TAXFORUM-2: коротко про головне

Беззаперечним фактом на сьогодні є те, що держава та платник податків знаходяться по різні боки «барикад» - у протистоянні та боротьбі. Такий формат відносин є  не вірним і Україна має прагнути до його зміни: наслідувати кращі зразки відкритості та співпраці, яку демонструють нам західні партнери. Утім, перший крок на цьому довгому шляху повинна зробити держава, на власному прикладі демонструючи, яким чином відмовитися від хибних практик державного управління, та перейти до якісного, прозорого та чесного управління, в першу чергу, у сфері оподаткування.

Про це заявив професор кафедри фінансовго права Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка, Президент Асоціації Податкових Радників, член Європейскої Асоціації податкових професорів (EATLP) Данило Гетманцев, під час другої частини «TAXfORUM: Податковий контроль та податкові спори», організованого ДФС у м. Києві, спільно з інтерактивною платформою податкових знань Taxlink, та за підтримки Асоціації податкових радників (Tax Advisers Association).

«Усі ми прагнемо справедливості, у оподаткування у тому числі. Однак, та ситуація, яка на сьогодні склалася у нашому суспільстві, - далека від справедливості. З одного боку ми бачимо певні не сумлінні дії з боку держави, які проявляються у корупційних проявах, не чесних практиках з боку держави у «зміні правил гри під час гри». З іншого боку – ми бачимо досить поширену практику ухилення від оподаткування.

На сьогодні факт, з яким не варто сперечатися, що держава та платник податків знаходяться по різні боки барикад та є у протистоянні та боротьбі. Мені здається, що це є не вірним форматом відносин і ми повинні прагнути до зміни цього формату. Ми повинні наслідувати кращі зразки відкритості та співпраці, яку демонструють нам наші західні партнери.

Перший крок на цьому довгому шляху повинна зробити держава, на власному прикладі демонструючи, яким чином відмовитися від хибних практик державного управління, та перейти до якісного, прозорого та чесного управління, в першу чергу, у сфері оподаткування. Прозорість та відкритість – ті фактори, які лежать в основі cooperative compliance, який ми повинні впровадити і в нашій державі. Саме тому практика відкритого діалогу, яку вже багато років поспіль демонструє фіскальне відомство столиці, є основою руйнування всіляких бар’єрів, які роками накопичувались між платниками податків та державою», - резюмує професор.

Серед іншого, на Форумі розглядались питання, пов’язані з камеральними перевірками юридичних осіб, з відшкодуванням ПДВ, особливостями податкового контролю за обігом палива, а також питання, пов’язані з трансфертним ціноутворенням, ліквідацією юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, типовими порушеннями готівкових розрахунків та інші актуальні теми.

Участь у заході взяли майже 500 учасників, серед яких платники податків, податківці, науковці, аудитори, експерти-правники, представники бізнесу та громадськості.

Начальник Головного управління ДФС у м. Києві Людмила Демченко в ході завершальної секції TAXfORUM зазначила, що у минулому році податкових перевірок з боку ДФС Києва зазнали лише 4 % платників

«Не зважаючи на певні висловлювання про можливий тиск чи прискіпливу увагу з боку контролюючих органів до представників бізнесу, статистика вказує на абсолютно протилежну «картину» – за результатами діяльності столичних суб’єктів господарювання у 2018 році лише 4,3% від загальної кількості зареєстрованих платників податків були охоплені перевірками фіскальної служби, при цьому більше половини від перевірених суб’єктів господарювання – це ті, за якими були прийняті рішення-повідомлення. А загалом на сьогодні на обліку в Головному управлінні ДФС у м. Києві перебувають 611 тисяч платників податків – це 17 % від усіх зареєстрованих в Україні платників податків, тому «цифри» щодо податкового контролю говорять самі за себе», - зазначила пані Демченко.

Заступник начальника Головного управління ДФС у м. Києві Ельвіра Пруднікова акцентувала увагу присутніх на проблемних питаннях, що стосуються камеральних перевірок. Доповідачка нагадала присутнім, що з 1 січня 2017 року в Україні існує два види камеральних перевірок: камеральна перевірка податкових декларацій (розрахунків) та камеральна перевірка з інших питань. При цьому вона також навела статистику щодо таких перевірок, розповіла про основні відмінності камеральної перевірки від інших видів перевірок, процедуру та строки її проведення.

Щодо камеральних перевірок з інших питань, пані Пруднікова зазначила, що предметом такої перевірки можуть бути дотримання відповідних термінів. Серед них: своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків), звітів; реєстрації ПН/РК у ЄРПН; сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

«Така перевірка проводиться з урахуванням строків давності 1095 днів. Утім, незважаючи на єдиний термін проведення таких перевірок, наслідки відповідальності істотно різні певні відсотки або стала сума», - зазначає експерт.

Проблемні питання відшкодування ПДВ проаналізувала Світлана Карпенко, начальник управління координації та моніторингу відшкодування ПДВ ГУ ДФС міста Києва. За словами експерта, найтиповішими порушеннями при декларуванні сум до бюджетного відшкодування ПДВ є:

- незадекларовані дані в обов’язкових таблицях;

- невірне декларування індивідуального податкового номеру контрагента, за рахунок якого сформовано податковий кредит;

- при декларуванні імпортних операцій невірне зазначення І.П.Н. (10000000000 замість власного);

- невірне декларування періоду виникнення від’ємного значення.

Начальник відділу перевірок самозайнятих осіб ГУ ДФС в м. Києві Маргарита Шевченко, проаналізувала особливості ліквідацію фізичних осіб - підприємців.

Як було зазначено, втрата підприємницького статусу не означає автоматичного зняття особи в органах Державної фіскальної служби, адже в реєстрах така особа продовжує рахуватися як платник податків, що отримує доходи від підприємницької діяльності. Тут підприємцю потрібно подати заяву до фінансової установи про закриття рахунків, зняти об’єкт оподаткування з обліку, здійснити всі розрахунки та подати податкову звітність.

У свою чергу Сусанна Міхонік, начальник управління аудиту окремих об’єктів та категорій платників  ГУ ДФС у м. Києві, розповіла про особливості ліквідації юридичних осіб.

За словами експерта, ліквідація у податкових органах починається з прийняття рішення, чи буде проводитися аудит. Перевірка може відбуватися, а може й ні. Перевірки не буде для юридичних осіб, які більше трьох років не провадять свою діяльність, мають закриті рахунки та не мають ніяких заборгованостей перед бюджетом. Для інших - організовується перевірка.

У зв’язку з цим, найпоширенішими проблемними питаннями, які виникають при знятті з обліку, є такі:

- суб’єкт господарювання не вчинив необхідних дій (не закрив рахунки, не звільнив працівників, не припинив свою діяльність) і не готовий до проведення перевірки;

- відсутні первинні документи;

- розшук підприємств, яких не існує за їх юридичною адресою;

- наявність оскаржень та судових спорів;

- необхідність проведення додаткових перевірок.

Останню практику у сфері безтоварних спорів розкрив Віталій Оджиковський, радник АО «Саєнко Харенко», звернувши увагу на тренд у безтоварних правочинах - безтоварні «нікчеми навпаки».

Так, розповідаючи про класичний безтоварний нікчемний правочин, доповідач звернув особливу увагу на позицію податкових органів у таких випадках. Постачальник не міг здійснити поставку («фіктивний», недостатньо ресурсів і персоналу, «скрутка» і т.д.): позиція податкової – продукція не постачалась взагалі, а покупця позбавляють отриманої «податкової вигоди» (витрат і податкового кредиту).

«Податкова розділяє поставлену продукцію та сплачені за неї гроші. Якщо фактичний покупець/постачальник не збігається з покупцем/постачальником за документами:  або постачальник відвантажив продукцію не тому покупцеві, що на папері, або покупець отримав продукцію не від того продавця, що у договорі. Податкова перекваліфіковує отримані кошти або товар в безоплатний, а оплату - в безповоротну фінансову допомогу», - каже експерт.

Серед аргументів проти методу безповоротної фінансової допомоги експерт наводить те, що податківці не зменшують уже визнаний постачальником дохід і сплачені з нього податкові зобов'язання, чим порушують пункт 86.10 Податкового кодексу України: «86.10. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника». Як результат - один дохід визнається і оподатковується двічі.

При цьому, пан Оджиковський наводить Постанову Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 816/4481/13-а:

«Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами…

Вказана норма не містить застережень щодо можливості розширеного її тлумачення. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що за умови не підтвердження фактичної передачі товару покупцю, отримані від останнього кошти фактично є безповоротною фінансовою допомогою, яка включається до складу валових доходів та доходів у відповідному періоді»

Верховний Суд визнав неможливою таку перекваліфікацію взагалі, як таку, незалежно від безтоварності.

А також Постанову Верховного Суду від 19.09.2018 у справі 803/1713/17:

податковий орган дійшов висновку про безтоварність операцій з постачання товарів;

такі висновки податковий орган вважав підставою для перекваліфікації отриманого доходу в безповоротну фінансову допомогу;

суму такої безповоротної фінансової допомоги податковий орган повторно включив до доходу платника та у зв’язку з цим здійснив нарахування податку на прибуток підприємств.

Проте, не має значення встановлення товарності операцій, адже навіть, якщо встановлена безтоварність, то це не може бути підставою для перекваліфікації доходу в безповоротну фінансову допомогу.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments