Результати проведення дискусійної панелі «Українські реформи: Податки та економіка»

15 Липня 2016
Аа Аа

13 липня 2016 р. в Торгово-промисловій палаті України в рамках діяльності громадської платформи «Податки для економічної свободи» відбулася дискусійна панель «Українські реформи: Податки та економіка» між представниками бізнесу та експертами, які беруть активну участь у створенні законодавчої бази у сфері оподаткування.

Коаліція бізнес-об’єднань зібралась для обговорення найефективніших шляхів реформування податкової системи України. На зустрічі експерти поділилися своїми пропозиціями щодо внесення змін до податкового законодавства, зокрема, в частині адміністрування податків, зважаючи на інтереси самого бізнесу.

Основними завданнями проведення такої дискусійної панелі було визначення та формування єдиного пакету змін до податкового законодавства від бізнесу і створення певного тиску аж до самої імплементації цих змін, розроблення рекомендацій, які дозволять провести податкову реформу.

«Ми започаткували цю платформу для того, щоб зусилля та інтелектуальні пропозиції від експертів були підкріплені тиском того, що ми називаємо «громадянське суспільство», зокрема, його бізнесовою частиною», – зазначив координатор Громадянської платформи «Податки для економічної свободи» та за сумісництвом модератор цього заходу Олег Лиховид.

Вітальне слово сказав Сергій Свистіль, віце-президент Торгово-промислової палати України, в стінах якої якраз і зібрались експерти податкового сектору для проведення такого важливого заходу.

За його словами, неможливо розвивати економіку без належного удосконалення податкової системи.

«Бізнес наполягає на необхідності удосконалення української системи оподаткування, інакше рухатися вперед ми не будемо», – повідомив Сергій Свистіль.

Віце-президент ТППУ зазначив, що в податковій сфері вже є позитивні зміни, але їх буде ще більше, якщо під ними буде потужна база оподаткування, яка за своєю суттю стимулюватиме виробництво, експорт, внутрішній ринок і інші напрямки економіки.

Як відомо, Міністерство фінансів нині працює над суттєвим коригуванням податкового законодавства. Заступник Міністра фінансів України Євгеній Капінус розповів про перспективи у цьому напрямку: «Володимир Гройсман доручив створити робочу групу, яка направлена на доопрацювання Податкового кодексу України. Маю констатувати, що на засіданнях робочої групи, більшість питань, які піднімалися і більшість скарг від бізнесу припадало на роботу ДФС України».

Заступник Міністра фінансів України зазначив, що одним із пріоритетів відомства на сьогодні є реформа ДФС України і самого податкового законодавства шляхом внесення коректив до Податкового  кодексу України.

«Ми вважаємо, що тиск, який сьогодні здійснюється на бізнес, зумовлений не зовсім ефективною структурою побудови самої фіскальної служби», – зазначив Євгеній Капінус.

За його словами, в Мінфіні вважають, що ДФС України на районному рівні має здійснювати функцію сервісного обслуговування. На даному етапі Мінфін пропонує на нижчому рівні прибрати контроль і залишити його виключно на обласному рівні, а на районному залишити тільки виключно надання послуг підприємцям.

Міністерство фінансів у своєму законопроекті пропонує підняти бази даних адміністрування до рівня Мінфіну і виділити окрему одиницю, яка буде займатися цим питанням, з метою мінімізації впливу ДФС України на ці бази даних, тим самим не дозволяючи втручатися їм в цей процес.

Пріоритетні задачі, які стоять перед Мінфіном:

  • зробити один реєстр по відшкодуванню ПДВ;
  • домогтися, щоб оприлюднювалась інформація не тільки по черговості, а і по виплаті ПДВ, щоб компанії мали можливість побачити повну інформацію по відшкодуванню ПДВ;
  • зменшити навантаження в адмініструванні;
  • оптимізувати роботу електронного кабінету платника;
  • покращити сервіс електронних послуг.

«На моє переконання підприємці мають по мінімуму стикатися з державними чиновниками і відповідно ми дуже сподіваємося, що буде змінено систему надання електронних ресурсів, послуг», – зауважив заступник Міністра фінансів України.

Щодо законопроекту про податок на виведений капітал, Євгеній Капінус сказав, що при аналізі впливу зазначеного законопроекту на бізнес потрібно виділити декілька напрямків, зокрема:

  • вплив на бюджет після впровадження такої системи;
  • легкість адміністрування зазначеної системи;
  • вплив контролюючого органу при застосуванні системи;
  • легалізація за умови відповідного законопроекту (впровадження зазначених норм).

«Впровадження зазначеного податку призведе до надходжень Держбюджету у розмірі 18 млрд грн. Якщо брати припущення, що це податкова база поточного року», – повідомив Євгеній Капінус і додав, що на поточний рік передбачено надходження від податку на прибуток близько 50 млрд грн. Відповідно, за таких умов ми отримуємо близько 32 млрд можливих збитків».

На його переконання, легалізація – це найкращий ефект, який може бути від впровадження цього податку. Тому що в такому випадку бізнесу не потрібно буде оптимізувати чи змінювати свою систему оподаткування.

Віце-президент Торгово-промислової палати України Сергій Свистіль поставив питання Євгену Капінусу: «Чи будуть існувати плани наповнення бюджету для податкових органів?». На що заступник Міністра фінансів України відповів:

 «Останніми роками для того, щоб певною мірою збалансувати бюджет, ми намагалися завищити базу по надходженням. На сьогодні Міністр фінансів прийняв рішення, що ми не будемо закладати завищені надходження по податкам. Ми хочемо поставити реальні надходження, які ми бачимо, які ми можемо економічно обґрунтувати і довести. Виходячи з цього, податкова повинна працювати в рамках правового поля, не передбачаючи певні заходи щодо надмірного наповнення бюджету», – сказав Євгеній Капінус.

Перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Андрій Журжій почав свій виступ з нагадування присутнім про минулорічні обговорення податкової реформи.

«Маємо констатувати, що наше завдання на 99 % залишились на тому місці, на якому були і до того. Це ідеї, які потрібно реалізувати. Ще в минулому році я казав про необхідність реформування фіскальної служби. Без цього компоненту будь-яка податкова реформа не буде успішною», – сказав Андрій Журжій.

За його словами, реформа фіскальної служби – це першочерговий захід у податковій реформі.

На його переконання, Україні важливо перейти до одного реєстру з ПДВ, реалізувати сальдування, щоб до Держбюджету потрапляла виключно різниця між сплаченим ПДВ і відшкодованим.

Андрій Журжій вважає, що реформу фіскальної служби потрібно починати не з Мінфіну, а з очільників фіскальної служби.

«Перше, що має зробити Мінфін – звільнити Насірова і Білана. Їхні цінності не відповідають завданням, які ми хочемо бачити від служби», – заявив політик.

Щодо скорочень в ДФС України, Андрій Журжій сказав, що не можна огульно звільняти податківців, натомість потрібно скорочувати функції: «Якщо та чи інша функція може бути переведена в електронний сервіс, або взагалі скасована, тільки в такому разі потрібно звільняти податківців».

Нагадаємо, Андрій Журжій в інтерв’ю TaxLink вже наголошував на необхідності відміни функцій ДФС. При цьому він пропонував скоротити чисельність ДФС України на 80 – 90 %, що дозволило б забезпечити гідну оплату працю податківцям.

«Ми маємо зосередитись на електронних сервісах, і, нарешті, відмовитися від непотрібних функцій. Ми пропонуємо відмовитись від місцевих податкових інспекцій і залишити виключно обласні головні управління для обслуговування платників податків», – зазначав Андрій Журжій.

Народний депутат повідомив про те, що в цьому році ДФС України стане єдиним органом – юридичною особою, внаслідок чого зникне багато допоміжних функцій фіскальної служби. За його словами про це домовилися Мінфін та МВФ.

Також він торкнувся питання податків на заробітну плату, зазначивши, що потрібно порівнювати сумарно надходження як по ЄСВ, так і по ПДФО.

 «Важливо, щоб держава навчилася розподіляти кошти. Не треба збирати три податки, треба прийти до одного податку, частина якого буде йти в пенсійний фонд, а частина – в місцеві бюджети. Сенс забирати частину кошів на Держбюджет, а потім дотувати ПФУ? База одна – заробітна плата працівників», – сказав Андрій Журжій.

На завершення, він зауважив, що легалізація заробітної плати без пенсійної реформи неможлива.

«ЄСВ сьогодні себе дискредитував, як система накопичення, як пенсійне страхування. Воно відсутнє. Важливо ліквідувати ЄСВ, зменшити навантаження на заробітну плату і запровадити накопичувальну систему», – підсумував перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики.

На заході були присутні ініціатори моделі податку на виведений капітал в Україні Голова податкових Комітетів Громадських рад Мінфіну та ДФС Тетяна Шевцова і Олександр Шемяткін – експерт з податкової та митної політики, партнер WTS Консалтінг, які розповіли присутнім, як саме вони прийшли до створення цієї моделі та які зміни чекатимуть на Україну в разі підтримки цієї ідеї.

«Мені важливо донести до бізнесу ідеологію, зміни моделі оподаткування податком на прибуток для того, щоб якимось тиском і підтримкою була політична воля на запровадження таких змін», – сказала Тетяна Шевцова.

За словами Тетяни Шевцової, ідея створення такої моделі прийшла до ініціаторів через розуміння необхідності спрощення норм законодавства та прагнення до економічної свободи бізнесу.

«Гроші люблять тишу. Тиск на бізнес вже зашкалює, зокрема, податкове навантаження, некоректні норми, які мають різне застосування, що в свою чергу створює умови для корупції», – зазначила вона.

В свою чергу Олександр Шемяткін доповнив колегу, зазначивши, що для того, щоб провести реформу ДФС України, потрібно для початку створити відповідні умови.

«Ми створили ці умови. Операції між платниками взагалі не стають об'єктом контролю. Кількість операцій, які треба контролювати скоротилась в рази. Задіяний підхід «тотальне спрощення». Спрощення ‒ це крок до глобального скорочення податкової», – заявив Олександр Шемяткін.

Останніми виступили партнер «Kesarev Consulting» Михайло Соколов, який в своїй презентації показав нинішню ситуацію у сфері ПДВ, а також старший економіст CASE Ukraine Володимир Дубровський та директор «Інституту соціально-економічної трансформації» Ілля Несходовский, які представили присутнім презентацію, в якій розкрили своє бачення податкової та бюджетної реформи і запропонували ідеї щодо створення конкурентних податкових умов для сталого розвитку України.

«В нашій країні є дуже глибока традиція виборчого застосування нездійснених законів. Це називається «дискреція», коли чиновник на свій розсуд вирішує, хто і скільки повинен заплатити (у випадку з податком на прибуток), а також, кому відшкодувати ПДВ, з кого зняти кредит, до кого прийти і «наїхати», що він платить зарплату в конвертах», – зазначив Володимир Дубровський.

За його словами, колеги розробили законопроект, який змінює саму базу оподаткування.

«Виведений капітал – це вже не дискреційна база. Ми хочемо прибрати цю дискрецію, щоб відновити довіру між державою і бізнесом, істотно зменшити рівень корупції та тиск на чесних платників. Це створить умови для розвитку економіки і можна буде очікувати збільшення надходжень до бюджету», – сказав Володимир Дубровський.

На його переконання, для цього потрібно:

  • покращити адміністрування податків;
  • реформувати окремі види податків;
  • змінити бюджетну політику;
  • провести інституційну реформу ДФС.

ЧОРНОГОР Олена
журналіст TaxLink

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments