«Під час комітетських слухань на екран виводилися податкові накладні з нецензурною лексикою. Схемники цинічно насміхаються над фіскальною службою та СМКОР», - Т. Острікова

04 Грудня 2017 (0) #Тетяна Острікова
Аа Аа

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797- VIII було запроваджено механізм зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Функціонування системи зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН протягом перших чотирьох місяців виявило низку проблем та недоліків, про що свідчить велика кількість звернень та скарг платників податків, які надходять на адресу Комітету. Через проблеми з блокуванням багато компаній, користуючись умовами договорів, стали застосовувати штрафні санкції до контрагентів, затримувати оплати, розривати договори або взагалі шукати інших постачальників.

Про основні недоліки СМКОР, скарги платників податків, бездіяльність регуляторів та безпорадність бізнесу, а також імовірні шляхи виходу з цієї критичної ситуації TaxLink розповіла член Комітету ВР з питань податкової та митної політики, народний депутат Тетяна Острікова.

 

Пані Тетяно, що було основною метою запровадження системи блокування податкових накладних?

У місті Києві протягом останнього року проводився експеримент, під час якого Державна фіскальна служба в особі Головного управління ДФС у місті Києві могла заблокувати ту чи іншу податкову накладну, якщо вона бачила, що це йде реєстрація податкової накладної зі схемним кредитом. Цей експеримент був досить успішним з погляду фіскального ефекту. Більшість компаній реального сектору  мали можливість прийти на комісію ГУ ДФС зі своїми документами і розблокувати свій податковий кредит (податкову накладну). До речі, при цьому ніхто не скаржився на корупційність цього процесу. Не приходили схемники, чия діяльність такими діями ДФС припинялася. Тому народні депутати - члени Комітету з питань податкової та митної політики, проаналізувавши дію цього експерименту, вирішили поширити його трохи в іншому вигляді на всю Україну. Для цього були розроблені зміни до Податкового кодексу, які були ухвалені в грудні 2016 року (Закон № 1797). Ці зміни мали на меті дві речі. По-перше, унеможливити реєстрацію податкових накладних з фіктивним, схемним або скрученим податком на додану вартість. Друга мета дуже проста: якщо податкова накладна реєструється, то подальші перевірки цього податкового кредиту не проводяться за ланцюгом постачання і, таким чином, цей податковий кредит набуває статусу безспірного. Це було покликано убезпечити добросовісних, сумлінних платників податків від перевірок їхнього вхідного податкового кредиту за ланцюгом постачання. Це ті перевірки, проти яких виступав увесь бізнес. Коли, наприклад, ви купили товар, а виявляється, що у вашого постачальника були взаємовідносини ще з одним постачальником, на якого, приміром, відкрито кримінальне провадження за статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). У такому випадку податкова вважає, що всі угоди, укладені першим постачальником з другим, а другим – з вами, є нікчемними, недійсними і знімає за ланцюгом податковий кредит. Ця біда ширилася територією всієї України, від неї страждав у першу чергу сумлінний бізнес, оскільки зі схемників взяти нічого. На той момент, коли податкова їх помічала і виходила на перевірки, там вже нічого не було, окрім віртуального офісу.

Коли ми писали ліберальний податковий кодекс (законопроект № 3357), ми як авторський колектив прописали там таку норму, що у разі реєстрації податкової накладної, податковий кредит визнається безспірним і вже не може бути оскарженим податковою. Однак постійно виникали сумніви щодо запровадження цієї норми через те, що нею можуть користуватися не тільки добросовісні платники, а й схемники. Тому був запропонований механізм блокування на вході: якщо йде реєстрація податкової накладної і система бачить відповідно до критеріїв ризику, що це схемний кредит, то система цю накладну блокує.

 

Профільне міністерство відповідно до Податкового кодексу мало розробити критерії оцінки ризиків та вичерпний перелік документів, які мають подавати платники податків у комісію ДФС, якщо реєстрація відповідної накладної зупинена. Чому відомство з цим не впоралося?

Ми передали дуже багато норм з рівня Верховної Ради та Державної фіскальної служби на рівень Міністерства фінансів, довіряючи йому не як фіскальному органу, а як органу, який балансує між інтересами платників податків і державного бюджету. Зокрема, ми передали Міністерству фінансів і написання критеріїв ризиковості податкових накладних.

Комітетом з питань податкової та митної політики закладався такий алгоритм: з 01 січня до 01 квітня 2017 року Мінфін розробляє та затверджує наказ про затвердження критеріїв ризику податкових накладних. З 01 квітня до 01 липня 2017 року проводиться блокування податкових накладних в тестовому режимі на підставі цих критеріїв. Тестовий режим 01 квітня почався, натомість порядку блокування податкових накладних і відповідних критеріїв ризиків Міністерство фінансів не затвердило. Це є пряма службова недбалість цього органу виконавчої влади. Крім того, наказ Мінфіну № 567, яким затверджено критерії ризиків, з’явився і набув чинності за кілька днів до початку роботи системи моніторингу зупинки податкових накладних вже в реальному режимі. Отже, з цього ми робимо висновок, що тестового режиму з критеріями і з можливістю платника подати документи і оскаржити блокування його накладної та, можливо, оскаржити рішення комісії ДФС – не відбувалося. Воно почалося «по-живому», на реальному секторі економіки, вже безпосередньо з 01 липня. Тому з початку запуску цієї системи було так багато нарікань.

Хочу окремо зазначити, що від самого початку я скептично ставилася до роботи цієї системи. Я розуміла, що будь-яка дискреція податкового органу і надання нереформованій ДФС будь-яких додаткових важелів впливу і тиску на платників є передчасним. Так воно і трапилося.

 

Які критерії оцінки ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної, обходять "схемники"? Розкажіть, про ці схеми докладніше?

Перша і найбільш ресурсна схема пов'язана з реєстрацією податкових накладних за ризиком "неправомірне використання пільг". Фактично схемники шляхом неправомірного зазначення пільги створюють віртуальний склад товарів, робіт, послуг без ПДВ для своїх покупців, які надалі формують схемний податковий кредит наступному ланцюгу. Ліміт поповнюється за рахунок товарів різноманітної номенклатури, тобто фактично відбувається "пересорт" або підміна одних товарів іншими.

Друга схема демонструє, що СМКОР не працює в автоматичному режимі з однаковим підходом до всіх. Згідно з наказом Мінфіну реєстрація податкової накладної з ризиком "пересорт" має автоматично зупинятися. Однак на практиці цей критерій зупиняє реєстрацію добросовісних платників, особливо українських товаровиробників (купили сировину, продали готову продукцію), однак не завжди працює для "схемників". Наприклад, одним київським підприємством придбано "сигарети", "борошно деревне" а реалізовано "запасні частини", "мікросхеми, "виливки мідні" на загальну суму 403,5 млн грн, у тому числі ПДВ 67,3 млн грн. Фактично здійснюється реєстрація податкових накладних з номенклатурою товарів, відмінною від придбаних.

Третя схема пов'язана з можливістю реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних з підміною номенклатури товару. Наприклад, податкові накладні подаються з номенклатурою "соняшниковий шрот", "будівельні роботи з ремонту покрівлі" і система їх реєструє, а потім коригуванням "будівельні роботи" замінюються на "насіння". Загалом за цією схемою лише по м. Києву здійснено реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 99,2 млн грн. Жодні зміни в підзаконні акти, щоб перекрити цю схему, також не вносяться.

Ще одним характерним прикладом недоліків СМКОР є ситуація, коли реєструються податкові накладні на продаж тютюнових виробів компанією, яка не має ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю ними. За законодавством це неможливо, оскільки моніторинг та зупинка податкової накладної у разі відсутності ліцензії або її анулювання повинні відбуватись автоматично згідно з пунктом 6 наказу Мінфіну.

 

На яку загальну суму схемниками зареєстровано податкових накладних?

На комітетських слуханнях минулої середи під стенограму та попередження про відповідальність прозвучали такі дані з вуст представників ДФС: лише по місту Києву за час дії системи схемниками сформовано і зареєстровано податкових накладних на суму ПДВ близько 2 млрд грн. Вони знайшли способи програмним шляхом пробивати дірки в системі моніторингу податкових накладних. Під час комітетських слухань на екран виводилися податкові накладні з нецензурною лексикою. Це такий спосіб насмішки схемників над фіскальною службою та тією системою, котра була запроваджена. Це цинізм, з яким фіктарі показують, що ця система дірява, вони навчилися пробивати в ній дірки і реєструвати податкові накладні в її обхід.

Таким чином, перша мета – припинення зловживань з ПДВ і припинення формування фіктивного ПДВ – не була досягнута.

Другої мети щодо безспірності податкового кредиту сумлінних платників, якщо є податкова накладна зареєстрована, також не досягнуто. Нам показували листи за підписом заступника в. о. Голови ДФС пана Білана, в яких доводилися до відпрацювання переліки фірм. З одного боку, ДФС не може не реагувати на факти, коли є зареєстрована податкова накладна, і вони чітко бачать, що це схема. З їхнього боку бездіяльність буде означати службову недбалість, а можливо навіть і умисне зловживання. З іншого боку, ми розуміємо, що серед усіх тих фіктивних фірм можуть бути і добросовісні платники, до яких так само за ланцюгом колись прийде перевірка. Оскільки десь за ланцюгом є стаття 205 Кримінального кодексу України «фіктивне підприємництво». Таким чином, система себе повністю дискредитувала і я вважаю, що її потрібно повернути в тестовий режим та повноцінно його пройти.

Крім того, я вважаю, необхідно, щоб наша виконавча влада могла оперативно реагувати на ті, чи інші виклики. Треба передати розробку критеріїв ризику з Мінфіну до ДФС. Тому що Мінфін їх затверджує відповідним наказом, а це регуляторний акт, який має місяць висіти у них на сайті, а потім затверджуватися на рівні Уряду міністерствами і відомствами. У той час як ДФС це робить своїм відомчим наказом.

Наступним етапом має стати повне відпрацювання електронного кабінету платника, щоб він не зависав, щоб платник міг оперативно подати всі документи через нього. Частина нарікань була на ненормальну та неналежну роботу програмного забезпечення ДФС, через що платники не могли оперативно, вчасно та без технічних проблем подавати свої документи на заблоковану накладну.

 

Яка наразі ситуація з блокуванням ПН? Чи плинув якось ажіотаж навколо цієї проблеми на роботу системи?

Ви знаєте, ось сьогодні мій ранок почався з такого СМС від одного великого аграрного підприємства: «Доброго дня, нам від учорашнього дня блокують 100 % податкових накладних. Просто усі підряд. Зупинили підприємство. Допоможіть, будь ласка».

Також до мене сьогодні зателефонувало інше підприємство аграрного сектору, яке є «білішим за білий сніг» і постачає обладнання для молокозаводів. У них також заблоковано 8 податкових накладних. Це трапилося вперше, до цього їхні накладні не блокувалися. І вони просто не розуміють, що це за масована атака на аграрний бізнес почала відбуватися протягом останнього тижня. У них проходить дві однакові операції на одного й того ж контрагента, з одним і тим самим обладнанням і одна податкова накладна блокується та визнається системою як ризикована, а інша не блокується. Тому наші підприємці думають, що під кінець року це просто якийсь норматив: скільки грошей треба вилучити від підприємців, щоб потратити на відшкодування, щоб потратити на дотації самим собі і т. д. Підприємці думають, що держава має просто певний норматив на вилучення їхніх грошей.

 

Як реагують на такі випадки регулятори?

Я сьогодні написала в ДФС конкретно щодо цього підприємства в. о. Голови ДФС і двом керівникам департаментів. Я сказала, що знаю це підприємство, вони добросовісні і люди не розуміють, чому 8 їхніх накладних заблоковані. Я сподівалася, що ДФС надасть мені відповідь на питання «чому система дві однакових накладні розцінила по-різному»? Натомість із ДФС мені пишуть, що ця компанія не подала жодного повідомлення на оскарження цих податкових накладних. Вісім накладних зупинено і не подано жодного повідомлення на Комісію. Людям все одно, вони подадуть ці повідомлення! Вони хочуть розуміти, чому за 5 місяців роботи системи блокування почалося тільки з минулого тижня? І чому 2 однакові операції розцінюються системою по-різному? Відповідь на це ДФС дати не може. Вони посилаються на Мінфін, аргументуючи тим, що критерії ризику затверджуються Міністерством фінансів і блокує реєстрацію податкової накладної не чиновник, а система, і ДФС включатися у цю систему не може. Натомість людський фактор і робота податківця з’являється тільки тоді, коли подано повідомлення платником і коли Комісія приймає рішення, відмовити у повідомленні чи розблокувати накладну. Тобто ми бачимо, що алгоритми прописані неправильно, критерії прописані жахливо. Міністерство фінансів бездіє відносно того, щоб унеможливити роботу схемників.

Крім того, мені дуже не сподобалося те, що Міністерство фінансів у критеріях ризику (наказ № 567) прописало перший «відсікаючий» критерій: обсяг сплачених у 2016 році податків, а саме якщо платник сплатив у 2016 році 5 і більше млн грн податків, то під дію подальшого моніторингу та блокування він не підпадає. На комітетських слуханнях прозвучало кілька жахливих цифр. Зокрема про те, що було подано на реєстрацію за весь цей період трохи більше, ніж 90 млн податкових накладних. Із них за першим критерієм понад 89 млн було відкинуто. Тобто ці накладні не пішли в подальший моніторинг. А з тих, що пішли, вже було заблоковано близько 500 тис. Фактично під моніторинг потрапило трохи менше мільйона податкових накладних. З них – 40 % було заблоковано. Це ж неправильно! Якщо ця система така добра, як нам розказує міністр фінансів, нехай він поширить її дію на всіх платників. Тому що у великих платників, наприклад в імпортерів, які імпортують товар, частину якого продають за готівку і відповідно в них за документами залишається цей товар, то вони можуть цей товар знову ж за документами продати транзитеру. А транзитер далі його пустить у скрутку. Тобто, якщо Мінфін нас запевняє, що ця система покликана боротися зі скрутками, то їх відсікальний критерій 5 млн – не релевантний. Тоді дія цієї системи повинна поширюватися абсолютно на усіх платників податків. І коли заблокують пару податкових накладних великих підприємств, наприклад таких, як «Запоріжспецсталь», «Кока-кола», або якогось великого іноземного аграрного підприємства, тоді я побачу, як міністр фінансів буде розповідати про те, яка гарна ця система.

 

Міністр фінансів Олександр Данилюк закликає голосувати за урядовий законопроект № 7240, який передбачає запровадження процедури «мовчазної згоди» при реєстрації накладних. Що Ви можете сказати про цей документ?

Неналежна робота СМКОР була визнана і Комітетом з питань податкової і митної політики, і Мінфіном. Доказом цього є внесення двох законопроектів, покликаних покращити цю систему або перевести її в тестовий режим. Законопроект № 7115 передбачає те, що система переводиться в тестовий режим, змінюються принципи її роботи, реєструються усі податкові накладні, а не так як зараз.

Зі свого боку законопроект Міністерства фінансів передбачає таке: якщо податкова накладна платника податків заблокована і він подав документи до Комісії, однак протягом 5-ти днів накладну так і не розблокували (тобто Комісія порушує строки розгляду), то вона розблоковується на 6-й день. Коли я шукала аргументи проти цієї мінфінівської ініціативи, мені підказав їх один підприємець, який був присутній на комітетських слуханнях. Тоді він зазначив: «Пане міністре, Ви дуже хвилюєтеся, щоб система роботи та обігу ПДВ не повернулася у ручний режим, але той законопроект, який Ви пропонуєте, – встановлює ще більший «ручник». Фактично це означає, що податкова у змові зі схемниками або у змові з тими, хто буде платити їй хабарі, протягом 5-ти днів нічого не буде робити, а на 6-й день ці накладні будуть розблоковуватися. Чи не привід для корупції?

 

За час роботи системи зупинки реєстрації податкових накладних вже є перші судові рішення за позовами платників податків до ДФС. Розкажіть про ці рішення? На чию користь вони здебільшого виносяться?

Тут варто звернутися до постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року у справі № 817/1147/17 та Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року у справі № 802/1356/17. За результатами розгляду зазначених справ суди дійшли таких висновків:

"Контролюючим органом грубо порушено норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у Квитанції № 2 конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування".

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у Квитанції № 2 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків. Натомість підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Тому суд дійшов висновку, що фіскальний орган був зобов’язаний у квитанції чітко вказати конкретний вид критерію, з тих які містяться в пункті 6 наказу № 567.

У судовому рішенні зазначено, що визначення фіскальним органом у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання надалі платником податків відповідних документів, перелік яких міститься в наказі № 567.  Натомість встановлено, що рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містять загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Проте в рішеннях не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Проте оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Відтак суди дійшли висновків, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено.

Система блокує роботу реального бізнесу, при цьому ДФС за мовчазної згоди Мінфіну виконує його ж наказ, чим грубо порушує права платників податків: у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначається належним чином критерій, через який реєстрацію накладної зупинено; платник не повідомляється про те, яких саме документів він не надав Комісії та чому його документів недостатньо для ухвалення позитивного рішення, а також не повідомляється, з яких підстав його документи, на думку ДФС, складені з порушенням законодавства.

На зазначені зауваження, з якими всі платники стикаються на практиці та які також встановлені в рішеннях адміністративних судів, Міністерство фінансів увагу не звертає. Хоча за час дії підзаконних актів, якими регулюється процедура зупинення реєстрації податкових накладних, Мінфін вже мав достатньо часу, аби усунути недоліки, вдосконалити процедуру реєстрації податкових накладних та не створювати проблем сумлінним підприємствам.

Платникам варто звернути увагу на ці судові рішення, тому що ними підтверджуються важливі речі. По-перше, коли податкова блокує реєстрацію податкової накладної, те повідомлення, яке вона надсилає платнику, не відповідає вимогам закону, тому що там чітко не зазначено, який саме критерій став підставою для зупинки реєстрації. Платники ПДВ мають право знати, що саме з їхньою податковою накладною не так. Тобто тут порушується право на отримання належної інформації. Це тягне за собою наступне порушення: якщо платником податків порушений один критерій, то відповідно він має подати певний перелік документів, якщо порушено другий критерій, він має подати інший пакет документів. Тому суди визнають, що другим порушенням з боку ДФС є те, що вони не надсилають платнику вичерпного переліку документів, які він має подати для розблокування податкової накладної.

Крім того, якщо ми подивимося у відповідний наказ Мінфіну, де встановлюються ці переліки документів, начебто згідно із законодавством, його прописали так, що він має бути вичерпним. Натомість Мінфін прописав цей перелік невичерпним. Наприклад, що це за документ «комерційне листування»? Якщо я знаю свого постачальника і ми довгі роки з ним співпрацюємо, для чого мені з ним комерційне листування? Ми укладаємо з ним договір, можливо, я навіть просто виставила йому рахунок, він його оплатив, прийшов до мене на склад і я згідно з накладною відвантажила йому товар. Між нами навіть договір може укладатися не у формі окремого документа, а у формі обміну документами: рахунком-фактурою і накладними. Відповідно, якщо ви не передаєте це листування, наявність якого не передбачено жодним законодавчим актом, то вважається, що ви не надали вичерпного переліку документів. Це також є не правильно і про це говорять суди.

 

Як реагують на ці судові рішення Міністерство фінансів та ДФС?

Вони постійно хочуть щось покращувати і доопрацьовувати, постійно відбуваються засідання якихось робочих груп, час від часу вони вносять зміни в критерії, з метою там щось покращити. Слід зазначити, що ДФС зробила набагато більше ніж Мінфін, тому що вони, наприклад, трошечки пожвавили розгляд скарг і повідомлень, налагодили роботу програмного забезпечення. Але вони самі нічого не можуть робити, оскільки згідно з Податковим кодексом весь порядок і процедуру має визначати Мінфін, а ДФС усього лиш виконує ці накази Мінфіну. А Мінфін зробив мало. Мені здається, що до комітетських слухань Мінфін не визнавав наявність масштабної проблеми, а говорив про якийсь 0,001 % накладних. Цей відсоток є абсолютно неправдивим, тому що за першим відсікаючим критерієм, як я вже казала, абсолютна більшість податкових накладних не потрапили в подальший моніторинг і в подальше блокування. А з тих, що потрапили, – заблоковано 40 %.

 

Що чекає на бізнес, якщо ці грубі порушення прав платників залишаться поза увагою парламентарів? Чи взагалі можливий такий варіант?

Ми чекаємо 2 тижні. Наразі працюють робочі групи в Мінфіні з напрацювання законодавчих змін, які покращать систему. Я, наприклад, проти покращення системи. Я за те, щоб її скасувати або перевести в тестовий режим. Але треба розуміти, що моя думка – це одне, але для ухвалення законопроекту потрібно 226 голосів у парламенті. Тому напрацьовується якесь рішення, яке істотно покращить роботу системи і змінить підходи до реєстрації податкових накладних. Я маю надію, що ці зміни будуть ухвалені до Нового року, оскільки зараз іде бюджетний процес і для його ухвалення завжди вносяться зміни в бюджетний кодекс. Наразі в першому читанні прийнято законопроект, туди вносяться різні поправки щодо покращення адміністрування податків і ми чекаємо до наступного парламентського тижня. Якщо буде спільно з громадськістю, з експертами і Мінфіном напрацьоване якесь рішення, яке істотним чином покращить ситуацію з податковими накладними, воно буде швидко проголосоване. Якщо Міністерство фінансів буде займати не конструктивну позицію і далі буде гнути свою лінію, що все добре, тому що Американська палата і Європейська бізнес-асоціація їм говорять, що все добре. А існування та проблем іншого бізнесу вони не визнають. Значить, ми будемо брати цю відповідальність на себе як народні депутати та вносити свої ініціативи.

Попередня стаття Наступна стаття