Особливості повороту судового рішення у трудових спорах

Об’єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №336/9595/14 дійшла висновку, що у справах щодо стягнення моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, поворот виконання рішення суду не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення.

Відповідно до фактичних обставин справи, рішенням суду особі було присуджено моральну шкоду, завдану трудовим каліцтвом. Рішення суду було виконано Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд), однак через деякий час, за результатами судового оскарження в Верховному Суді України рішення було скасовано.

Фонд звернувся до районного суду із вимогою до особи про повернення стягнутої страхової виплати за моральну шкоду за скасованим рішенням (поворот виконання рішення).

Нагадаємо, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову. Свої рішення суди мотивували з посиланням на ч.1 ст. 1215 ЦК України, яка передбачає, що не підлягають поверненню безпідставно набуте відшкодування шкоди, надані фізичній особі, якщо їх виплата проведена особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до позиції судів, вказана норма застосовується у системному зв'язку з іншими нормами права, зокрема, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку про відому у повороті виконання рішення, оскільки відсутні належні та допустимі докази рахункової помилки з боку позивача чи зловживання або недобросовісність відповідача.

Позиція Фонду у касаційній скарзі ґрунтувалась на тому, що ст. 1215 ЦК України не є застосовною, оскільки страхова виплата за моральну шкоду не може вважатись добровільною виплатою, оскільки виплачена на підставі рішення апеляційного суду, яке є обов’язковим до виконання, а не добровільним.

ВС не задовольнив касаційну скаргу, однак вказав на невірне застосування судами норми права.

ВС дійшов висновку, що попередні суди помилково послалися на ч. 1 ст. 1215 ЦК України, яка визначає випадки, коли безпідставно набуте майно не підлягає поверненню, оскільки відповідач отримав відшкодування моральної шкоди не безпідставно, а за рішенням суду. Крім того, вказану суму Фонд виплатив відповідачеві не добровільно, а на виконання судового рішення, яке пізніше було скасоване.

Крім того було зазначено, що в цій справі застосуванню підлягала не ч. 1, а ч. 2 ст. 382 ЦПК України 2004 року, згідно з якою у справах про стягнення інших, крім заробітної плати, виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, в якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача. 

Крім того, Об’єднаною Палатою КЦС ВС було роз’яснено правила повороту виконання рішень.

Так, «…поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін у попереднє становище. Однак суди повинні повертати відповідачеві кошти, стягнуті з нього за скасованим судовим рішенням, за відсутності обмежень, встановлених ст. 382 ЦПК України 2004 року, яка визначає особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.

Кондикційний позов є конструкцією матеріального права, а поворот виконання рішення – процесуального права. Хоча по суті кондикційний позов і поворот виконання рішення схожі, проте не перетинаються та регулюються різними нормами права. Аналіз ст. 445 ЦПК України у чинній редакції (у ЦПК України 2004 року – ст. 382) свідчить, що ця стаття є нормою процесуального права і присвячена визначенню правових особливостей повороту виконання в окремих категоріях справ, а тлумачення ст. 1215 ЦК України – що вона є нормою матеріального права, а тому не може бути застосована у випадку розгляду питання про поворот виконання рішення».

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments

Останні новини: