Спрощення адміністрування та зменшення дискреції можливе з введенням податку на виведений капітал

23 Червня 2016
Аа Аа

22 червня  2016 року у стінах офісу Реанімаційного пакету реформ в рамках проведення круглого столу «Трансформація податку на прибуток в податок на виведений капітал: переваги, недоліки, ризики» відбулося жваве обговорення шляхів реформування податку на прибуток та перспективи запровадження альтернативної моделі корпоративного податку. існуючої моделі.

Організаторами заходу виступили: Центр економічної стратегії, Інститут соціально-економічної трансформації, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, CASE-Ukraine іта Палата податкових консультантів, які зібрали для обговорення провідних експертів з питань податкової політики, представників профільних організацій, економістів та бізнес асоціацій.

В межах  круглого столу Олександром Шемяткіним, експертом з податкової та митної політики, партнером WTS Консалтінг і Тетяною Шевцовою, головою податкових Комітетів Громадських рад Мінфіну та ДФС, було презентовано  модель переходу від оподаткування прибутку до оподаткування виведеного капіталу на базі своєї презентації «Податок на виведений капітал та пов’язані системні зміни, необхідні для запровадження податку».

 «Поява ідеї створення податку на виведений капітал пов’язана з поточними проблемами з податком на прибуток, який в свою чергу пов'язаний з труднощами в адмініструванні», – зазначив Олександр Шемяткін і додав, що сама ідея законопроекту полягає у тому, щоб створити економічні умови для декларування реального доходу компаніями: «Якщо фінансовий результат перестає бути об’єктом, у компанії більше не буде сенсу його приховувати».

За словами доповідачів, МВФ провели дослідження і з’ясували, що прямі податки у країн з високою корупційною складовою породжують несправедливість, яка полягає у тому, що існує вибір, кого обирати, тобто об’єкт перевірки обирається не в автоматичному режимі, а в ручному.

«Є дослідження МВФ, які доводять, що прямі податки, зокрема податок на прибуток – проблемний і породжує нерівність. Наприклад, одним компаніям постійно нараховують, а інших компаній не чіпають. Відповідно, податкове навантаження збільшуються і це створює нерівні конкурентні умови на ринку», – сказав Олександр Шемяткін.

На думку авторів, даний законопроект дозволить створити умови для того, щоб мати альтернативу для єдиного податку, перейти на загальну систему, розвиватися і не боятися всіх тих проблем, які є у великих компаніях, які стикаються з цими навантаженнями в адмініструванні.

Зокрема, експертами було виділено такі недоліки існуючого податку на прибуток:

  • проблеми з накопиченням збитків (що особливо актуально для України у зв’язку з курсовими різницями, що відкриває можливість для зловживань з базою оподаткування);
  • складні правила тонкої капіталізації процентів за запозиченнями (механізм контролю співвідношення заборгованості і оплаченого капіталу, мета якого – упередження податкового планування шляхом обмеження витрат на сплату процентів, який, як правило, передбачає складний розрахунок і накопичення невикористаних процентів);
  • ведення окремого обліку податкової амортизації та сам факт розрахунку амортизації;
  • агресивні схеми податкового планування, що використовуються великими компаніями з метою уникнення оподаткування (при переміщенні активів, неоподаткування окремих видів доходів тощо).

Як наслідок,  на  їх думку, в умовах глобалізації, цифрового та мобільного бізнес-середовища існуюча модель податку на прибуток  є морально застарілою. Ця система неефективна і створює умови для використання великими компаніями складних схем податкового планування для того, щоб уникнути оподаткування.

Експерти звернули увагу на те, що класична модель оподаткування прибутку містить системні проблеми, частина з яких є невід’ємною складовою цієї моделі в усьому світі, а частина обумовлена виключно специфікою України, в тому числі рівнем корупції та проблемами правозастосування. Умовно їх можна згрупувати наступним чином:

  1. Проблема розрахунку об’єкта оподаткування – фінансовий результат як базовий показник для розрахунку об’єкта оподаткування з подальшим коригуванням на різниці – це постійний ризик претензій з боку податкової. Крім того, застосування різних схем «оптимізації», що призводить до надмірного податкового тиску на сумлінних платників податку. Податкове структурування призводить до неоподаткування одних платників податку з перенесенням всього тягаря зі сплати цього податку на інших платників, в результаті чого основна частина надходжень, а саме 80 %,  з цього податку забезпечується 0,4 % всіх платників податку (1086 платників).
  2. Проблема адміністрування податку та вчинення фіскального тиску на платників податку – усталена практика, від якої податкові органи не хочуть відмовлятися.
  3. Низька фіскальна ефективність податку на прибуток як результат поєднання зазначених вище проблем та передумова його кардинального реформування.

Учасниками обговорення було зроблено наступні пропозиції до концепції:

Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР, зазначив, що в цілому модель прогресивна, але через норму законопроекту про «звичайні ціни» адміністрування залишиться складним, коло можливих перевірок поширюється майже на всіх платників. Реалізація цього проекту хоча і призведе до зменшення дискреції, але не в повній мірі. В Україні ключові схеми ухиляння від податків сягають сотні мільярдів, а ця схема в десятки разів менша. В усьому світі боротьба з корупцією та ухилянням від сплати податків починається згори вниз, спочатку перекривають «елітні» схеми, а потім менші. Одночасно це зробити майже не можливо.

Також він зазначив про необхідність встановлення мінімального порогу для даного податку у вигляді модифікованого податку на майно, з мінімальними можливостями дискреційності оцінки майна.

Ілля Несходовський, директор «Інституту соціально-економічної трансформації», експерт РПР, повідомив, що він підтримує запропоновану концепцію реформи податку на прибуток, вона відповідає цілям податкової реформи – проста, прозора та передбачувана податкова система, що вимагає мінімальних затрат часу для розрахунку та сплати податків. Разом з тим необхідно також реалізувати пов’язані з цією реформою завдання – впровадження електронних сервісів для платників податків (електронний кабінет, електронний реєстр чеків,  реєстр акцизних марок).

Юлія Дроговоз, віце-президент УСПП, підкреслила, що запропонована концепція дійсно внесе позитивні зміни до податкової системи, але необхідно більше роз’яснювальної роботи з бізнес середовищем, не всі розуміють переваги моделі, не всі можуть осягнути наслідки впровадження податку на виведений капітал.

Андрій Блінов, макроекономіст, зауважив, що необхідно надати більш чіткі розрахунки надходжень до бюджету після впровадження нової моделі, на цей час розрахунки виглядають недостатньо обґрунтованими.

За результатами проведеної дискусії всі учасники дійшли висновку, що запропонована модель прогресивна, її реалізація призведе до спрощення адміністрування та зменшення дискреції, але є і недоліки, які можливо виправити найближчим часом та внести зміни до проекту перед його реєстрацією.

Олег Гетман, експерт групи Податки РПР, підсумовуючи дискусію, зазначив, що концепція має великі шанси бути реалізованою за умови, що до цього проекту не буде додано інших суперечливих норм. Також допомогти реалізації цього проекту можуть зміни до Податкового кодексу з метою покращення оподаткування землі та нерухомості, зробити цей податок більш справедливим та недискреційним. Експерт звернувся до учасників з пропозицією підтримати цей проект, завдяки якому вдасться досягти концептуальних змін у податковій системі.

Учасники дискусії підтримали ідею законопроекту і домовились про подальшу співпрацю для його покращення.

З матеріалами презентацій можна ознайомитися за посиланнями:

Презентація "Податок на виведений капітал та пов’язані системні зміни, необхідні для запровадження податку"
Презентація "Реформування податку на прибуток: поточні проблеми та варіанти вирішення"

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments

Останні новини:

Закон №466: будівлі промисловості, що не використовуються у госпдіяльності, оподатковуються податком на нерухоме майно

28 Жовтня 2020

Отримання ліцензії на право зберігання пального та відповідальність за її відсутність, - ДПС інформує

28 Жовтня 2020

У дозволі відсутня інформація щодо ширини смуги радіочастот: як визначити ренту за користування ними?

28 Жовтня 2020

Чи може контролюючий орган відмовити у прийнятті податкової звітності?

28 Жовтня 2020

Вилучення готівки з каси підприємства без згоди керівника: юридичні нюанси

28 Жовтня 2020

З 1 січня 2021 року скоригований прибуток КІК буде вважатися об'єктом оподаткування для контролюючих осіб таких компаній

28 Жовтня 2020

З Фонду боротьби з COVID-19 уже витрачено понад половину коштів, - Мінфін

28 Жовтня 2020

Заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску, - ДПС інформує

28 Жовтня 2020