ПДВ з маркетингових послуг для товарів, які реалізуються комісіонером

15 Березня 2016
Аа Аа

Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України) у своєму Листі від 02.03.2016 року № 4539/6/99-99-19-02-02-15 надала роз’яснення щодо формування податкового кредиту в операціях з придбання (отримання) за власний рахунок рекламних та маркетингових послуг, пов’язаних зі збутом продукції, яка реалізується таким платником згідно з договором комісії та не є його власністю.

ДФС України, зокрема, зазначило, що підприємство – комісіонер, яке за власний рахунок придбаває рекламні та маркетингові послуги, пов’язані зі збутом продукції, яка реалізується ним згідно з договором комісії, включає суми ПДВ, сплачені у вартості таких послуг, до складу податкового кредиту згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі – ПК України). При цьому, податкові зобов’язання, згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України, при придбанні таких послуг платником не нараховуються, оскільки такі послуги призначаються для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку.

Нагадуємо, що відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України,  платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання та скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватись:

а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування (крім операцій, за підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПК України) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування (крім операцій за підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПК України та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПК України);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Така позиція контролюючого органу повністю відповідає правовій природі таких правовідносин. Так, відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) договором комісії є договір, згідно з яким одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (стаття 1013 ЦК України). Часто така винагорода становить певний відсоток від суми, вирученої комітентом при продажу товару. Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність – це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, дорученням та агентськими договорами.

Отже, маркетингові послуги надаються комісіонеру у межах його господарської діяльності (з метою отримання ним доходу), а тому положення пункту 198.5 статті 198 ПК України не застосовується.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments