"Податок на виведений капітал - хибна ідея з фатальними наслідками", - Д. Гетманцев.

Днями на сайті Верховної Ради з’явився текст проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал (№8557), про який так багато говорили останнім часом. Документом передбачена концептуальна зміна корпоративного оподаткування в Україні – замість обкладення податком на прибуток, пропонується впровадити модель оподаткування прибутків тоді, коли вони виводяться з обороту і не використовуються для реінвестування у бізнес. Про те, що чекає на економіку країни після введення нових правил оподаткування, у ексклюзивному інтерв’ю TaxLink розповів член Academic Committee EATLP, доктор юридичних наук, президент Асоціації податкових радників, експерт податкової платформи Taxlink, професор кафедри фінансового права юридичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка Данило Гетманцев.

Даниле Олександровичу, Ви є затятим противником введення такого податку в Україні. Чим викликана така позиція?

Я глибоко переконаний в тому, що ідея ПВК є шкідливою. Руйнування, спричинені ідеями, можуть бути різними за своїм масштабом та наслідками. Одні можуть на 70 років відкинути на узбіччя історії цілу цивілізацію (як це було в нашій країні), інші — просто знищити податкову систему окремо взятої країни. До останніх належить ідея податку на виведений капітал (ПВК).

Навіщо реформувати те, що реформи не потребує, і повністю ламати податок, який уже досить непогано функціонує і з такими труднощами доопрацьовується впродовж 25 років? Якщо ви хочете, як стверджуєте, звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємства в частині доходів, які реінвестуються в підприємницьку діяльність або перебувають в обороті, — то чому не зробити це в рамках чинного податку на прибуток? Навіщо робити революцію, якщо тих самих результатів можна досягти в рамках діючої системи оподаткування прибутку?

Але в чому ж шкода від звільнення від оподаткування підприємців?

Шкода в тому, що звільнення як таке (саме по собі) не існує без наслідків. Якщо ви відмовляєтесь від одних надходжень, ви повинні їх компенсувати за рахунок інших. Як будуть компенсовані більше 80 млрд. грн. надходжень від податку на прибуток? За рахунок інвестицій та зростання бізнесу? Маячня! І симпатики ПНВ це добре знають! Компенсовані вони будуть за рахунок непрямих податків (акцизів), ренти та інших платежів, що непомітно ляжуть на плечі всіх громадян. Тобто за цей сумнівний експеримент заплатимо ми з вами.

Але все ж таки деякі надходження від податку будуть.

Мені дивно навіть обговорювати можливість таких надходжень (і я говорю не про перший, а наступні роки з моменту (не приведи Боже) введення податку) зважаючи на те різноманіття способів ухилення від оподаткування, які відкриваються у зв’язку з по-перше відверто недосконалою формулою (механізмом) податку, а по-друге, з внутрішніми суперечностями законопроекту, що внесений у ВР.

Законодавець впевнений, що введення нових правил оподаткування дозволить спростити ведення бізнесу, скоротити витрати платників на виконання податкового обов'язку, впровадити ефективні механізми адміністрування податку контролюючими органами, врешті, запобігати заниженню бази оподаткування та ухиленню від оподаткування в Україні. Тобто, переваг досить багато. Невже всі вони сумнівні?

Не бачу сенсу у зміні складної, структурованої системи оподаткування прибутку, яка відображає економічну суть господарської діяльності  (а отже — більш справедлива), яка успішно функціонує в усьому світі, — на оподаткування результатів господарювання за зовнішніми, формальними ознаками.

Реформатори надають пільгове оподаткування підприємцям, котрі здійснюють діяльність через юросіб, на шкоду приватним підприємцям на загальній системі оподаткування. Як можна пільгувати одних підприємців на шкоду іншим? Дивно, що законодавець справді не розуміє, що новий податок порушує відразу і принцип рівності, і принцип справедливості оподаткування.

І найголовніше — навіщо впроваджувати податок на виведений капітал для всього бізнесу? Адже галузі економіки з убутною віддачею не потребують фактичного звільнення від оподаткування прибутку. Невже одна з найменших у Європі ставок податку на прибуток така згубна для галузей, які не потребують підтримки держави? Логічно було б передбачити підтримку податковими пільгами тільки для окремих галузей, локомотивів усієї економіки в рамках чинного податку, як це робиться в нормальних розвинених країнах.

Тобто все, чого пропонується досягти введенням ПНК можна досягти в межах існуючого ПнП?

Авжеж! Без сумнівних експериментів, різких кроків, що мають непередбачувані перспективи.

Експерти посилаються на позитивний досвід впровадження податку в інших країнах.

На жаль, ні я, ані вони не можемо сказати наскільки досвід є позитивним. Особисто я ніколи не чув про економічне диво Естонії або про мільярдні інвестиції, що надійшли до Грузії внаслідок введення податку. Тому, на мою думку таких прикладів нема. Але є приклади скасування введеного ПВК в деяких країнах і найголовніше – є приклади розвинутих економік, з яких ми беремо приклад, де введення НВК навіть не обговорюється як один із шляхів розвитку систем оподаткування доходів. Чому? Напевне не тому, що вони ніколи не чули про таке економічне диво.

Податкові ентузіасти говорять про надходження інвестицій внаслідок введення ПВК.

Я б не хотів нікого розчаровувати, але навіть якщо вони повністю скасують податки, в країну, де йде війна, перманентна політична та економічна кризи, нестабільна валюта і корупція, якій заздрять навіть в Африці, де досі процвітає рейдерство, а про верховенство права читають тільки в підручниках, ніколи не прийдуть інвестиції. Інвестиційний клімат – явище, що складається із багатьох складових, з яких податки не найголовніша. Згадайте скандинавські країни із одним з найвищих рівнів оподаткування доходів за заробітних плат в Європі. Чи йдуть туди інвестиції? Безперечно. Стоять у черзі! Тому що бізнес знає, що на сплачені податки він отримає освічених працівників, бездоганну інфраструктуру, повний захист права власності. Всі ці речі вартують грошей і бізнес їх повинен і хоче сплачувати. 

Тобто Ви не бачите ніяких переваг ПНК?

Я особисто - ні. Але я переконаний, що для певних осіб переваги будуть. Безперечно переваги отримають ті великі підприємства, які сьогодні сплачують ПнП в бюджет. Візьміть топ-100 платників податку – і побачите основних бенефіціарів ідеї. Крім того, вочевидь хтось намагається побудувати на цій ідеї свою політичну кар’єру. Популізм у нас люблять, тому ідея для цього дуже підходить. Безперечно до того моменту, доки (після, не приведи Боже, введення податку), вона не стане надто токсичною. Але в цьому випадку я також переконаний, що адепти зможуть пояснити причини невдачі якимись зовнішніми факторами.

Деякі експерти наполягають на тому, що відміна класичного оподаткування суттєво спрощує адміністрування. При цьому вони посилаються на досвід Естонії, де імплементація подібної системи не тільки спростила вітчизняним підприємствам ведення бізнесу, а й дозволила покращити інвестиційний клімат. Що можете сказати з цього приводу?

Це правда. Адміністрування значно спрощується. Воно б ще більш спростилося аби ми ввели подушну подать замість ПДФО та ЄСВ та податок на вікна замість податку на майно. Але чи дійсно простота адміністрування є такою всепереважаючою метою змін податкової системи? Вона безперечно важлива, однак у будь-якому разі вона не повинна переважати перед фіскальними цілями та справедливістю оподаткування, вихолощуючи зміст податку як такого. Зверніть увагу на оподаткування у західних країнах. Всі вони ускладнюють свої податкові системи та системи адміністрування податків. Адже, розумна складність оподаткування дорівнює сьогодні його справедливості. Наше життя надто складне та структуроване аби в ньому можна було віднайти прості відповіді на складні питання. Чим цивілізація є більш розвинутою, тим складнішою є її податкова система. З цим треба змиритися, розвіявши міф про просту систему податків.

Як Ви можете охарактеризувати норми вже опублікованого тексту проекту. Чи є тут суперечливі норми і правила?

На жаль автори законопроекту попрацювали над ним вочевидь недостатньо. Taxlink.ua розробили розвернутий аналіз законопроекту, але мені тут навіть не хотілося б переходити до недосконалої реалізації вочевидь хибної ідеї. Це займе надто багато часу і читач засне, не дочитавши до кінця (сміється). До законопроекту є питання щодо суми збитків з податку на прибуток минулих періодів, подвійного оподаткування одних і тих самих операцій (та ще й різними ставками), реєстру платників чудо-податку та багато чого іншого. Величезна кількість питань виникає при аналізі об’єктів оподаткування. До речі, а Ви знаєте, що ПВК є непрямим податком? Адже оподатковується не дохід, а операції, на кшталт ПДВ, що створює можливості для перекладення податку, особливо при оподаткуванні операцій з нерезидентами?

Тобто, із введенням ПНК  бізнес взагалі звільняється від оподаткування прибутку? А як же бути з нормами, що регулюють транфертне ціноутворення?

В точку! Із введенням ПВК Україна фактично перетворюється у низькоподаткову юрисдикцію! Тобто за, що боролися - на те і напоролися! З одного боку, Президент декларує (безперечно тільки на словах) боротьбу за податкову прозорість, міжнародний обмін інформацією та імплементацію BEPS, а з іншого – прагне перетворити нашу державу у низькоподаткову. Власне, переведення доходів компанії, зареєстрованої в країні з таким рівнем оподаткування, як пропонується, і є profit shifting у розумінні BEPS. Згадайте першоджерела, а саме Action Plan BEPS (Дія перша): "низькоподаткова юрисдикція — це юрисдикція, що пропонує вигідні податкові або інші умови для своїх платників податків, порівняно з іншими юрисдикціями". Інакше кажучи, низькоподаткова юрисдикція — це не тільки і навіть не так юрисдикція з низькими податковими ставками, це юрисдикція з "вигідними податковими або іншими умовами, порівняно з іншими юрисдикціями".

Але прихильники ідеї ПНК заперечують це.

А що їм залишається? Нехай тоді пояснять, як подібні юрисдикції (наприклад, Естонія) потрапили до відповідного переліку, затвердженого нашим Кабміном. Пам’ятаєте скандал? Я вважаю, що потрапили абсолютно обґрунтовано.

А як бути із взаємопов'язаністю податку на прибуток з іншими діючими податками (ПДФО, податком на майно тощо)?

Дійсно, можливо, для когось буде новиною зв'язок відображення основних коштів в обліку податку на прибуток із пільгами, зазначеними у ст. 266 ПК, як і взаємозв'язок об'єкта оподаткування того ж податку й ПДФО. Скасування податку викликає ланцюг збоїв у функціонуванні інших податків. У кожній системі оподаткування повною мірою реалізовані правила китайської філософії: не можеш ти зірвати квітку, щоб зірку не потривожити. Податок (за умови його прийняття) спричинить наслідки для всієї податкової системи, які автори навіть не передбачали.

Які ще прогалини містить законопроект, котрі надають можливості для податкових ухильників?

У відповідності з документом, витрати, здійснені платником нового податку в інтересах акціонера або іншої фізичної особи, обкладаються податком. Зрозуміло, що автори прогнозовано спробували перекрити очевидну можливість фактичного використання прибутку підприємства на користь його бенефіціарів, мабуть згадавши, що юридична особа — це досить вдала, але все ж таки фікція. Прикметно, що другою рукою автори самі надають платникам податку додаткову можливість виводити гроші через «не пов'язаних з ними» платників єдиного податку. Не кажучи вже про різноманітні, широко відомі способи виведення капіталу через операції з цінними паперами, неприбутковими організаціями. Зрештою, є незамінний інструмент податкового планування — цесія, а також розмаїття інших фінансових інструментів.

Очевидно, що спроби виключити необмежені можливості для ухиляння від оподаткування, які криються в механізмі цього податку, марні. Не тільки через невміння авторів ідеї, а, в принципі, у зв'язку з особливостями механізму такого податку. Не треба бути Остапом Бендером, щоб знайти 100 і більше відносно простих і законних способів (особливо в нашій країні) використати дохід юридичної особи на користь фізичної особи непомітно для фіскальних органів.

Тобто, така форма оподаткування може стати рівнозначною повному звільненню від оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих від юридичних осіб?

Абсолютно вірно. Як вже зазначалося вище, в такому разі було б чесніше просто скасувати податок на прибуток. Адже в такому виконанні податок порушує ще один принцип оподаткування — його економічності, при цьому одночасно наділяючи фіскальну службу повноваженнями вибіркового неефективного, але при певній ретельності — дуже болісного для платника податку, контролю за сплатою податку.

Справа в тому, що податок на виведений капітал, з одного боку — є обов'язковим платежем, тобто, за всіма формальними ознаками, він існує, а з іншого — його, особливо не напружуючись, можна не платити, тобто його немає. І цим напівживим організмом нам пропонують замінити логічний, обґрунтований податок на прибуток, що успішно функціонує багато років, позбавивши бюджет величезних надходжень!

Ви говорите про абсолютно очевидні, логічні речі. Невже автори законопроекту не могли ретельно проаналізувати вітчизняне податкове законодавство, аби передбачити такі можливі наслідки?

Тут неабияку роль відіграє одвіку популярна ідея скасування податку, яка завжди подобається масам. Вона базується на поширеній серед представників вульгарного лібертаризму ідеї про те, що податки - це засіб не збору грошей до державного бюджету, а стимулювання розвитку економіки. Цілком дорослі люди з дипломами про вищу освіту вважають, що оподаткування (його відсутність) - це спосіб повернути виведені раніше капітали в країну, залучити інвестиції з-за кордону і всередині країни. Tax cuts — козирна карта будь-якої політичної боротьби. Однак виборець — легковірна жертва ідеї — просто не розуміє, що завжди, говорячи про зниження податків, політики мають на увазі зниження не його (виборця), а свого (своїх спонсорів) податкового тягаря за рахунок того ж таки виборця. Бездумне зменшення оподаткування бізнесу веде не тільки до зменшення надходжень до бюджету (а отже неупорядження доріг, шкіл, лікарень), а й до посилення податкового тиску конкретно на маленьку людину з бюлетенем.

Проблема появи та культивування ідей, таких як ПВК, у нашій країні не в тому, що відповідальні державні чиновники слухають аматорів податкового регулювання, а у відсутності податкової політики держави в цілому. Країна не знає, що вона зробить із податками через рік, три, п'ять, десять... Як відповість оподаткуванням на світові виклики, вплине на розвиток своєї економіки оподаткуванням. Держава в податковому регулюванні керується нагальними потребами, суперечливими цілями, як у цьому випадку: спочатку доопрацьовуючи систему оподаткування прибутку до європейських стандартів, а потім — в один момент її руйнуючи. Держава існує за рахунок податків, які сплачує бізнес, тому інтереси бізнесу і держави мають збігатися.

Своєю позицією Ви фактично підтримуєте позицію МВФ.

Я особисто дуже негативно оцінюю роль МВФ у сучасній Україні. Влада наробила багато шкоди, взявши величезні кредити у міжнародних фінансових організацій (з перевищенням норм, визначених Бюджетним кодексом), чим поставила державу в залежність від зазначених інституцій, фактично втративши суверенітет. Відношення МВФ до України – це просте споживацьке відношення, відношення метрополії до колонії, або кредитора до позичальника. Кредитор повинен забезпечити повернення вкладеного кредиту, а також максимальний приріст капіталу у вигляді не тільки процентів, але політичних поступок, державної власності, певних шкідливих рішень (наприклад, розміщення ядерних могильників, ліс-кругляк, табори для мігрантів тощо). Тому МВФ безперечно зацікавлений в тому аби те, щоб у позичальника було більше джерел для погашення кредиту. Тому я відповім, що так, позиції співпадають, хоча мотиви цих позицій абсолютно різні.

Чому попри все, що Ви говорите, ПНК все ж таки просувають?

Річ в тім, що навколоподаткові активісти зробили ідею ПНК дуже привабливою. Ніхто ж не аналізує, що насправді стоїть за його введенням. На цьому добре знаються в ДФС та Мінфіні, які традиційно виступають проти ПНК. Але простий фб-користувач бачить тільки яскраву обгортку. Підприємець також думає не про державу, а про себе, адже він звільниться від одного з основних платежів та фактично від деяких облікових операцій. Це на перший погляд виглядає добре. Ніхто не думає про наслідки, про завтра, не планує більше ніж на півроку. Це до речі, проблема не тільки податкового нормотворення, це проблема всього суспільства, яке системно вже понад чотири роки знищує себе власним невіглаством. Отже, порівняно невеликій групі людей вдалося зробити ідею, попри її очевидну шкідливість, модною.

Чому при всіх цих недоліках і всупереч позиції МВФ, Президент все ж-таки вніс у ВР законопроект?

Зверніть увагу, вніс фактично в останній рік перебування при владі, коли багато що говорить про те, що бюджет наступного року виконувати вже не йому. Між тим нашого президента можна зрозуміти. ПНК – для нього це соломинка, за яку він хапається в надії на другий термін. Він, дбаючи про своє політичне майбутнє, не запобігає, а очолює рух за ПНК, в черговий раз обираючи між державником Порошенко та політиком Порошенко на користь останнього. Однак, я переконаний в тому, що це в жодному разі не привід для думаючої частини українського суспільства свідомо погоджуватись на черговий низькопробний експеримент.

Розмову вела Тетяна ПАШКОВСЬКА,

журналіст TaxLink.

Попередня стаття Наступна стаття