Податок на виведений капітал: друге дихання чи шлях у прірву?

Місяць тому уряд схвалив законопроект про податок на виведений капітал і передав його для подальшого обговорення в Нацраду реформ. Документ щодо покращення інвестиційного клімату в Україні (зареєстрований за № 1797) одразу викликав широкий резонанс серед податкової спільноти країни. Проект передбачає новий механізм оподаткування прибутку у формі податку на виведений капітал, впровадження якого вимагає пошуку компенсаторів втрат бюджету. Суми називають різні. За словами президента Петра Порошенка, першого року вони не перевищать 25 млрд грн, Глава державної фіскальної служби України Мирослав Продан вважає, що вони досягнуть 20-40 млрд грн, а в офісі великих платників податків заявляють, що втрати бюджету за два роки в разі прийняття податку на виведений капітал складуть 80-100 млрд грн. За різними прогнозами «режим збитків» триватиме близько 2-3 років, але всі сходяться в одному:  якщо з бюджету зникнуть суми податку на прибуток, основними способами їх заміщення стануть скорочення бюджетних витрат, збільшення надходжень від інших податків, інфляційний податок, або комбінація усього перерахованого.

Разом з тим законопроектом планується скасування податку на репатріацію дивідендів. Згідно з проектом для дивідендів ставка податку на виведений капітал складе 15 %, для прирівняних до дивідендних платежів – 20%. Сума дивідендів, отриманих в 2013-2017 роках, за яку вже було сплачено податок на прибуток, не підлягатиме оподаткуванню.

На думку законодавця, запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток стане стимулом для бізнесу реінвестувати кошти у виробництво та розвиток. Зі свого боку Президент заявляє, що ПнВК може бути введено вже з 2019 року. При цьому доки вся країна в очікуванні змін, в експертному середовищі не вщухають дискусії. Деякі гравці ринку задаються цілком справедливими питаннями щодо того, наскільки резонно повністю ламати податок, який уже досить непогано функціонує і з такими труднощами доопрацьовується впродовж 25 років. Адже звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємства в частині доходів, які реінвестуються в підприємницьку діяльність або перебувають в обороті, — можна й у рамах чинного податку на прибуток.

Пільга на шкоду…

Так, за словами Данила Гетманцева, доктора юридичних наук, президента Асоціації податкових радників, експерта податкової платформи Taxlink, професора кафедри фінансового права юридичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка, недоцільно змінювати складну, структуровану систему оподаткування прибутку, яка відображає економічну суть господарської діяльності (а отже — більш справедлива) та успішно функціонує в усьому світі, на оподаткування результатів господарювання за зовнішніми формальними ознаками. На думку експерта, новий податок порушує відразу і принцип рівності, і принцип справедливості оподаткування.

«Навіщо реформатори надають пільгове оподаткування підприємцям, котрі здійснюють діяльність через юросіб, на шкоду приватним підприємцям на загальній системі оподаткування? Як можна пільгувати одних підприємців на шкоду іншим? І найголовніше — навіщо впроваджувати податок на виведений капітал для всього бізнесу? Невже фактичного звільнення від оподаткування прибутку потребують галузі економіки зі збитковою віддачею? Невже одна з найменших у Європі ставок податку на прибуток така згубна для галузей, які не потребують підтримки держави? Навіщо, скажімо, звільняти від оподаткування прибуток від лотерей та гральний бізнес, який успішно функціонує, всупереч нескінченній черзі спроб його заборонити й легалізувати, чи прибуток фінансового сектора, який може його не розподіляти ніколи, використовуючи механізм кредитування? І чому не передбачити підтримку податковими пільгами тільки для окремих галузей, локомотивів усієї економіки в рамах чинного податку, як це робиться в нормальних розвинених країнах?» – припускає можливі варіанти вирішення ситуації пан Гетманцев.

Рrofit shifting

Аналізуючи норми запропонованого документа, експерт відмічає, що у проекті передбачено зниження суми податкових зобов'язань із ПнВК на суму податку, сплаченого в попередніх періодах у зв'язку з наданням фінансової допомоги у разі її повернення платникові податків. «Звернуть увагу! Не об'єкта оподаткування, а суми зобов'язання (що не відповідає економічній сутності операції)! При цьому таке зменшення можливе тільки в межах двох років від моменту, коли платникові податку з капіталу було повернуто суму фінансової допомоги. А що робити, якщо зобов'язання зі сплати податку виникнуть пізніше? А якщо виникнуть за іншою ставкою? Такі самі запитання виникають і щодо зарахування податку на нерухоме майно», – каже він.

Серед іншого, професор вважає, що введення ПнВК може перетворити Україну на низькоподаткову юрисдикцію. «Власне, переведення доходів компанії, зареєстрованої в країні з таким рівнем оподаткування, і є profit shifting у розумінні BEPS. Не вірите? Звернімося до першоджерела, а саме до Action Plan BEPS (Дія перша): "Низькоподаткова юрисдикція — це юрисдикція, що пропонує вигідні податкові або інші умови для своїх платників податків, порівняно з іншими юрисдикціями". Інакше кажучи, низькоподаткова юрисдикція — це не тільки і навіть не так юрисдикція з низькими податковими ставками, це юрисдикція з "вигідними податковими або іншими умовами, порівняно з іншими юрисдикціями", – аргументує пан Гетманцев.

Ланцюг збоїв

Разом з тим Данило Гетманцев також наголошує на актуальній проблемі співвідношення ПнВК та міжнародних зобов'язань України, адже в семи десятках договорів України про уникнення подвійного оподаткування пільги з оподаткування доходу українського бізнесу в інших країнах були надані на умовах взаємності. А також на взаємодії податку на прибуток з іншими чинними податками: ПДФО, податком на майно тощо. За словами експерта, скасування податку тягне за собою ланцюг збоїв у функціонуванні інших податків.

«Відповідно до законопроекту здійснення платником податків витрат в інтересах акціонера або іншої фізичної особи оподатковується. Зрозуміло, що автори ідеї прогнозовано спробували перекрити очевидну можливість фактичного використання прибутку підприємства на користь його бенефіціарів, імовірно згадавши про те, що юридична особа – це дуже вдала, але все ж фікція. Примітно, що іншою рукою автори самі надають платникам податків додаткову можливість виводити гроші через «не пов'язаних з ними» платників єдиного податку. Не кажучи вже про різноманітні, широко відомі способи виведення капіталу через операції з цінними паперами, неприбутковими організаціями. Зрештою, існує незамінний інструмент податкового планування – цесія. Та й інших фінансових інструментів вистачає. Тому будьмо відвертими, якщо мова дійде до введення ПнВК, то така форма оподаткування буде рівнозначна повному звільненню від оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих від юридичних осіб. Але в такому разі, чи не буде чесніше просто скасувати податок на прибуток?» – резюмує президент Асоціації податкових радників.

Це не преференція!

Зі свого боку Яна Бугрімова, радник Міністра фінансів, каже, що наразі намагання окреслити можливі ризики введення такого податку для того, щоб попередити їх, сприймаються прибічниками ПнВК як спроба «заговорити» питання і не дати ввести цей податок. «Тут існує дві умови: повинні бути знайдені компенсатори, а ДФС повинна бути методологічно готовою до введення цього податку. Найідеальніший податок з теоретичного боку може принести як неймовірний позитив для держави, так і неймовірний негатив. Тобто, якщо методологічно ДФС не готова його адмініструвати, то вона створюватитме проблеми для бізнесу. Будь-яка невизначеність у законодавстві – це завжди спори, питання, затрати», – підкреслила пані Бугрімова в ексклюзивному коментарі TaxLink.

Щодо пошуків відповідних компенсаторів радник Міністра заявила, що негативно ставиться до компенсаторів введення ПнВК за рахунок додаткових податків. «У кожного податку є кінцевий відповідальний, тобто, той, хто його сплачує. Що таке ПнВК? Це коли держава фактично дозволяє платнику користуватися своїми коштами деякий час, замість того, що віддавати їх до бюджету. Я не скажу, що це преференція. Вводиться режим, котрий для платників ПнВК забезпечує отримання більшого фінансового ресурсу. Тут у мене питання: чому платники інших податків повинні це покривати? Держава може прийняти рішення відмінити будь-який податок, хоч зовсім усі відмінити. Головне, щоб вона могла собі це дозволити. Якщо держава каже, що може собі дозволити ПнВК і створює пільгові умови для бізнесу, відповідно вона не повинна шукати, хто за це повинен заплатити. Чому я з насторогою ставлюся до нових податків? Тому очевидним рішенням буде підняття якихось чергових акцизів (традиційні компенсатори). Я  не розумію, чому галузі, що пов’язані з акцизом, повинні покривати рішення держави надати пільговий режим в частині податку на прибуток?» – справедливо ставить питання Яна Бугрімова.

Розбалансування бюджету

Натомість народний депутат від «Об’єднання «Самопоміч» Андрій Журжій, впевнений, що закон про податок на виведений капітал дасть Україні конкурентну перевагу щодо країн-сусідів.

«Найбільше застережень щодо цього законопроекту стосується можливого розбалансування бюджету, але я хочу запевнити, що таких втрат не буде. Для прикладу, коли ми знижували ЄСВ на 40 %, казали, що у нас будуть серйозні втрати, які попередньо оцінювали у 60-100 мільярдів. Коли ж подивилися комплексно у 2016 році, виявилося, що ми мали + 7 мільярдів гривень.

Так само, коли ми оцінюємо вплив податку на виведений капітал, маємо чітко порахувати, якими будуть додаткові надходження від податку на додану вартість, тому що це і легалізація економіки, і нові інвестиції, скільки у нас буде додаткового податку на доходи фізичних осіб, тому що це нові робочі місця. У нас так само будуть додаткові неподаткові надходження, тому що основними платниками податків є іноземні або державні компанії. Останні сплачують частину прибутку до державного бюджету як неподаткові платежі. Тому я впевнений, що ми матимемо виключний плюс.

Тим більше, цей механізм у нас сьогодні чудово працює у вигляді фіксованого сільськогосподарського податку, коли фактично компанії не оподатковуються до моменту виплати дивідендів, і ми маємо серйозне зростання», – підсумовує нардеп.

Конкуруймо податками!

Підтримує колегу і народний депутат, член Комітету ВР з податкової та митної політики Тетяна Острікова, котра вважає, що запровадження податку на виведений капітал вдарить по схемах податкової мінімізації і припинить виведення валюти з України. На думку депутата, така модель стимулюватиме бізнес заробляти гроші в Україні та інвестувати їх у вітчизняні підприємства. «Скасування податку на прибуток і запровадження податку на виведений капітал дозволить середньому і малому бізнесу вкладати у власний розвиток.

На 2018 рік вже згідно з урядовими розрахунками близько 25 млрд – це втрати в перший рік бюджету від загального фонду і близько 5 млрд – місцевий бюджет. 25 млрд в масштабах країни – не такі величезні гроші. Варто лише відмовитися від додаткового фінансування силовиків, які нічого не зробили для покращення криміногенної ситуації, зниження рівня злочинності. Ці гроші можна легко знайти. Не розподіляти їх на проїдання чиновникам, а дозволити бізнесу накопичити обороти і реінвестувати ті гроші, які зароблені», – каже депутат.

Пані Острікова впевнена, що Україні сьогодні вкрай необхідно отримати конкурентні переваги порівняно із сусідніми державами. «Що ми можемо інвестору сьогодні запропонувати: чесних судів у нас немає, стабільного прогнозованого законодавства – немає, дієвого захисту від рейдерства та роботи правоохоронної системи – немає. На побудову цього підуть десятки років. Ми повинні конкурувати з державами-сусідами податками. Приміром, у Польші та в Чехії немає ПнВК. На сьогодні він є в Естонії, Грузії та вводиться в Латвії з 2018 року. Якби ми ввели ПнВК, цей податок став би тією конкурентною перевагою, яка б залучила інвестора в Україну і дозволила українському підприємцю накопичити трохи грошової маси і кудись її вкласти в межах України. ПнВК стимулює довкладення коштів саме в межах України. Це накопичувальний ефект зростання економіки», – резюмує Тетяна Острікова.

Спочатку проаналізуйте!

Зі свого боку керівник податково-юридичної практики EY в Україні Володимир Котенко впевнений, що перед тим, як запровадити новий податок, країні потрібно проаналізувати системи податків та пересвідчитися, чи дійсно існують об'єктивні передумови для заміни податку на прибуток новим податком.

«Для початку потрібно проаналізувати, які суми податку на прибуток донараховують контролюючі органи та суми, сплачених платниками добровільно; скільки було суперечок між платниками та податківцями з податку на прибуток і як багато звернень від платників до контролюючих органів за роз'ясненнями щодо податку на прибуток. Також варто було б проаналізувати структуру збитків підприємств. Абсурдно вважати всі накопичені збитки результатом зловживань. Непогано б проаналізувати динаміку збитків (збільшення або зменшення), а також динаміку переплат з податку на прибуток: повертають платникам переплати або, навпаки, переплати ростуть. І тільки після так званого тестування впроваджувати новий варіант або залишити стару систему. Якщо ж цього не зробити, то в результаті ми можемо отримати стару систему оподаткування, тільки з іншою назвою», – впевнений юрист.

Разом з тим він додає, що новий податок, безумовно, сподобається акціонерам прибуткових підприємств, які реінвестують прибуток (їм не доведеться платити податок на реінвестований прибуток, а також акціонерам тих підприємств, які прибуток хоч і не реінвестують, але новий податок теж платити не збираються.

«Однак для цього не обов'язково вводити новий податок. Такого ж результату можна досягти і в рамах чинного податку на прибуток – шляхом внесення незначних змін до законодавства. У пропонованому новому податку чимало "дірок", крізь які легко і без значних ризиків можна вивести кошти без сплати податку. Хотілося б почути думку міжнародних організацій, бажано, не дуже "комерційних", у яких є досвід аналізу податкових політик різних країн і впливу такої політики на мотивацію бізнесу та інвестиційний клімат", – аргументує експерт.

У тестовому режимі

Подібну позицію висловлює і СЕО податкової інтерактивної платформи TaxLink Віта Форсюк. Так, за словами експерта, економічні можливості України складно порівнювати з економікою Естонії, де податок на виведений капітал застосовується вже кілька років поспіль. І хоча такий механізм позитивно сприймається інвесторами, які там працюють, Україна за своїм економічним станом, територією, населенням та політичними ризиками відрізняється від цієї країни.

«Для того щоб зрозуміти, чи матиме позитивний ефект запровадження такого податку в Україні, необхідно ретельно вивчити статистику та проаналізувати сплачені суми податків на прибуток, проблемні моменти у цій сфері, причини можливих збитків підприємств. Якщо аналіз дійсно виявить суттєві недоліки податку на прибуток, можна говорити про можливість введення податку на виведений капітал. Але запроваджувати такий податок варто не для усього бізнесу, а для початку для окремих галузей економіки. Так званий тестовий режим для виявлення помилок та недоліків, як це відбувається цивілізованих країнах», – резюмує пані Форсюк.

Ставки логічні

За словами Лариси Антощук, адвоката, керівника практики вирішення податкових спорів КПМГ в Україні, якщо проаналізувати перші редакції законопроекту, стає очевидним, що ідея залишилася: отриманий підприємством прибуток не оподатковується до тих пір, доки він не виплачується власникам у формі дивідендів і прирівняних до них платежів. «Проте технічно проект суттєво змінено за ці два роки з урахуванням частини висловлених зауважень (це якщо  порівнювати, як мінімум редакції законопроектів № 3357 та № 909). Наприклад, сьогодні з’явилося логічне пояснення співіснування податку на доходи нерезидентів поруч із податком на виведений капітал, або «накладання» нових правил на чинні правила з трансфертного ціноутворення. Враховано в законопроекті специфіку низки галузей (наприклад, банківських установ, страхових компаній). Логічними здаються і ставки – 15 % та 20 %. До слова, ініціатива може поставити крапку і не на завжди прозорому використанні спрощеної системи оподаткування великими компаніями (зокрема, фізичних осіб - підприємців)», – впевнена пані Антощук.

Аналізуючи питання ризиків впровадження нових правил, Лариса Антощук каже, що Мінфін оперує звичною вимогою знайти компенсатор або аргументом – якби система була ефективна, то була б запроваджена і в інших країнах, крім Естонії. Зі свого боку бізнес ставить низку інших питань. «Серед них застереження щодо повернення до концепції «звичайних цін» у разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової. Пропонується, що базою оподаткування буде вартість такої виплати, визначена на рівні звичайної ціни. Або ж виникає низка галузевих питань, які не вирішені, або не можуть бути вирішені в рамках системи операцій з виведення капіталу. На фоні експериментів з введенням системи електронного адміністрування ПДВ чи свіжої ініціативи з блокуванням реєстрації податкових накладних, з’являється логічне застереження – чи редакція законопроекту, який може бути прийнято у парламенті, не знівелює ідею виведеного капіталу в цілому? Ідею, яка прийшла від бізнесу і ним підтримується», – справедливо відмічає адвокат.

У тіньових схемах немає потреби?

Деякі експерти вважають ідею заміни податку на прибуток податком на виведений капітал дуже вчасною. За словами партнера GARO&Partners, Олександра Корнаги, із законопроекту вбачається, що податок на виведений капітал не оперує поняттями «прибутки», «видатки» та «доходи» у їхньому класичному сприйнятті. Натомість для цілей справляння податку на виведений капітал важливим є лише, чи виводяться кошти безпосередньо власникам чи шляхом проведення операцій з прирівняних платежів. «Виходячи з наведеного, діяльність органів ДФС із проведення різного виду перевірок з метою збільшення фінансового результату (з наміром збільшення податкових зобов’язань) стає абсолютно безглуздою, як і утримання величезного штату працівників відповідних підрозділів. Одночасно норми законопроекту вказують на те, що операції між суб’єктами - платниками податку на виведений капітал не є базою оподаткування для цілей справляння такого податку.

Тобто, по-перше, у юридичних осіб зникає необхідність використання тіньових схем для уникнення оподаткування в операціях між собою, а по-друге – в органів ДФС зникне бажання суб’єктивно розглядати договірні стосунки суб’єктів підприємницької діяльності між собою, бо така інформація для визначення бази оподаткування значення не має.

Крім того, ризик зі схемами ухилення від сплати податку на виведений капітал при ставці 15 % стає просто нерентабельним. Крім того, вказана вище норма права зменшує обсяг податкової інформації, що підлягає аналізу та одночасно збільшує якість і швидкість її обробки», – заявив юрист у коментарі Такслінк.

Підвищення податків – непопулярне рішення

«Ідея запровадження ПВК прогресивна та позитивна з погляду залучення інвестицій в економіку, модернізації виробництв та створення нових робочих місць», – вважає асоційований партнер Lavrynovych & Partners Law Firm Дмитро Савчук. Але, на його думку, компенсувати втрати бюджету можна або шляхом підвищення ставок інших податків (наприклад, акцизи, імпортне мито, ПДФО), або шляхом скорочення витрат бюджету. При цьому юрист відмічає, що підвищення податків – вкрай непопулярне рішення. Крім того, на його думку, підвищення непрямих податків та ПДФО буде мати в першу чергу негативний вплив на пересічних українців, оскільки зменшить їх доходи та призведе до підвищення цін. Скорочення видатків також може відбутися тільки за рахунок відповідних галузей та сфер, що будуть недофінансовані.

«Тому доля ПВК залежить від того, чи вдасться Уряду за сприяння Національної ради реформ знайти оптимальні компенсатори бюджету, яких вимагає скасування податку на прибуток та запровадження ПВК», – резюмує він.

Однозначної позиції - немає

Антон Гаврик, юрист департаменту податкової практики ЮФ "Алєксєєв, Боярчуков і партнери", каже, що сформувати однозначну позицію за або проти скасування податку на прибуток та запровадження замість нього податку на виведений капітал досить складно, адже новий податок може мати як плюси, так і мінуси для податкової системи України. При цьому юрист підкреслює, що найголовніше з позитивних моментів – це зниження податкового навантаження на бізнес. «Передбачається, що зекономлені кошти будуть реінвестовані підприємствами у свій бізнес. Це може  призвести до зміцнення економіки держави. Разом з тим введення податку на виведений капітал означатиме зменшення доходів бюджету. Втрату доходів треба буде чимось компенсувати. Така компенсація головним чином можлива за рахунок підвищення навантаження з інших податків», – зазначає експерт.

 Разом з тим він звертає увагу на потенційні зловживання з боку бізнесу, пов'язані з придбанням  платниками податку на виведений капітал коштовного майна для особистих цілей своїх бенефіціарів. «Законопроектом передбачено запобіжники від таких зловживань для випадків придбання майна у неплатників податку на виведений  капітал. Однак  не передбачено подібних запобіжників для випадків придбання майна в інших платників податку на виведений капітал.  Мені здається, придбати яхту чи віллу в іншого платника податку на виведений капітал – не буде проблемою», – аргументує свою позицію пан Гаврик.

ПнВК – не панацея

Зі свого боку Владислав Александров, юрист AVELLUM, згоден, що запровадження ПнВК певним чином стимулюватиме реінвестування отриманого прибутку та сприятиме виведенню частини українського бізнесу з "тіні". Водночас він впевнений, що ПнВК не є «ліками від усіх хвороб», а його запровадження може нести певні негативні наслідки як для української економіки в цілому, так і для бізнесу зокрема.

«За оцінками Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, загальна сума втрат для бюджету від запровадження ПнВК у 2018 році може скласти 47,2 млрд грн. Очевидно, що для компенсації зазначених втрат Україна буде вимушена шукати альтернативні інструменти. Згідно з інформацією, наданою представниками Міністерства фінансів України, втрати від запровадження ПнВК будуть компенсувати за рахунок скорочення видаткової частини бюджету. Наразі невідомо, які саме видатки Україна збирається скоротити, щоб нівелювати такі бюджетні втрати. У будь-якому разі зміна у структурі видатків бюджету може повністю перекреслити позитивний економічний ефект від запровадження ПнВК», – відмічає він.

І хоча прихильники ПнВК стверджують, що його запровадження суттєво вплине на привабливість України в очах іноземних інвесторів. Владислав Александров не погоджується із зазначеною позицією та вважає, що, запровадивши ПнВК, Україна лише визнає свою нездатність належним чином адмініструвати податок на прибуток. «На нашу думку, Україна має зосередитися на вдосконаленні адміністрування податку на прибуток. Саме проблема з адмініструванням податків стримує іноземних інвесторів від інвестування в Україну. Крім того, модель ПнВК сама собою передбачає доволі складну систему адміністрування зі схожими правилами щодо коригування на фінансові різниці. Відповідно запровадження ПнВК не усуне проблеми, що пов’язані з неналежним адмініструванням, а лише перемістить їх в іншу площину. Отже, ПнВК має свої переваги і його запровадження в довгостроковій перспективі може мати позитивний ефект на українську економіку. Разом з тим ПнВК не є панацеєю, його неналежне адміністрування може створювати істотні проблеми для бізнесу, а короткострокові бюджетні втрати від ПнВК можуть перекреслити весь позитивний ефект від його запровадження. Зважаючи на це, Україна, на наш погляд, має зосередитися на вдосконаленні правил адміністрування податку на прибуток, а не вигадувати щось нове», – резюмує експерт.

Не реальний стимул

На думку керуючого партнера групи компаній PSP Audit, кандидата економічних наук, члена Аудиторської палати України, судового експерта Дмитра Сушка, в Україні з 2015 року запроваджена найпоширеніша класична європейська модель податку на прибуток. У країнах ЄС така модель існує тривалий час, що дозволило пристосуватись до неї великим фінансово-промисловим групам та розробити складні схеми податкового планування для того, щоб уникати оподаткування. Європейська Комісія та Організація економічного співробітництва та розвитку вживають заходів, спрямованих на удосконалення існуючої класичної моделі оподаткування підприємств, зокрема шляхом запровадження плану протидії розмиванню податкової бази та виведення прибутку з під оподаткування (BEPS), але в Україні цей процес практично на початковій стадії.

«Скасування податку на прибуток підприємств і введення замість нього революційного податку на виведений капітал навряд чи в короткостроковій перспективі стане реальним стимулом, котрий дозволить економіці вільніше дихати, адже за попередніми оцінками Мінфіну очікуються первісні бюджетні втрати від такого кроку та вказується на необхідність пошуку їхніх компенсаторів, насамперед через скорочення видатків. Але в механізм податку на виведений капітал закладено те, що має проявити себе у довгостроковій перспективі – це стимулювання реінвестування, залучення іноземних інвестицій, зменшення відтоку капіталу з України, що в підсумку має надати стабілізуючий вплив на економічну ситуацію в Україні», – зазначає експерт.

Аналізуючи питання ефекту від впровадження законопроекту для бізнесу та його підтримки, Дмитро Сушко каже, що тут також не все просто. «Представники фінансово-промислових груп, які сьогодні спрямовують зароблене за кордон, цілком зрозуміло не підтримають запровадження такого податку. Адже законопроектом планується скасування податку на репатріацію дивідендів, а замість цього для дивідендів ставка податку на виведений капітал складе 15 %, для прирівняних до дивідендних платежів – 20 %, що є суттєво вищим оподаткуванням, ніж сьогодні передбачають деякі міжнародні конвенції про усунення подвійного оподаткування. Це може суттєво вдарити по прихованому виведенню капіталу у вигляді прирівняних платежів (роялті, проценти, інвестування за кордон). Цілком зрозуміло, що вигід не отримують і ті, хто використовує більш прості схеми ухилення від оподаткування, наприклад, через виведення коштів на платників єдиного податку», – резюмував експерт.

 

Попередня стаття Наступна стаття