Стосовно коефіцієнту рентабельності гірничого підприємства

Представники Державної фіскальної служби України у Листі від 25.07.2016 року № 25016/7/99-99-12-03-04-17 (далі – Лист) інформують, що середньозважена облікова ставка за II квартал 2016 року, яка використовується для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин становить 19,19 %. Така середньозважена облікова ставка розрахована податківцями відповідно до ставок Національного банку України (далі – НБУ) та кількості днів, протягом яких облікові ставки були в силі. Проте розрахунок такої середньозваженої ставки, здійснений представниками ДФС України, носить лише рекомендаційний характер, оскільки розрахунок податкового зобов’язання здійснюється платниками рентної плати самостійно, крім випадків передбачених пунктом 54.3 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 252.16 статті 252 Податкового кодексу України для визначення розрахункової вартості одиниці товарної продукції гірничого підприємства застосовується коефіцієнт рентабельності, який визначений в ході проведення геолого-економічної оцінки Державною комісією України по запасах корисних копалин. Якщо гірниче підприємство порушило строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки корисних копалин, що проводиться через кожні 5 років експлуатації ділянки надр[1], таке гірниче підприємство застосовує коефіцієнт рентабельності у трьохкратному розмірі облікової ставки Національного банку України.

Представники ДФС України використовують для визначення коефіцієнту рентабельності у разі порушення строків проведення регулярної повторної геолого-економічної оцінки середньозважену ставку НБУ, яка розраховується як середнє арифметичне діючих протягом звітного податкового періоду ставок НБУ та кількості днів протягом, яких вони діяли. Проте прямої вказівки на розрахунок саме середньозваженої облікової ставки при визначенні коефіцієнту рентабельності у Податковому кодексі не встановлено.

Крім того, податківці визначили, що коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства у випадку непроведення регулярної повторної геолого-економічної оцінки корисних копалин зі спливом п’ятирічного строку дорівнює 57, 57 % (19, 19 % x 3). Однак такий коефіцієнт може бути застосований лише тими платниками рентної плати за користування надрами, які звітують за податковим (звітним) періодом квартал. До таких платників належать зокрема ті, що не здійснюють видобуток нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану. Інші платники, які здійснюють видобування вуглеводневих ресурсів перерахованих у пункті 257.1 статті 257 Податкового кодексу подають податкову звітність за податковий період місяць, а тому такими платниками, які не провели геолого-економічну оцінку корисних копалин встановлюється коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства шляхом множення діючої протягом місяця облікової ставки НБУ на 3. Неоднозначна ситуація виникає у зв’язку з тим, що Податковим кодексом України не встановлено яку саме облікову ставку необхідно застосовувати, у разі якщо вона була змінена протягом податкового періоду місяць: ту, що діяла на кінець місяця чи як середнє арифметичне облікових ставок, що діяли протягом місяця, у разі наявності декількох (у розрахунку на кількість днів протягом такі облікові ставки діяли).

Якщо сприйняти логіку податківців, коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства у разі порушення строків проведення регулярної повторної геолого-економічної оцінки для платників податків, які здійснюють видобування вуглеводневих корисних копалин з початку 2016 року для податкового періоду місяць буде становити:

 

Тому, виходячи із позиції ДФС України, для вирахування коефіцієнту рентабельності гірничого підприємства, що здійснює видобуток вуглеводневих корисних копалин (нафти, конденсату, природнього газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану) та при цьому порушило строки проведення повторної геолого-економічної оцінки корисних копалин, доцільно використовувати середньооблікову ставку діючу протягом місяця[2].

 


[1] Відповідно до статті 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого Постановою КМУ від 22 грудня 1994 року №865 

[2] Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” від 24.12.2015 року №909-VIII

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments