Там де дисконт, там і донарахування

18 Липня 2019
Аа Аа

Постановою шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 826/16321/18, суд роз’яснив деякі проблемні питання щодо дисконтування довгострокових зобов’язань та прийняв рішення на користь платника податків, скасувавши оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Станом на сьогоднішній день дисконтування довгострокових зобов’язань є неврегульованою проблемою. Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування для цілей податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Однак Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку не деталізують у своїх положеннях їх методологію. Тому, контролюючий орган часто нав’язує та застосовує власні правила дисконтування довгострокової позики для платників податків. Таким чином, своїм рішенням у справі № 826/16321/18 суд встановив заборону контролюючим органам нав’язувати свою методику дисконтування зобов’язань.

Фактичні обставини справи полягали у такому. Платник податків використовував у своїй діяльності позику, яку отримав від нерезидента. Строк повернення позики було неодноразово продовжено, а відсотки були нараховані платнику податків, втім не сплачені. Контролюючим органом була проведена документальна перевірка, за результатами якої встановлено наявну кредиторську заборгованість за договором позики, що була отримана від нерезидента, як довгострокові зобов’язання, які підлягають дисконтуванню шляхом вирахування різниці між майбутньою і теперішньою вартістю зобов’язань. Не погоджуючись з цим, платник податків звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення. Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено.

Під час розгляду цієї справи, колегія суддів апеляційного суду виходила з такого. Відповідно до пунктів  5, 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання» (далі -  Положення №11), зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Відповідно до пунктів 8 і 10 Положення №11, зобов'язання, на яке нараховуються відсотки  та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове. Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання. Визначення поняття "теперішня вартість" наведено в п. 4 Положення № 11. Так, теперішня вартість дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Своєю чергою, поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення, що дорівнює саме недисконтованій сумі грошових коштів або їх еквівалентів, яку, як очікується, буде сплачено для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Отже, відповідно до норм національних стандартів лише довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за дисконтованою сумою майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Виходячи з вищезазначеного, контролюючий орган помилково застосував формулу для одноразового платежу в кінці строку, не врахувавши необхідність погашення відсотків за позикою. Відтак, для розрахунку теперішньої вартості позики необхідно враховувати, що майбутні грошові потоки будуть включати не тільки безпосередньо погашення боргу (суму заборгованості за тілом кредиту), а й погашення відсотків за кредитом.

Отже, розрахунок контролюючим органом теперішньої вартості позики без врахування необхідності погашення відсотків за договором, є необґрунтованим

Сам же порядок оцінки фінансових інструментів у вигляді фінансових зобов'язань та відображення її результатів в бухгалтерському обліку визначено у Положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (далі – Положення №13), а саме: на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов'язання оцінюються за амортизованою собівартістю. При цьому, Положення № 13 не містить визначення амортизованої собівартості фінансового зобов'язання або посилань на встановлення такої в інших нормативно-правових актах.

Отже, суд у справі № 826/16321/18 акцентував особливу увагу на таких трьох ключових моментах:

1) податківці під час визначення дисконтування повинні брати до уваги не лише суму боргу, а й відсотки за позикою;

2) теперішня вартість позики в розмірі 680 тис. дол. США на всі звітні дати після 2016 року (дати отримання позики) є більшою, ніж балансова вартість такої позики;

3) національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку, а також органами, на які покладено регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, не визначено методологію щодо визначення справедливої й амортизованої вартості фінансових зобов'язань, немає будь-яких роз'яснень із боку контролюючих органів або практики такого дисконтування, підприємство не зобов'язано визначати методологію оцінки фінансових зобов'язань самостійно, а ДФС не має права визначати цю методику й давати вказівки платнику податків щодо методики.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments