Прибуток не залишений без уваги

Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» загалом повторює положення, запропоновані законопроектом Мінфіну та «узгодженою» версією цього законопроекту.

Лише деякі положення даного проекту реформи відрізняються від положень його «попередників»:

  • законопроект пропонує залишити авансові внески з дивідендів у діючій редакції ПК України;
  • законопроект не містить пропозицій щодо запровадження надбавки до податку на прибуток для суб’єктів господарювання, які займаються видобуванням природного газу;
  • законопроект скасовує 4%-ий бар’єр, в межах якого можна було передавати безповоротну фінансову допомогу неприбутковим організаціям без збільшення фінансового результату на таку суму, тепер усю суму витрат на «благодійництво» можна буде враховувати у витрати без збільшення потім фінансового результату на податкові різниці.

Ставка податку

Ставки податку були суттєво збільшені:

Базова ставка

18 %

Ставка податку на дохід від провадження букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино та азартних ігор з використанням гральних автоматів)

18 %

 

Сплата авансових внесків

Місячні авансові внески скасовано фактично  з  01.01.2017р.

!!! N.B. Платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року.

Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена у розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.

Авансові внески з дивідендів залишилися у діючій редакції.

 

Порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств

Звітний період

Платники податку

квартал

півріччя

три квартали

рік

 

Подання декларації наростаючим підсумком!!!

 

Платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за попередній річний звітний (податковий) період,  перевищує 20 мільйонів гривень.

рік

а) платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені);

б) виробники сільськогосподарської продукції;

в)  платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за попередній річний звітний (податковий) період, не  перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Декларація подаватиметься платником податку на прибуток протягом 60 днів, що настають за останнім календарним днем звітного року, а не до 1 червня, як це встановлено в чинній редакції.

Виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період з 1 липня по 30 червня, при зміні звітного періоду зобов'язані додатково подати декларацію з податку на прибуток за період з 1 січня по 30 червня або з 1 липня по 31 грудня звітного року – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного періоду.

Чітко визначено порядок оподаткування податком на прибуток та податком на майно. Так, податок на прибуток, що підлягає сплаті, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості. При цьому, якщо підприємство отримало збиток, або сума прибутку на нерухомість перевищує суму податку на прибуток, то від’ємна різниця податкового зобов’язання з податку на прибуток не переноситься у наступні звітні періоди.

Варто зауважити, що зменшення податкового зобов’язання з податку на майно доповнене збільшенням фінансового результату на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості у сумі, на яку зменшувався податок на прибуток. Застосування цієї норми викликає багато запитань, оскільки вона пропонує збільшити фінансовий результат на суму, на яку ми зменшили наше зобов’язання. Але зобов’язання може бути визначене лише після того, як ми визначили базу оподаткування, тобто застосували всі податкові різниці. А тому, зменшення спочатку зобов’язання, а потім збільшення фінансового результату неможливе.

 

Коригування фінансового результату на податкові різниці

Збільшено кількість податкових різниць, що збільшують та зменшують фінансовий результат.

Збільшення фінансового результату

Зменшення фінансового результату

Різниці, пов’язані з амортизацією активів

1. На суму витрат, віднесених до таких за бухгалтерським обліком, на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи нематеріальних активів. Отже, витрати здійснені на капітальний ремонт відтепер не визнаються витратами для цілей оподаткування та оподатковуються.

1. На суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

2. На суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

2. На суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

 

3. На суму первісної вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів.

Коригування фінансового результату при створенні резервів

 

1. На суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів при списанні дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам безнадійної, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України,  в межах раніше сформованого резерву сумнівних боргів.

NB! Така різниця не передбачена у чинній редакції ПК України, у зв’язку з чим здійснюється збільшення фінансового результату на суму сформованого резерву за підпунктом 139.2.1 ПК України, проте не здійснюється зменшення фінансового результату у зв’язку з використанням резерву на списання безнадійної заборгованості. Внаслідок чого виникає ситуація, коли сума, витрачена на списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів, підлягає оподаткуванню. Законопроект виправляє цю ситуацію та зменшує фінансовий результат на суму списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів.

 

2. На суму дебіторської заборгованості, яка в звітному періоді відповідає ознакам безнадійної, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1. статті 14 ПК України, та була віднесена на витрати в бухгалтерському обліку в попередніх періодах.

Коригування фінансового результату при здійсненні фінансових операцій

1. Виправляється помилка норми, що передбачала збільшення фінансового результату у разі перевищення суми боргових зобов’язань перед нерезидентами – пов’язаними особами, на суму процентів за усіма борговими зобов’язаннями платника. Так, передбачається, що платник, у якого сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, – більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов'язаними особами – нерезидентами, над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

1. Зменшення фінансового результату для компаній тепер можливе на суму нарахованих отриманих доходів у вигляді дивідендів, які підлягають виплаті на його користь не тільки від інших платників цього податку, а також і нерезидентів.

2. На суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги особам, що не є платниками податку, за винятком безповоротної фінансової допомоги, перерахованої неприбутковим організаціям, які на дату перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 ПК України.

 

3. Також, оподатковуватись згідно з законопроектом будуть штрафи, пеня, неустойка, сплачена на користь неплатників податку на прибуток. Адже фінансовий результат збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих на користь осіб, що не є платниками податку, згідно з цивільно-правовими договорами.

 

4. На суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості у сумі, на яку зменшувався податок на прибуток.

 

5. Так, фінансовий результат збільшується на суму витрат у вигляді наданої неправомірної вигоди, якщо факт надання такої вигоди встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, або кримінальне провадження закрито з нереабілітуючих підстав.

 

!!!N.B. Ця норма  спроможна викликати досить багато суперечок при  застосуванні на практиці. Оскільки,  по-перше, платник податків  може  бути  взагалі  не обізнаним, що в певному  обвинувальному вироку  було  встановлено факт  отримання  ним  не правомірної вигоди.  Окрім  того, якщо  він  не був  залучений до відповідної кримінальної справи у якості потерпілого, оскаржити  факти, що на його погляд були неправильно  встановлені судом, буде просто неможливим.

По-друге,   запропонована  норма  жодним чином не враховує,  що  у свій  час  таку неправомірну  вигоду, платники податків  могли  зняти зі  свого  податкового  обліку   завдяки процедурі податкового  компромісу,   що  була проведена  у 2015 р.

 

     

Також були внесені наступні зміни щодо коригування фінансового результату:

  1. Виправлено технічні помилки та додано до норм статей посилання на міжнародні стандарти фінансової звітності.
  2. Збільшено перелік активів, що не підлягають амортизації для цілей оподаткування. Такими активами є: земельні ділянки; автомобільні дороги загального користування; природні ресурси; гудвіл; невиробничі основні засоби; невиробничі малоцінні необоротні матеріальні активи; невиробничі нематеріальні активи; бібліотечні фонди, збереження Національного архівного фонду України, музейні фонди.
  3. Виключено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» з переліку суб’єктів, що не застосовують коригування на суму витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидента.
  4. Передбачено, що облік інвестиційної нерухомості, здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та обліку без додаткових коригувань фінансового результату до оподаткування.
  5. Виключено різниці по збільшенню фінансового результату на суму роялті, нарахованих на користь нерезидента. Такі зміни є досить неочікуваними та незрозумілими. Оскільки саме шляхом виплати роялті на користь нерезидентів ще донедавна платники податку на прибуток мінімізували свої податкові зобов’язання. Чому законодавець вирішив, що контроль за виплатою роялті на користь нерезидента непотрібний, залишається тільки здогадуватися.
  6.  Виключено норму, згідно з якою фінансовий результат мав збільшуватись на суму уцінки цінних паперів (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), інвестиційної нерухомості і біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю, відображених у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, що перевищує суму раніше проведеної дооцінки таких активів.

 

Вирішення питання переплат

Автори законопроекту хочуть спробувати вирішити проблему з переплатами, які сформувалися у платників податків. Суми надміру сплачених сум податку на прибуток (у тому числі за рахунок сплати авансових внесків) які виникли станом на 31 грудня 2015 року можуть бути:

а) використані в рахунок зменшення грошових зобов’язань з податку на прибуток майбутніх звітних періодів;

б) використані в рахунок зменшення грошових зобов’язань з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів;

в) повернуті як помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання в порядку, визначеному цим Кодексом.

За межі передбачених чинною редакцією механізмів вирішення проблеми автори не вийшли і нічого нового не запропонували.

 

Особливості оподаткування окремих видів діяльності

Відтепер оператори, що здійснюють букмекерську діяльність, діяльність з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино та азартних ігор з використанням гральних автоматів), оподатковуватимуть дохід від здійснення такої діяльності, зменшений на суму виплачених виплат гравцям.

Також суб'єкти, що здійснюють букмекерську діяльність, діяльність з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино та азартних ігор з використанням гральних автоматів), що сплачують одночасно з податком на прибуток податок на дохід від здійснення такої діяльності, матимуть змогу зменшити фінансовий результат, що підлягає оподаткуванню податком на прибуток, на суму нарахованого податку на дохід від здійснення букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор.

 

Особливості обліку під час реорганізації та виділу

Врегульовано порядок  обліку  під час  реорганізації та виділу.

Так об’єкти основних засобів та нематеріальних активів юридичної особи, що припиняється у зв’язку з проведенням реорганізації, включаються до складу відповідних груп основних засобів та нематеріальних активів платника податків (платників податків) – правонаступника (правонаступників) за залишковою вартістю, яка визначена  на дату затвердження передавального акту (розподільчого балансу) з урахуванням різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, та підлягає амортизації в порядку, визначеному цим Кодексом.

Фінансовий результат до оподаткування платника податку – правонаступника зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податку (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) в процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття, на дату затвердження передавального акту.

Фінансовий результат до оподаткування платників податків – правонаступників зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податку, що реорганізується шляхом поділу пропорційно до отриманої частки майна, згідно з розподільчим балансом.

Платник податку, з якого був здійснений виділ та платник податку (платники податку), що утворився (утворилися) внаслідок виділу, мають право зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податку до виділу, пропорційно до отриманої частки майна, згідно з розподільчим балансом.

Трансфертне ціноутворення

Проектом Закону взагалі не передбачено змін до статі 39 ПК України.

Інші зміни

Сума отриманої поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповерненою на 01 січня 2015 року, від осіб, які не були  платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які мали пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 136.1 статті 136 ПК України, зменшує фінансовий результат до оподаткування того податкового періоду, в якому платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала.

Розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за податковий (звітний) період 2015 року здійснюється з урахуванням таких вимог:

а) фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму використання створеного забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати, сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до 1 січня 2015 року, у випадку, якщо такі витрати не були враховані при визначенні об'єкта оподаткування до 1 січня 2015 року.

б) платники податку на прибуток, що не здійснюють коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 2015 звітний рік збільшують фінансовий результат до оподаткування на суму витрат на ремонт і модернізацію основних засобів, здійснених до 1 січня 2015 року та відображених у складі витрат звітного періоду відповідно до пункту 146.12 статті 146 розділу ІІІ цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, за умови, що у бухгалтерському обліку ці витрати збільшили вартість основних засобів, що продовжують амортизуватися після 1 січня 2015 року;

в) у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, введеного в експлуатацію до 01 січня 2015 року в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені підпунктом 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу, то для розрахунку амортизації починаючи з періодів після 01 січня 2015 року використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку, в частині строку, що залишився.

При цьому не проводиться перерахунок амортизаційних відрахувань, нарахованих до 01 січня 2015 року;

г) у разі, коли амортизація об’єкта основних засобів нараховувалась виробничим методом згідно з підпунктом 145.1.5. пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу в редакції, що діяла до 01 січня 2015 року, то у 2015 році застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені підпунктом 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу, при цьому строк корисного використання такого об’єкту встановлюється відповідно до норм підпункту 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу, з урахуванням терміну фактичної експлуатації такого об’єкту основних засобів;

ґ) норматив для основних засобів, визначений у підпункті 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, встановлюється в розмірі 2500 гривень;

д) фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списання дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, за рахунок суми резерву сумнівних боргів, що був сформований до 01 січня 2015 року.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments