TaxLink серед організаторів міжнародної конференції «Адміністративна юстиція в Україні: досягнення та перспективи»

08 Вересня 2016
Аа Аа

6 вересня 2016 року судові експерти вперше зібрались для обговорення досягнень та перспектив адміністративної юстиції в Україні на присвяченій цій темі міжнародній конференції.

Науковці, юристи, судді адміністративних судів України, судді адміністративних судів Австрії та Німеччини обговорили тему, важливість якої важко переоцінити, зважаючи на нинішню ситуацію з реформуванням судової системи України.

Варто зазначити, що конференція не змогла б відбутися без підтримки її організаторів: ВАСУ, Всеукраїнської ГО «Асоціація адміністративних суддів», ГО «Асоціація податкових радників», Всеукраїнської ГО «Асоціація адвокатів України» та Першої інтерактивної платформи про податки TaxLink.

В рамках конференції було проведено два пленарних засідання. Темою першого пленарного засідання була реформа адміністративної юстиції: національний та європейській досвід. Модераторами цього пленарного засідання виступили Наталія Блажівська – ідеолог цього заходу та головний ініціатор, суддя Вищого адміністративного суду України, віце-президент ГО «Асоціація адміністративних суддів» та Данило Гетманцев, д.ю.н., професор, президент ГО «Асоціація податкових радників», член Європейської асоціації податкових професорів, почесний президент юридичної компанії Jurimex, експерт TaxLink.

«Роль Адміністративної юстиції в нашому сьогоднішньому державотворенні та взагалі в українській державі, як і в будь-якій іншій, важко переоцінити, – це підвалина. Без належного та ефективного адміністративного судочинства в нашій державі не буде ані реформ (починаючи від військової сфери, завершуючи оподаткуванням), ані демократії, адже це той орган, який повинен справедливо та ефективно вирішувати спори між державою та  громадянами», – зазначив Данило Гетманцев.

Учасниками першого пленарного засідання були:

  • Михайло Смокович, в.о. Голови ВАСУ, який виступив з темою «Конституційна реформа: вплив на розвиток адміністративної юстиції в Україні»;
  • Микола Козюбра, завідувач кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», суддя Конституційного Суду України у відставці, член-кореспондент Національної академії правових наук України оглядав тему: «Особливості адміністративної юрисдикції та її місце в системі судоустрою України»;
  • Олександр Пасенюк, президент ГО «Асоціація адміністративних суддів», виступив  з темою «Закон про судоустрій і статус суддів 2016 року, черговий етап судової реформи – позитивні зрушення для адміністративної юстиції в Україні»;
  • Едіт Целлер, генеральний секретар Європейської Асоціації адміністративних суддів, розкрила тему «Що важливіше: якість чи кількість при оцінюванні роботи судді»;
  • Марина Ставнійчук, експерт Венеціанської комісії, голова ГО «За демократію через право», розкрила питання щодо проблеми конституційності судової реформи в Україні;
  • Зігфрід Кьоніхсхофер, президент Асоціації адміністративних суддів Австрії, який розповів про реформу адміністративної юстиції в Австрії у 2012 році та роль Асоціації адміністративних суддів;
  • Володимир Пилипенко, представник України у Венеціанській комісії, оглянув  реформу адміністративної юстиції через призму рекомендацій Ради Європи;
  • Войцех Постульські, генеральний секретар європейської мережі суддівських тренінгів, розповів про європейську тренінгову мережу суддів і адміністративну юстицію в Європі.

Войцех Постульські в рамках своєї презентації розповів про принципи проведення тренінгу суддів. Він зазначив, що у цьому році буде сприяти внесенню України до списку країн, які братимуть участь у цьому тренінгу.

За його словами, судді повинні мати глибокі знання, що виходять за рамки технічної галузі права в таких областях як важливі соціальні проблеми, навички судового процесу та загальні знання, розуміти процес розгляду і вирішення справ, належним чином взаємодіяти із залученими до провадження особами.

Крім того, судді всіх рівнів та юрисдикцій мають розуміти, що важливу роль у розгляді справ відіграє етичність і не забувати про свій обов'язок – виконувати роботу не тільки професійно і сумлінно, а і постійно вдосконалюватись завдяки навчанню. Судді повинні зберігати високий рівень професійної компетентності.

На другому пленарному засіданні учасники конференції розглянули тему: «Шляхи реформування адміністративного судочинства в Україні». Модераторами засідання стали Богдан Санін, віце-президент ГО «Асоціація адміністративних суддів», суддя Окружного адміністративного суду м. Києва та Олег Рачук, президент ГО «Асоціація адвокатів України».​

Учасники другого пленарного засідання:

  • Олексій Муравйов, заступник Голови Вищої ради юстиції, доповідав на тему «Окремі аспекти діяльності адміністративної юстиції, які слід зберегти під час судової реформи»;
  • Віталій Кузьмишин, Голова Вінницького апеляційного адміністративного суду, виступив з темою  «Становлення адміністративного судочинства: завдання, реалії та перспективи»;
  • Наталія Мамченко, головний редактор «Судово-юридичної газети», виступила з темою «Адміністративні суди на шляху реформ: навіщо необхідні зміни. Особливості адміністративного судочинства, які необхідно врахувати в ході реформи»;
  • Олександр Кармазін, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва: «Кадровий голод в умовах судової реформи»;
  • Юлія Курило, член правління Всеукраїнської ГО «Асоціація адвокатів України», партнер АО «СК ГРУПИ»: «Застосування принципів адміністративного права в судовій практиці»;
  • Андрій Рищенко, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду: «Контроль за діяльністю судді згідно із законодавством, яке набирає чинності 30 вересня 2016 року»;
  • Олександр Шемяткін, партнер, адвокат «КМ Партнери»: «Кроки оновленого Верховного Суду для забезпечення ефективної адміністративної юстиції»;
  • Микола Пашинський, член правління Всеукраїнської громадської організації «Асоціація адвокатів України», адвокат, керуючий партнер адвокатського об'єднання «Фортіс»: «Проблеми захисту прав особи в квазісудах України. Напрями для реформування та вдосконалення»;
  • Ніна Кучерук, експерт платформи ТахLіnk: «Виклики для адміністративної юстиції у контексті судової реформи».

Експерт ТахLіnk Ніна Кучерук на конференції зазначила, що адміністративні суди займають ключове місце у проведенні нинішньої судової реформи, адже за Конституцією України адміністративні суди виокремлюються між  інших судових органів. Незважаючи на те, що судова реформа триває, можна визначити проблеми, які постають вже сьогодні. Згідно з презентацією, головною проблемою вона виділила систему судоустрою, зокрема Верховний Суд України.

За її словами, структура ВСУ фактично не відповідає Конституції України:

  • по-перше: Конституція України визначає ВСУ найвищим судом у системі судоустрою, а Закон України «Про судоустрій і статус суддів» фактично наділяє таким статусом одразу 5 судів: ВСУ та касаційні суди (адміністративні, господарські, цивільні та кримінальні);
  • по-друге: закріплюючи касаційні суди у структурі ВСУ, законодавець ігнорує положення пункту 11 Перехідних положень Конституції України, в яких чітко розмежовуються ВСУ та суди касаційної інстанції.

Ніна Кучерук зауважила, що незвичним для українського законодавства є наділення ВСУ повноваженнями переглядати прийняті ним же рішення. Так, відповідно до статті 45 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата переглядатиме в апеляційному апараті ті рішення, які прийматимуться касаційними судами, як судами першої інстанції. На сьогодні важко визначити, в якому порядку та в які строки розглядатимуться такі справи в апеляційному порядку, проте вже можна спрогнозувати, що такі зміни призведуть до значного завантаження найвищого судового органу, адже з огляду на те, що нова Конституція України гарантує кожному право на апеляційне оскарження, Велика Палата ВСУ буде змушена в апеляційному порядку переглядати всі рішення касаційних судів.

Експерт впевнена, що це негативно позначиться на якості правосуддя, і в такому разі ВСУ зможе або поверхнево розглядати справи, або безпідставно відмовляти та повертати апеляційні скарги.

На її думку, у системі судоустрою виглядають дивними наступні моменти:

  • створення вищих спеціалізованих судів (Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду):

«Незрозуміло, чому законодавець у системі судоустрою виокремлює лише два вищі спеціалізовані суди, тим самим надаючи особливого значення таким категоріям спорів як справи інтелектуальної власності та справи у сфері корупційних правопорушень. Крім того незрозуміло, чому такі справи не можуть розглядатись звичайними місцевими судами».

  • назви вищих спеціалізованих судів:

«Недоцільно називати Вищим Судом той суд, який розглядає справи лише як суд першої інстанції. Незрозуміло, чи розглядатиме Вищий антикорупційний суд адміністративні справи, а якщо і розглядатиме, то які саме», – заявила Ніна Кучерук.

  • невідомо, який суд діятиме як суд апеляційної інстанції, а який діятиме як суд касаційної інстанції при перегляді судових рішень вищих спеціалізованих судів;
  • невідомо, на підставі яких процесуальних кодексів діятимуть вищі спеціалізовані суди. Чи вони діятимуть на нинішніх процесуальних кодексах, чи буде створено спеціалізовані кодифіковані акти, окремі для Вищого спеціалізованого суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності?

Також доповідач не залишила без уваги проблему оновлення суддівського корпусу, зокрема зміни, за якими до складу суддів будуть входити не лише особи з досвідом роботи суддею, але і науковці, патентні повірені та адвокати: «Такі зміни не можна визнати доцільними та обґрунтованими. Науковці володіють значним багажем теоретичних знать, але слід визнати, що цих знань недостатньо для здійснення якісного правосуддя», – сказала вона.

Якщо йдеться про суддю вищих інстанцій (апеляційного, касаційного верховного суду), то така особа обов’язково повинна мати щонайменше досвід роботи на посаді судді 3 роки.

Щодо патентних повірених, то їх досвід недостатній для здійснення якісного правосуддя, адже вони не здійснювали судове представництво і не мають жодних практичних навичок, не володіють знаннями судового процесу і не зможуть його реалізувати.

Із внесенням змін до Конституції України, з 30 вересня 2016 року поступово буде запроваджена адвокатська монополія, що означає, що науковці та патентні повірені не зможуть набути досвіду судового представництва, адже виключним правом представляти інтереси, тобто здійснювати судове представництво, зможуть тільки адвокати.

Щодо адвокатів, то вони мають досвід суддівського представництва, що є плюсом у реформуванні суддівського корпусу, але без досвіду роботи суддею говорити про якісне правосуддя, здійснене адвокатами, зарано.

Говорячи про судову реформу, Ніна Кучерук зазначила, що вона не може бути завершена без якісного оновлення процесуального законодавства. Всі нові суди (вищі спеціалізовані суди та ВСУ) будуть існувати на папері, якщо не буде розроблено відповідних змін до нинішніх процесуальних кодексів та створених до них процесуальних актів.

У контексті судової реформи, говорячи про зміни до процесуального законодавства, можна  виділити два блоки питань:

  • визначення чіткого переліку категорій справ та критеріїв їх підвідомчості адміністративним судам;
  • визначення чіткого переліку інстанційної підсудності адміністративних справ у контексті реформи системи судоустрою.

Завершуючи свою доповідь, Ніна Кучерук зазначила, що на сьогодні оновлена адміністративна юстиція перебуває у процесі становлення. Для того, щоб зміни запрацювали, а суди якісно здійснювали правосуддя, необхідно створити якісну нормативно-правову базу.

 

Олена ЧОРНОГОР

Журналіст TaxLink

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments