Тетяна Острікова: «Я проводжу аналогію роботи в податковій міліції з роботою в таксі»

12 Квітня 2016
Аа Аа

Яка податкова реформа потрібна Україні, як знизити рівень тіньової економіки та корупції, зробити роботу бухгалтерів простішою і прозорішою? На ці та інші запитання відповіла народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Тетяна Острікова.

— Близько половини ВВП в Україні створюється з використанням нелегальних схем і операцій, які не декларуються, не оподатковуються або здійснюються без необхідних дозволів, зазначають експерти.  Такий рівень тіньової економіки вже тривалий час паразитує в Україні. Яка податкова реформа потрібна, щоб врешті-решт вирватись із цього зачарованого кола?

— На сайті Міністерства економіки було розміщено звіт, де рівень тіньової економіки за різними методиками оцінювався у 40 – 50 %.

Жодної податкової реформи у нас не проводилось із часів Азарова, який низку законів з податкових питань замінив на Податковий кодекс, яким ми досі користуємось. Те, що відбувалось в плані внесення змін до кодексу у 2014 – 2015 рр. можна назвати виключно або гасінням пожеж, або латанням дірок з тим, щоб ухвалити бюджети на 2015 і 2016 рр. з формальним дотриманням показника дефіциту бюджету, дозволеного МВФ.

Це не реформа. Для того, щоб все ж таки знизити рівень тіньової економіки в Україні, потрібно вирішити низку нагальних питань, зокрема: адміністрування ПДВ, реально відчутного та стабільно гарантованого зниження навантаження на фонд оплати праці, прибирання будь-яких дискреційних повноважень контролюючого органу з податкового законодавства та корупціогенних норм з регуляторного законодавства України. Це дасть можливість знизити реальні витрати бізнесу як на адміністрування податків, так і на операційні витрати взагалі, а також одночасно з посиленням відповідальності, зі створенням дієвого органу фінансових розслідувань дасть у комплексі ефект, коли різниця між вартістю послуг мінімізаторів та легальною сплатою податків буде настільки незначною, а відповідальність і покарання за порушення законодавства настільки невідворотними, що платник податків навіть думати не буде, як йому ухилитись від сплати податків.

— За даними ДФС, за минулий рік припинено діяльність понад 70 конвертаційних центрів. Сумарний оборот закритих за минулий рік конвертаційних центрів ледь перевищив 30 млрд.  грн. У «кращі» роки через них проходило вдесятеро більше коштів – до 300 млрд.  грн. Поменшало податкових шахраїв чи податківці стали гірше працювати?

 

«Ми виступаємо за зміну принципів та ідеології функціонування фінансової поліції. Для цього треба створити новий орган з незалежним фінансуванням, набрати туди якісних фахівців на відкритому конкурсі.»

 

— Сума стягнень, яку забезпечує податкова міліція, у 2015 році в абсолютних цифрах дещо впала порівняно з 2014 роком. Цікава статистика по кримінальним провадженнях, порушених за статтею 212 Кримінального кодексу (ухилення від сплати податків). Мій колега Андрій Журжій підрахував, що у 2014 р. в дохід держави податковою міліцією стягнуто за цією статтею 563 млн. грн., у 2015 р. – 413 млн. грн.

Я проводжу аналогію роботи в податковій міліції з роботою в таксі. У водія таксі є певний план, який він має виконати і здати у свій таксомоторний парк, а все, що він напрацює понад план, – це його так звані «копитні».

Очевидно, так відбувається і у податковій міліції. Тому що за рік податкова міліція стягує приблизно одну і ту ж суму – 400 – 500 млн.  грн. При цьому великий відсоток справ закривається за відсутністю складу злочину. Наприклад, 85 % кримінальних проваджень, розслідуваних за статтею 212 КК України у 2015 році, було закрито. 7 % таких справ було направлено з обвинувальним висновком (актом) до суду і стільки ж було направлено до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності. Така велика кількість закритих кримінальних проваджень вказує на те, що вони порушуються не з метою виявити та припинити злочинну діяльність, а зовсім з іншою метою, про яку знають власники та керівники підприємств. І ще про ефективність роботи податкової міліції в 2015 році яскраво говорить той факт, що 70 % справ, направлених до суду по 212 статті КК України, закриті в суді. Тобто в суді справи розвалюються. Так не може бути. Тому ми виступаємо за зміну принципів та ідеології функціонування фінансової поліції. Для цього треба створити новий орган з незалежним фінансуванням, набрати туди якісних фахівців на відкритому конкурсі, встановити запобіжник для того, щоб туди «перетекли» старі функціонери податкової міліції та інших правоохоронних органів. Для цього народними депутатами внесено законопроект № 4228 «Про Фінансову поліцію». Фінансова поліція повинна займатися злочинами, об'єктом яких є публічні фінанси держави на підставі ризикоорієнтованого підходу, направивши зусилля, в першу чергу, на унеможливлення роботи фіктивних фірм, а не на терор підприємств реального сектору.

— Подолати корупцію – було і залишається одним з ключових питань для держави. Задля цього деякі процеси було електронізовано (запровадження СЕА ПДВ і СЕАРП), посилено контроль за трансфертним ціноутворенням. Чого, на Вашу думку, ще не вистачає?

— Якщо ми говоримо про трансфертне ціноутворення, то Податковий кодекс у нас доволі прогресивний. Не вистачає його виконання, насамперед, виконавчою владою. Чому? Зараз рішення йти на перевірку чи не йти, до якого звіту придивитись чи ні, приймає людина. А людські міркування можуть бути різними – когось можуть конкуренти підказати. Тобто, коли є ручне керування – це завжди погано й неефективно. Насамперед потрібно створити окреме управління чи департамент, який би опікувався трансфертним ціноутворенням. Також має бути електронізована система ризиків, яка буде всі звіти перевіряти в автоматичному режимі і, де потрібно, призначати перевірку. Тільки все це в комплексі дасть реальний контроль над трансфертним ціноутворенням.

Щодо самої СЕА ПДВ, то, наскільки я розумію, спілкуючись з підприємцями,  питання по реєстраційній сумі і по депонуванню вже якось владналося, всі до нього звикли. Але коли я читаю в новинах про викриття податковою міліцією конвертаційних центрів в кінці 2015 – на початку 2016 років, у мене виникає питання: якщо СЕА ПДВ з депонуванням коштів запроваджувалося для того, щоб унеможливити вкидання будь-якого фіктивного кредиту, значить система не справляється з цим завданням? За рахунок СЕА ПДВ не вдалося подолати скрутки, здійснення безтоварних операцій. Тоді, відповідно, потрібно розглянути питання про те, щоб депонування скасувати. Для чого ж ми весь чесний бізнес поставили в незручне становище?

— Чимало нарікань серед експертів викликає існування двох реєстрів на відшкодування ПДВ і розподіл коштів між ними. На їх думку, така ситуація ділить платників податків на своїх та чужих і сприяє корупції. Як Ви оцінюєте перспективи повернення до єдиного реєстру, яке підтримав Комітет?

— Я була проти ідеї щодо створення двох реєстрів, тому що я є співавтором законопроекту № 3357 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації». Там прописаний один реєстр з єдиним критерієм подання заявок — за хронологією їх надходження та автоматичним відшкодуванням податку всім і кожному, якщо ці гроші підтверджені в СЕА ПДВ. Ця філософія відповідає моїм принципам. А запровадження двох реєстрів вважаю намаганням узаконити першочергове відшкодування ПДВ компаніям, близьким до влади, і щоб будь-хто з громадських активістів не міг потім за це дорікнути. Коли почали функціонувати два реєстри, ми отримали змогу подивитися, які компанії є в першому, а які – в другому. І там, і там є великі експортери: наприклад, у першому реєстрі є «Кернел», а в другому – «Арселор Міттал».

Тому відразу після новорічних свят було зареєстровано законопроект № 3810 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість», яким ми пропонуємо прибрати цю корупційну лавку з двома реєстрами і повернутись до одного реєстру. І такі аргументи, що через два реєстри підтримується експорт, що заявки малого підприємства завжди будуть першими, ніж великого, яке заявить до відшкодування ПДВ, коли дочекається всіх коригувань податкових накладних, недоречні. Комітет з боєм, але все ж таки рекомендував Верховній Раді схвалити цей законопроект в першому читанні, тож будемо наполягати на якнайшвидшому його голосуванні.

— З нового року вдвічі знижено ставку ЄСВ, але загальне навантаження на фонд заробітної плати залишається великим: 22+18+1,5 – понад 40 %. До якої межі його реально знизити, щоб і Пенсійному фонду коштів вистачало, і бізнес виходив із тіні?

 

«На мою думку, для того, щоб відбулася повна детінізація в плані доходів громадян і заробітної плати, треба, щоб сукупне навантаження на фонд оплати праці було 20 – 25 %.»

 

— Так, це правда. Питання по фонду оплати праці болюче, і, ви знаєте, я насторожено сприймаю заяви окремих міністрів про те, що, якщо в Пенсійному фонді буде дефіцит, то доведеться повернутися до старих ставок ЄСВ і, відповідно, скасувати норму про зниження внеску до 22 %. Це дуже негативний сигнал для бізнесу, тому що той, хто вагається, чи виходити «в білу», після подібних месседжів від найвищих посадових осіб, звичайно ж, вирішить перечекати. На мою думку, для того, щоб відбулася повна детінізація в плані доходів громадян і заробітної плати, треба зробити декілька речей. Перше: сукупне навантаження на фонд оплати праці повинно становити не більше 20 – 25 %. На перехідний період, поки не буде скорочено державні видатки й не наведено лад у пенсійній системі, колега Андрій Журжій прораховував сукупну ставку ПДФО і ЄСВ 29 % з поступовим її зниженням. Можливо, спочатку треба проаналізувати, що відбудеться з надходженнями хоча б за підсумками І півріччя 2016 року – зростуть вони чи впадуть, і тільки після цього далі вести діалог. Друге: ми завжди говоримо тільки про податкову реформу. А вона є похідною від реформи пенсійної, медичної, освітньої, реформи соцзабезпечення і, приміром, не викресливши «мертвих душ» з реєстру одержувачів пенсій, не розібравшись зі спецпенсіями, ми, на жаль, не зможемо знизити податкове навантаження на працю. Ніхто за це не проголосує, тому що це буде фіскально безвідповідально. А наповнювати Пенсійний фонд з інших джерел – то ще потрібно пошукати з яких. Не забирати ж гроші у громад – це буде безвідповідально по відношенню до місцевого самоврядування.

— Зараз, наприклад, зі спрощенців почали брати ЄСВ незалежно від того, чи є в них дохід…

— Спрощенці – окрема тема. Я б їх не чіпала і, в принципі, в законопроекті № 3357 більш-менш виважений підхід до цього питання. Він, звісно, містить деякі норми, які звідти треба прибрати, – маю на увазі заборону на здійснення ЗЕД, заборону бути платниками єдиного податку ювелірам. Думаю, до спрощенців треба повернутися після того, коли буде реформовано загальну систему оподаткування, саме фіскальне відомство і коли ми перейдемо до оподаткування розподіленого прибутку.

— До речі, що з ідеєю оподатковувати саме розподілений прибуток?

— У ході консультацій з радником Міністра фінансів Бобом Конрадом ми дійшли висновку, що податок на розподілений прибуток, запропонований у законопроекті № 3357, просто неправильно назвали. Через це нас звинуватили в естонській моделі, яка мала певні успішні, але й певні неуспішні моменти. Тепер, в ході переговорів і глибокого аналізу, ми назвали цей податок податком на виведення капіталу. Поки гроші залишаються в обороті, вони не оподатковуються. Оподатковується тільки те, що виводиться у вигляді дивідендів або роялті на користь нерезидента, або в разі якщо є платежі на нерезидентів, які підпадають під дію трансфертного ціноутворення і не доведена трансфертна ціна. Якби ми запровадили податок на виведення капіталу, якби підвищили поріг для обов’язкової реєстрації платником ПДВ, платник єдиного податку подумав би, що фінансово вигідніше – сплачувати 5 % з обороту чи перейти на загальну систему оподаткування без реєстрації платником ПДВ. І тоді питання спрощенки закриється саме по собі, без будь-яких маніфестів і мітингів. І це дасть у тому числі й детінізацію економіки.

— Чи часто Ви спілкуєтесь з бухгалтерами, аудиторами? Можливо, вони висловлюють якісь побажання чи претензії щодо змін до Податкового кодексу?

— З бухгалтерами зустрічаюсь дуже часто. По-перше, в мене є помічники на громадських засадах, які є сертифікованими бухгалтерами-аудиторами. По-друге, в бізнесі, до якого я була причетна до депутатства, постійно виникають питання щодо того, що ми мали на увазі, коли приймали ту чи іншу норму Податкового кодексу. Звичайно ж, це питання обчислення реєстраційної суми за формулою, розщеплення аграрного ПДВ. Також є ляпи з податку на прибуток – не завжди вдало в кодексі виписано уніфікацію податкового і бухгалтерського обліку, які не завжди вдало по кодексу виписані. Серед яскравих прикладів – дуже невдале формулювання роялті, коли невідомо, чи придбання програмного забезпечення підпадає під роялті, чи це платіж за придбання товару. Чимало запитань по трансфертному ціноутворенню. Сподіваюся, що зрештою спільними зусиллями з представниками експертного середовища нам вдасться всі недолугі норми в кодексі виправити, а всі зайві – викреслити.

Розмову вели Ольга ГЕРМАНОВА, Сергій СОБУЦЬКИЙ

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments

Останні новини:

Спрощенці, яким дозволено здійснювати діяльність в сфері страхування, - ДПС інформує

21 Жовтня 2020

«Адреса реєстрації» та «адреса фактичного місця проживання» в заявах за ф. № 1-ДР або № 5-ДР при заповненні іноземцем

21 Жовтня 2020

Видача недійсного фіскального чека при придбанні товарів чи наданні послуг: які дії споживачів?

21 Жовтня 2020

Право внутрішньо переміщеної особи на податкову знижку за витратами на оренду житла, - ДПС інформує

21 Жовтня 2020

Повідомлення про прийняття працівника на роботу можливо подавати за допомогою програмного забезпечення, - ДПС

21 Жовтня 2020

Одиниці обліку пального та спирту етилового: що використовується в CЕАРП та СЕ?

21 Жовтня 2020

Припинення ФОП – платника екоподатку: подання ліквідаційної декларації

21 Жовтня 2020

Обслуговування вантажного авто: чи включати до витрат підприємця на загальній системі?

21 Жовтня 2020