Оподаткування ПДФО прощеного банком кредиту

08 Червня 2016
Аа Аа

Наприкінці травня цього року Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України) видала низку Листів (від 23.05.2016 р. № 5330/Ю/99-99-13-02-03-14, від 25.05.2016 р. № 5468/К/99-99-13-02-03-14, від 25.05.2016 р. № 5469/К/99-99-13-02-03-14, від 26.05.2016 р. № 5522/К/99-99-13-02-03-14) з роз'ясненнями окремих питань, що стосуються оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовим збором (далі – ВЗ) доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Порядок оподаткування ПДФО та ВЗ доходів у вигляді основної суми боргу, прощеної (анульованої) кредитором за самостійним рішенням не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності врегульовано підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2. статті 164; підпунктом 165.1.55 пункту 165.1. статті 165; пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX та пунктом 161 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України).

Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України об’єктом оподаткування ПДФО є додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, непов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік).

Підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 кореспондує підпункт 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України, відповідно до якого не є об’єктом оподаткування ПДФО основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати. Крім того, цим пунктом встановлено, що не оподатковується ПДФО сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

За логікою ДФС, що прослідковується зі змісту листів-роз’яснень з вказаного питання, формулювання «у розрахунку на рік» означає, що розмір неоподатковуваної  ПДФО суми в разі прощення боргу (що здійснюється згідно з підпунктом «д» підпункту 164.2.17) становить 50 % мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (609,00 грн – у 2015 році, 689,00 грн – у 2016 році), а зменшити дохід на вказану суму можна лише один раз на рік. У разі, якщо дохід перевищує вказаний розмір, суму такого перевищення слід оподатковувати за ставками, визначеними статтею 167 ПК України в редакції, що була чинною під час виникнення даних правовідносин. Тобто для 2015 року   застосовуються ставки 15 % та 20 %,  а для 2016 року застосовується загальна ставка 18 %.

На наш погляд, подібний підхід є певною мірою спірним, оскільки формулювання норми допускає можливість її неоднозначного тлумачення (зокрема, словосполучення «..у розрахунку на рік...» можна розуміти так, що неоподатковувана сума визначається як добуток суми у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати та загальної кількості місяців в календарному році (тобто 12).

Порядок нарахування, утримання та сплати ПДФО з доходу, оподаткування якого здійснюється в порядку підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, залежить від того, на кого покладається такий обов’язок: на податкового агента чи на саму фізичну особу –  платника.

Зі змісту вищезазначеної норми Податкового кодексу України вбачається, що у платника податку – фізичної особи обов'язок задекларувати суму доходів у вигляді анульованого (прощеного) кредитором боргу, а також обов’язок сплатити ПДФО з такої суми виникає за сукупності таких умов:

  • прощений борг повинен бути анульований кредитором до закінчення строку позовної давності (нагадуємо, що цей строк становить 3 роки, відповідно до статті 252 Цивільного кодексу України  від 16.01.2003 № 435-IV);
  • кредитор зобов'язаний повідомити платника податку – боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу;
  • кредитор зобов'язаний суму анульованого (прощеного) боргу включити до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).

7 травня 2015 року набув чинності пункт 8 підрозділу 1 Перехідних положень ПК України. Відповідно до вказаної норми не вважається додатковим благом платника податку та не оподатковується ПДФО сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року. Крім того, даним пунктом визначено, що не оподатковується ПДФО сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за такими фінансовими кредитами. При цьому, слід враховувати, що зазначені вище положення застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, що залишились непогашеними до 1 січня 2014 року та поширюються на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Згідно позиції ДФС, висловленої в Листі від 25.05.2016 р. № 5469/К/99-99-13-02-03-14, а також Листі від 23.05.2016 р. № 5330/Ю/99-99-13-02-03-14 в цілях оподаткування слід розрізняти та розглядати окремо дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором, та дохід у вигляді суми, прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Кодексу (норма про обчислення якої наведена вище).

Виходячи з викладеного, ДФС в Листі від 25.05.2016 р. № 5469/К/99-99-13-02-03-14 приходить до наступного висновку: «.. якщо кредитором (банком) у 2015 році було здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм підпункту "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу».

Вважаємо, що дану позицію необхідно враховувати фізичним особам – платникам податку, щодо яких банком здійснюються операції з прощення боргу по фінансовим кредитам в іноземній валюті, оскільки від того, яким чином будуть сформульовані умови такого прощення залежатиме розмір доходу, що підлягатиме оподаткуванню ПДФО.

У Листі від 23.05.2016р. № 5330/Ю/99-99-13-02-03-14 ДФС, посилаючись на пункт 4, пункт 8 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-XIV, звертає увагу на те, що контроль за правильністю проведення банківських операцій в частині анулювання (прощення) кредитором основної суми боргу (процентів) та складання відповідних документів не належить до компетенції Державної фіскальної служби України, а знаходиться у сфері регулювання Національного банку України.

Відповідно до пункту 161 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого, в свою чергу, включається дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Таким чином, такий дохід оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 %.

Отже, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, що перевищує 689 гривень у 2016 році і 609 гривень у 2015 році, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (до 3 років) оподатковується ПДФО за ставкою 18 % у 2016 році, і за ставками 15 % та 20 % у 2015 році, а також військовим збором за ставкою 1,5 %. 

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments