Семінар для суддів з питань трансфертного ціноутворення

Сьогодні, 20 травня, Вищий адміністративний суд України спільно з Всеукраїнською громадською організацією "Асоціація адміністративних суддів"  провів семінар для суддів адміністративних судів України на тему "Аналіз актуальної судової практики з питань трансфертного ціноутворення".

Унікальність заходу полягала в участі представника законодавчої влади – Голови комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної. Депутат пообіцяла, що озвучені зауваження щодо прогалин законодавства будуть враховані при впровадженні змін до Податкового кодексу України. І додала: «Без думки суддів я не проводжу законодавчу роботу».

Згадуючи свій досвід як аудитора, Голова комітету зазначила, що як ніхто розуміє проблему неоднозначності тлумачення норм. «Контролюючі органи інколи дають роз'яснення, в яких тлумачать норму інакше, аніж я розуміла цю норму протягом 10 років», – додала депутат.

За її словами, тема офшорного скандалу виникла, бо Україна почала застосовувати правила трансфертного ціноутворення значно пізніше, ніж в інших державах. На момент його запровадження основними проблемами були низький професійний рівень як працівників контролюючого органу, так і платників податків, а також погане інформаційне забезпечення. Навіть сьогодні ні бізнес, ні представники влади не розуміють комплексно цю тему.

Наразі комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики готує зміни до статті 39 Податкового кодексу України для впровадження 13-го кроку BEPS, а законопроекти по контрольованим іноземним компаніям (КІК) будуть зареєстровані на наступному тижні.

Наталія Блажівська, суддя Вищого адміністративного суду України, нагадала, що головною ідеєю заходів BEPS є протидія неморальному податковому плануванню, щоб платники не порушували законодавчих принципів. Критерій моральності в такому випадку полягав в тому, щоб оподатковувати прибуток у тій країні, в якій він виникає.

Микола Мішин, начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Управління податкового та митного аудиту ДФС України, проаналізував судову практику з трансфертного ціноутворення в Україні. Свої коментарі щодо рішень судів озвучив також Олег Чайка, директор Департаменту міжнародного оподаткування КПМГ.

Микола Мішин повідомив, що в 2016 році було подано більше 2800 звітів про контрольовані операції. Протягом всього часу існування правил трансфертного ціноутворення в судах було розглянуто або досі знаходяться в провадженні 56 справ, з яких 49 стосуються звітів про контрольовані операції.

За його словами, на сьогодні закінчено 3 перевірки по суті трансфертного ціноутворення (відповідності звичайних цін або дотримання принципу «витягнутої руки» – прим. ред.), ще 8 тривають, а найближчим часом буде розпочато близько десяти перевірок. Представник ДФС України також нагадав, що 10 травня набув чинності порядок проведення перевірок щодо вчинення платниками контрольованих операцій.

В рамках семінару найбільш дискусійними проблемами судової практики з трансфертного ціноутворення були питання визнання контрольованими операцій, вчинених простим товариством, а також операцій з контрагентом LLP з Великобританії. Далеко не всі присутні судді погодилися з позицією ДФС України про те, що просте товариство, яке діє на основі договору про спільну діяльність (ДСД) без створення юридичної особи, має розглядатися як суб’єкт господарювання і може бути пов’язаною особою. Основний аргумент податківців – учасники роблять внесок в майно простого товариства, а отже, по суті, це є корпоративними правами. Проте, судді зазначили, що поки не буде внесено відповідні зміни до Податкового кодексу України, таке тлумачення не видається можливим, оскільки, контролюючі органи, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, мають діяти виключно в межах і у спосіб, визначений законом.

Нагадаємо, що судова практика з цього приводу одностайна: тільки фізичні та юридичні особи можуть бути пов’язаними. Про форми діяльності, які не є юридичними особами, не йде мова в підпункті 14.1.159 ПК України, де визначено поняття «пов’язані особи».

Не менш жвавим обговоренням присутні зустріли рішення, яке може бути початком нової судової практики. Так, в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року по справі № 820/8334/15 суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції про визнання протиправним наказу про проведення перевірки контрольованих операцій. Підставою було озвучено те, що на сьогодні в підпункті 78.1.14 ПК України як підстава проведення вказаного виду перевірки зазначено невідповідність принципу «витягнутої руки», хоча на момент вчинення операції була вимога щодо відповідності ціни операції звичайній ціні. Таким чином, суд фактично унеможливив контролюючі органи проводити перевірку контрольованих операцій, вчинених протягом 2013-2014 років.

Представник ДФС України Микола Мішин запевнив, що протягом дії строку давності (щодо трансфертного ціноутворення він становить 7 років) законодавство повинне зазнати змін, а тому перевірка таки буде проведена. Крім того, наявні також інші підстави для проведення перевірки контрольованих операцій.

Інші озвучені експертами аспекти судової практики охоплювали визнання звіту про контрольовані операції поданим, а саме технічні аспекти – отримання квитанцій №1 та №2, а також нульова ставка ПДВ при експортних операціях як «ставка, що відмінна від основної» за правилами 2013-2014 років.

Особливістю звіту про контрольовані операції є те, що на його основі не визначаються податкові зобов’язання, проте в подальшому така звітність аналізується та призначаються перевірки контрольованих операцій. Також за неподачу вказаного звіту встановлений найбільший штраф – наразі 365,4 тис. грн. До змін в законодавстві максимальної межі такого штрафу не було встановлено, тому на практиці він сягав 3-5 млн грн.

Микола Мішин також висловив припущення, що в майбутньому зовнішньоекономічні операції через комісіонерів-нерезидентів не будуть вважатися контрольованими. Він зазначив, що на сьогодні такі операції складають незначну частку усіх контрольованих операцій.

На семінарі не оминули також мету офшорних юрисдикцій. Микола Мішин зазначив, що тільки 4 % контрольованих операцій здійснюється з державами з офшорних юрисдикцій. На його думку, перелік таких юрисдикцій, визначений Кабінетом Міністрів України ще в 2011 році, застарів. ОЕСР та інші міжнародні організації затверджують так звані «непрозорі» юрисдикції, в які потрапляють як території з низькими податками, так і юрисдикції, які не розкривають інформацію щодо кінцевих бенефіціарів. Однозначно визріла необхідність участі України в автоматичному обміні податкової інформації.

Що ж до проблеми так званих "внутрішніх офшорів", то Ніна Южаніна запевнила, що зміни в Податковий кодекс України будуть вноситися поступово, оскільки це супроводжується негативним суспільним резонансом. Мова йде про законодавчу прогалину, що полягає в тому, що фактично визначення звичайних цін немає, а отже, у внутрішніх операціях може бути будь-яка ціна.

Ніна Южаніна  була категорична щодо роботи ДФС України: інформаційні бази мають бути передані іншому органу, наприклад, Мінфіну, для унеможливлення ручного втручання. На її думку, робота ДФС України має зводитися до сервісної, а будь-які контакти з платником (вимоги, консультації, подання документів та звітності) повинні фіксуватися автоматично.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments