Протидія застосуванню незадекларованої праці – ініціатива Мінсоцполітики

Міністерством соціальної політики України розроблено проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці», який спрямований на приведення у відповідність національного законодавства до законодавства Європейського Союзу у рамках Угоди про асоціацію.

Законопроект стосується однієї з найбільш актуальніших проблем, а саме: розмежування трудових та цивільно-правових відносин. Зокрема, пропонується запровадити так звану «презумпцію наявності трудових відносин». ЇЇ суть полягає в тому, що законодавством передбачається сім ознак наявності трудових відносин і наявність будь-яких трьох із цих ознак є достатньою підставою для кваліфікації відносин як трудових і для укладення трудового договору. До Вашої уваги, перелік ознак, які пропонується закріпити у статті 21-2 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП):  

  1. періодично (два і більше разів) особі надається винагорода у грошовій або натуральній формі за роботу, виконувану (послуги, надані) в інтересах іншої особи;
  2. особисте виконання особою роботи (надання послуг) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженої нею особи;
  3. винагорода за виконувану роботу (надані послуги) є єдиним джерелом доходу особи або становить 75 і більше відсотків її доходу протягом 6 календарних місяців;
  4. робота виконується (послуги надаються) на визначеному особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою, робочому місці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;
  5. особа виконує роботи (надає послуги) подібні до роботи, що виконується штатними працівниками роботодавця;
  6. організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою;
  7. тривалість робочого часу та часу відпочинку встановлюється особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою.

Як бачимо, в основу вказаних ознак покладено українську судову практику, що склалась в сфері розмежування трудових та цивільно-правових відносин, і акти Міжнародної організації праці (наприклад, Рекомендації Міжнародної організації праці про трудове правовідношення № 198 від 31.05.2006).

В законопроекті містять положення, які стосуються правонаступництва у трудових відносинах. Пропонується доповнити КЗпП статтею 36-1 в якій визначити правонаступництво у трудових відносинах як продовження трудових відносин з працівниками у разі зміни власника підприємства, установи, організації, передачі підприємства, установи, організації, цілісних майнових комплексів підприємства, установи, організації, їхніх структурних підрозділів в оренду, реорганізації підприємства, установи, організації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), а також передбачити низку гарантій для працівників (наприклад, інформування про зміну власника та наслідки такої зміни для працівників). 

Також автори законопроекту хочуть внести зміни до низки положень КЗпП, а саме: вдосконалити визначення трудового договору, уточнити строки укладення трудового договору, диференціювати відповідальність за використання незадекларованої праці.

Наразі, законопроект ще не зареєстровано у Верховній Раді України і кожен бажаючий може взяти участь в громадському обговоренні законопроекту перейшовши за посиланням.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments