системні суперечки між найбільшими міжнародними корпораціями і урядами різних країн. В Європі на цей момент досить багато гучних податкових справ щодо відомих міжнародних компаній, таких як «Google», «Apple», «Amazon», «Starbucks». Такі суперечки за своєю суттю і рівнем дискусії не є виключно юридичними. Фактично мова йде про нові стандарти ведення бізнесу, і ця дискусія ведеться публічно, з активним залученням засобів масової інформації», - розповіла Наталія Блажівська.

Як приклад, суддя нагадала кейс Google, з яким у Великобританії йде довга суперечка про оподаткування діяльності цієї компанії на території країни. Британська газета «Independent» так охарактеризувала цей спір: «З 2007 року компанія отримала від британських користувачів 11,9 мільярда фунтів доходів, але сплатила лише близько 10 мільйонів фунтів податку на прибуток. Вони використовують ірландську компанію для продажу британським споживачам. Хитруни, так?».

Позиція інтернет-гіганта полягає в тому, що компанія дотримується законів країни і не робить нічого протиправного. Однак глава парламентського Комітету публічних фінансів Маргарет Ходжес під час публічної дискусії з представником Google заявила: «Ми не звинувачуємо Вас в тому, що Ви робите щось незаконне. Ми звинувачуємо Вас в тому, що Ви ведете себе аморально».

Наталія Блажівська розповіла, що ця фраза дала старт окремій теоретико-практичній та навіть науковій дискусії на тему «мораль і податки». На цю тему вже читають окремі курси в юридичних та бізнес-школах Європи та США.

На думку пані Блажівської, такий діалог свідчить про те, що існуючі податкові правила застаріли і багато в чому не відповідають сучасним економіко-політичним реаліям. Тому триває реформування таких норм. Цей тренд отримав імпульс в останні 3-5 років. У межах цього тренду зараз відбуваються численні процеси щодо імплементації положень Плану BEPS в національне законодавство багатьох країн.

«У найближчому майбутньому податкове регулятивне поле буде змінюватися в бік підвищення рівня прозорості, транспарентності ведення господарської діяльності, чіткого розуміння реальної економічної суті господарських операцій і збільшення відповідальності за порушення податкових правил. Окремо варто відзначити, що в ЄС також з'являється досить очевидна тенденція розгляду аспектів надання різних податкових преференцій у контексті не тільки податкового законодавства, а й законодавства ЄС про обмеження державної допомоги. Певним підтвердженням моїх висновків може служити справа Amazon. 04 жовтня 2017 року Європейська комісія у по суті податковій справі проти Amazon постановила, що податкові пільги, надані урядом Люксембургу одній з компаній «Amazon», не відповідають законодавству ЄС про заборону державної допомоги. У результаті Amazon зобов'язана сплатити близько 250 млн євро раніше отриманих податкових пільг. В Україні цей аспект ще не досить широко вивчений. Однак про це варто пам'ятати, оскільки це невід'ємна частина Угоди про Асоціацію з ЄС», – резюмувала суддя Блажівська.

А як у них?

Зі свого боку професор кафедри фінансового права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, президент Асоціації податкових радників Данило Гетманцев зазначив, що наразі усі країни світу знаходяться у постійній конкуренції між собою. «Ними керують два інтереси: з одного боку, отримати якнайбільше інвестицій, привернути капітал, а з іншого – обкласти капітал податками. Платники податків також знаходяться між двома дилемами: з одного боку, в їхніх інтересах зменшити податковий тягар, а з іншого – їхній обов’язок дотримуватися податкового законодавства. Основна задача платника податків – віднайти золоту середину. У нашій країні до усього вищезазначеного додається ще й проблема законодавчих, адміністративних бар’єрів, котрі створюються державними органами. У першу чергу проблеми стоять у валютному регулюванні. Без ліцензії НБУ ми не можемо напряму інвестувати гроші за кордон (як фізичні, так і юридичні особи), інакше – штраф у розмірі 100 % від суми валютної операції. Українські національні бар’єри не дозволяють інвестувати за кордон, як українці могли б це робити, будучи резидентами інших держав. Однак це штовхає нас на пошук інших механізмів та методів, котрі усім досить широко відомі, однак знаходяться у напівлегальній площині», – констатує професор.

При цьому експерт проаналізував правовий статус резидентів в Україні та інших країнах світу на прикладі ФРН, Франції та Іспанії.

Так, виділяючи критерії визначення резидентства в цілях корпоративного оподаткування, доповідач зазначив, що згідно з підпунктом «а» підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України критерій інкорпорації, тобто утворення та/або реєстрація відповідно до законодавства України, визначений як достатня умова податкового резидентства для юридичних осіб.

У Німеччині місце фактичного управління визначається відповідно до таких критеріїв:

1) «що?» - основні активи;

2) «хто?» - місце знаходження керівників бізнесу;

3) «де?» - місцезнаходження виконавчого органу.

У Франції прибуток підлягає оподаткуванню тільки у випадку, якщо він отриманий від підприємства, розташованого на території Франції.

«Підприємство, розташоване на території Франції» включає в себе: постійне представництво;  ведення діяльності через  незалежного представника; підприємство замкнутого циклу.

А от в Іспанії критерії є альтернативними, тобто для визнання резидентом Іспанії необхідною є наявність лише одного критерію. Під «місцем фактичного управління» розуміють місце, де здійснюється стратегічний контроль / де приймаються ключові управлінські та комерційні рішення.

Щодо наслідків визначення резидентства пан Гетманцев зазначив, що в Україні у резидентів податковий обов’язок виникає стосовно доходів, отриманих на території України, і доходів, отриманих за межами території України. У нерезидентів – податковий обов’язок виникає стосовно доходів, отриманих на території України.

У Німеччині резиденти мають необмежений податковий обов’язок, тобто підлягає оподаткуванню весь дохід незалежно від місця отримання. А доходи нерезидентів оподатковуються з джерелом їх походження з ФРН.

У Франції резиденти сплачують податок тільки з доходів, отриманих на території Франції, іноземні доходи не підлягають оподаткуванню (за деякими винятками). Що ж до нерезидентів, то їхній дохід, отриманий на території Франції, оподатковується відповідно до французького законодавства і не підлягає звільненню відповідно до угод про уникнення подвійного оподаткування.

В Іспанії оподатковуються всі доходи резидентів незалежно від країни отримання таких доходів. У нерезидентів оподатковуються доходи, отримані на території Іспанії, та існує збір на нерухоме майно компаній-нерезидентів.

Торкаючись питання критеріїв визначення резидентства, які найчастіше використовуються країнами в угодах про уникнення подвійного оподаткування, Данило Гетманцев підкреслив, що в Україні до таких належать: місце фактичного управління (місцезнаходження керівного органу); місце реєстрації; резидентство визначається на договірних засадах.

У Німеччині це місце реєстрації; місце фактичного управління; резидентство визначається в процесі взаємопогоджувальної процедури.

У Франції до таких критеріїв належать країна реєстрації та місце фактичного управління. При цьому доповідач відмічає, що у Франції діє специфічний принцип субсидіарності, тобто суддя в першу чергу визначає, чи  виникає податковий обов’язок за законодавством Франції, а вже у разі позитивної відповіді застосовує договір про уникнення подвійного оподаткування.

В Іспанії при визначенні резидентства береться до уваги країна реєстрації та місце фактичного управління.

Що ж до наслідків зміни резидентства експерт відмітив, що в Україні такими можуть бути зміни ставок окремих податків.

У Німеччині зміна резидентства шляхом зміни місця ефективного управляння буде підлягати оподаткуванню лише у випадку передачі активів. Оподаткуванню буде підлягати різниця між балансовою та ринковою вартістю активів.

У Франції, якщо компанія не передає активи, то ніяких наслідків не передбачено. Передача активів передбачає оподаткування нереалізованого прибутку та оподаткування переданих основних засобів.

В Іспанії сплачується податок на вихід, тобто сам процес еміграції підлягає оподаткуванню.

План BEPS: орієнтир визначено?

З доповіддю «Стосовно дій бізнесу в зв’язку з прийняттям Україною зобов’язання імплементувати мінімальний стандарт плану «BEPS» виступила Людмила Рубаненко – керівник групи експертів ВГО «Спілка податкових консультантів України».

Пані Рубаненко нагадала учасникам, що BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) – план дій Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування.

План BEPS складається з 15-ти пунктів. Кожен пункт являє собою загальні пропозиції у конкретній сфері оподаткування, які пропонуються до імплементації в національні закони країн і міжнародні договори:

- оподаткування компаній цифрового сектору економіки;
- оподаткування гібридних інструментів;
- правила щодо «контрольованих іноземних компаній»;
- розмивання податкової бази шляхом віднесення процентних платежів до складу витрат;
- боротьба з податковими зловживаннями, пов’язаними з використанням спеціальних режимів оподаткування;
- зловживання при застосуванні податкових конвенцій;
- штучне уникнення статусу постійного представництва;
- трансфертне ціноутворення: нематеріальні активи;
- трансфертне ціноутворення: ризики і капітал;
- трансфертне ціноутворення: операції з підвищеним ризиком;
- розробка методології збору та аналізу інформації про розмивання бази оподаткування та виведення прибутку;
- розкриття інформації про використання схем агресивного податкового планування;
- механізми вирішення спорів щодо застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування між країнами;
- багатосторонній інструмент для внесення змін у двосторонні угоди.

01 січня 2017 року Україна приєдналася до програми розширеного співробітництва в рамках ОЕСР і взяла на себе зобов'язання імплементувати мінімальний стандарт Плану BEPS – обов'язкові 4 заходи.

Мінімальний стандарт включає обов’язкову реалізацію таких заходів:

1. Шкідливі податкові практики або шкідливі пільгові режими – Крок 5 Плану дій BEPS.

2. Удосконалення чинних угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом включення до них запропонованих правил запобігання зловживанню угодою – Крок 6 Плану дій BEPS.

3. Удосконалення чинних національних правових норм стосовно документації з трансфертного ціноутворення та майбутнього обміну інформацією – Крок 13 Плану дій BEPS.

4. Удосконалення чинних угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом підвищення ефективності механізмів вирішення спорів – Крок 14 Плану дій BEPS.

16 травня 2017 року Міністерство фінансів України оприлюднило «Дорожню карту» імплементації мінімального стандарту, у тому числі «Удосконалення чинних угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом включення в них запропонованих правил протидії зловживання угодою».

07 червня 2017 р. у Парижі 68 держав підписали багатосторонню Конвенцію з виконання заходів щодо внесення змін до угод між державами про уникнення подвійного оподаткування з метою протидії агресивному податковому плануванню. Україна цю конвенцію не підписала.

«Моя думка, що в короткостроковій перспективі Конвенція буде підписана Україною. У будь-якому випадку ми зобов'язані спрогнозувати наслідки для вітчизняного бізнесу, які виникнуть в результаті адаптації українського податкового законодавства до міжнародних заходів боротьби з розмиванням податкової бази», – зазначила доповідачка.

При цьому вона підкреслила, що основна мета Концепції впровадження основних рекомендацій ВEPS в Україні від 04 травня 2016 року полягає у запобіганні зловживанням у зв'язку із  застосуванням договорів про усунення подвійного оподаткування.

«До чинних договорів з уникнення подвійного оподаткування запроваджуються додаткові вимоги до резидентів договірних країн, які мають право на використання угоди. Такі вимоги мають на меті дискваліфікувати компанії-посередники, які фактично не ведуть діяльність у відповідній країні і створені лише для використання переваг, що надаються угодою про усунення подвійного оподаткування. Зразком для таких обмежень може слугувати модель правил Limitation of Benefits, що передбачена статтею 23 типової угоди про уникнення подвійного оподаткування, яка укладається США. Для пришвидшення внесення продовження змін до відповідних угод Україна має брати участь в узгодженні багатосторонньої угоди, укладання якої передбачене Дією 15 Плану BEPS», – підкреслює експерт.

І в кодекс внесіть!

Серед іншого, пані Рубаненко також зазначила, враховуючи, що процес внесення змін до чинних договорів з уникнення подвійного оподаткування (навіть у разі узгодження таких змін на міжнародному рівні) може зайняти декілька років, доцільно запровадити відповідні правила безпосередньо у Податковому кодексі України.

«Відповідно до міжнародної практики правила про неправомірне застосування угод та уникнення податкових зловживань можуть бути передбачені безпосередньо в національному законодавстві без внесення відповідних змін до міжнародних договорів. Про це прямо зазначає, зокрема, пункт 7 Коментарів до статті 1 Модельної Конвенції ОЕСР», – каже експерт.

За словами доповідачки, зміни до Податкового кодексу України можуть передбачати, зокрема, що застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку не дозволятиметься у випадку, якщо:

отримання такого звільнення (застосування пониженої ставки податку) було головною метою сторін;

операція не має ділової мети/належного економічного змісту або сутність відносин між сторонами не відповідає умовам формально укладених договорів;

нерезидент – отримувач доходу не має необхідних економічних ресурсів для здійснення операції (власного офісу, штату співробітників, основних фондів, IT систем, інших необхідних ресурсів).

За наявності зазначених умов також може бути передбачена заборона на врахування платником податку витрат, що сплачуються або нараховуються за такою операцією на користь нерезидента в податковому обліку 46 «Декларація статусу бенефіції».

Серед іншого, Людмила Рубаненко відзначила, що за загальним правилом, передбаченим підпунктом 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу постійне представництво нерезидента виникає, якщо такий нерезидент має постійне місце діяльності в Україні. Проте Кодекс передбачає декілька винятків із загального правила, відповідно до якого постійне представництво не виникає, якщо таке постійне місце використовується лише для певних видів діяльності: зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, закупівля товарів чи виробів, збирання інформації тощо.

«На практиці є поширеними випадки зловживання цим винятком, коли діяльність нерезидента формально відповідає переліченим випадкам, однак є настільки суттєвою і важливою для нерезидента, що фактично є основним чинником отримання ним прибутку.

Для обмеження можливостей використання цих винятків доцільно передбачити, що вони застосовуються лише у тому випадку, коли відповідна діяльність має виключно допоміжний або підготовчий характер. Може бути додано посилання, що для визначення змісту діяльності, яка має допоміжний або підготовчий характер, платники податків та податкові органи можуть звертатись до Коментарів до Модельної Конвенції ОЕСР», – відмітила вона.

Аналізуючи укладання договорів від імені нерезидента, доповідачка підкреслила, що відповідно до підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу до постійних представництв нерезидента прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента (проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів (контрактів) від імені цього нерезидента), що призводить до виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків.

«Утім, таке визначення має низку недоліків, які дозволяють резидентам уникати визнання статусу постійного представництва. Доцільно внести такі зміни до цього положення: виключити вимогу, що резидент має діяти лише від імені нерезидента, замінивши її на більш загальний вираз «в інтересах та за рахунок» нерезидента. Це дозволить відносити до постійних представництв випадки, коли резидент діє, зокрема, на підставі договору комісії тощо. З метою уникнення спірних ситуацій може бути встановлений додатковий критерій, що відповідна діяльність має здійснюватись резидентом регулярно. Виключити вимогу, що резидент має діяти лише для одного нерезидента. Це дозволить запобігти штучному ухиленню від статусу постійного представництва шляхом додавання ще одного клієнта - нерезидента. Альтернативно це правило можна уточнити, передбачивши, що резидент має діяти переважним чином для нерезидента та пов'язаних із ним осіб - нерезидентів. Доцільно додати, що постійне представництво виникає у разі, якщо виконання резидентом зазначених функцій відбувається як на підставі договору із нерезидентом, так і без укладання таких договорів (що є поширеним для пов'язаних осіб)», – резюмує експерт.

У свою чергу партнер ЮК «Arzinger» Павло Ходаковський впевнений, що кожна країна імплементуватиме План BEPS по-своєму. «Ця імпелементація відбуватиметься на двох рівнях. Якщо говорити про український бізнес, який вже структурований на рівні Євросоюзу, і про другі країни, то речі, які впливатимуть на наші структури там, повинні бути відображені у національному законодавстві або у двосторонніх договорах. Навіть якщо ми говоримо про інструмент MLI, то все одно він передбачає внесення змін у двосторонні угоди. Тобто відповідь на питання, як реагувати українському бізнесу на ті зміни, які несе в собі План BEPS, треба шукати в національному законодавстві Кіпру, Нідерландів, Мальти та інших країн і в двосторонніх угодах. BEPS – це цільовий план та, безумовно, він буде імплементуватися кожною країною по-своєму. BEPS – не зовсім приємна та обтяжлива річ, але тим не менше в частині імплементації є групи країн, які по-різному його імплементують. Перша група – це країни, які готові імплементувати практично усі пункти. Потрібно відноситися з обережністю, створюючи структури в цих країнах (Голандія, Великобританія, Германія та ін.). Є країни, які під примусом першої групи країн імплементують План BEPS. Це більшість офшорів (Кіпр, Мальта). Там є додаткові лазівки, більш спрощений режим. Приміром, і Кіпр, і Мальта імплементують тільки те, що їм необхідно, і в тому об’єму, в якому вважають для себе прийнятним, при тому, що є мінімальні стандарти, які повинні імплементувати усі країни. Деякою мірою тут для українського бізнесу є певні переваги та можливості, оскільки можна вибирати між тими юрисдикціями, котрі жорстко імплементують стандарти, і між тими, які дозволяють якісь відхилення чи варіанти», – справедливо відмічає експерт.

Усе транспарентно…

Сергій Верланов, партнер ЮК «Sayenko Kharenko», впевнений, що усі заходи BEPS покликані зробити практично все транспарентним, з погляду обміну банківською інформацією. «Банківська таємниця та таємниця володіння на сьогоднішній день перестає бути таємницею, як такою. Якщо прослідкувати, куди рухається ця вся динаміка, то років через п’ять-десять податки будуть обчислюватися автоматично і буде приходити тільки платіжка від держави. І людина умовно з презумпцією винуватості повинна буде від зворотного довести, чому вона вважає, що не повинна заплатити таку суму податків. Відсутність зменшення готівкового обороту і втрачання банківської таємниці та обмін інформацією говорить про те, що це все буде явним», – прогнозує експерт.

При цьому юрист відмічає, що впровадження BEPS, деофшоризація роблять міжнародне податкове структурування значно дорожчим і складнішим, ніж воно було. «Витрачаються гроші, час, адміністративний ресурс, у тому числі і найманих працівників. Моя порада з практики: ми починаємо з неочевидних маргінальних кейсів, коли людям це треба або непотрібно. Тобто від самого початку треба визначитися: ми це кидаємо, чи продовжуємо. Порахуйте кошти і час, реальне податкове навантаження в Україні і визначтеся», – радить експерт.

Торкаючись питання валютного регулювання, пан Верланов відмітив, що сьогодні громадянам України дозволено відкривати рахунки за кордоном, робити інвестиції за кордон. «Базово це 50 тис. євро на рік. Для цього отримується електронна ліцензія, але весь менеджмент цієї ліцензії перенесений на операційний банк. Тобто ви йдете у свій обслуговуючий банк, він надає пакет документів. Найскладніше тут – пояснити банку, звідки ви взяли ці гроші. Хоча за звичайних обставин це не складно. У мене є клієнти, які вже перевели 50 тис. і в січні переведуть ще 50 тис. євро, разом вже буде 100 тис. З цією сумою вже можна починати або реструктуризацію існуючого бізнесу (і приведення його у відповідність сьогоднішнього бачення), або започаткування нової іноземної структури, якщо ми говоримо про інвестування за кордон», – констатував пан Верланов.

А якщо через трастову декларацію?

Юрист ЮК «Law Guide» Олена Кузнєчикова розповіла учасникам конференції про останні тенденції у сфері автоматичного обміну інформацією між іноземними та вітчизняними банками. Так, за словами доповідачки, інформація з іноземних банків, котра буде поступати в Україну, стосуватиметься рахунків юридичних та фізичних осіб. У першу чергу це торкнеться бенефіціарів бізнесу - фізичних осіб. «Інформація про ті суми коштів, котрі знаходяться на ваших іноземних рахунках, звісно, буде приводити до необхідності оподаткування. Культура податкового планування у нас ще не настільки висока, щоб усі ми завжди сплачували податки з усіх активів, які знаходяться за кордоном і інформації про які в Україні ще немає. Відповідно, якщо інформація в Україну приходить, то податковим фіскальним органам значно простіше перевірити, чи сплачувалися податки з усіх сум, що знаходяться на особистих рахунках українців. Якщо для цього було відповідне правове підґрунтя», – каже юрист.

При цьому експерт підкреслює, що наразі в правовому полі України діє валютний контроль. Якщо особа на законних підставах стає власником іноземних компаній, вона повинна отримувати на це індивідуальну ліцензію НБУ. «Якщо ми провели угоду і стали фактичним акціонером компанії, наприклад не через отримання компанії у подарунок, а через формування її статутного капіталу, то в такому випадку є ризик потрапити під можливі валютні штрафи, що дорівнюють сумі іноземної ліцензії», – застерігає пані Кузнєчикова.

Серед іншого, Олена Кузнєчикова звернула увагу присутніх на ще один ризик, який поки що для України не актуальний: в усьому цивілізованому світі існує правило контрольованої іноземної компанії. «Якщо ви планували уникнути валютного контролю, стали не прямим власником іноземної компанії, тобто використовуєте, приміром, форму трастової декларації, то у вас є бізнес за кордоном, котрий генерує прибуток. Цей прибуток, якщо він генерується якоюсь низько податковою чи офшорною структурою, звісно, за кордоном, в юрисдикції вашої компанії не оподатковується. Але десь у світі цей прибуток має сплачуватися. Відповідно, якщо ваша іноземна компанія на законних підставах не сплачує податок на прибуток, цивілізовані країни світу ввели правило контрольованої іноземної компанії, суть якого зводиться до того, що якщо ви є власником іноземної компанії, але не прямим, а, приміром, через трастову декларацію, і ваша структура не сплачує податки, їх усе одно у такому випадку повинен сплачувати кінцевий бенефіціар - власник бізнесу. Відповідно, якщо ваша іноземна офшорна структура, гіпотетично, ваша панамська компанія заробила 0,5 млн дол. ця сума потенційно може стати вашою особистою податковою базою для сплати подохідного податку. Ставка податку буде визначатися країною вашого резиденства як фізичної особи», – зазначила пані Кузнєчикова.

При цьому доповідачка відзначила, що на сьогодні в парламенті зареєстровано 7 законопроектів щодо автоматичного обміну банківською інформацією 2014-2016 рр. Це законопроекти: №№ 1112, 4381, 4413, 4439, 4636, 6201, 6502. Утім ні один із цих документів не дійшов до першого читання, більша частина з них навіть не отримали оцінки профільних комітетів.

 

 

 

Попередня стаття Наступна стаття