Огляд податкового законодавства 23.04.2018 – 30.04.2018

03 Травня 2018 (0) #Огляд законодавства
Аа Аа

Законопроекти

25 квітня 2018 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення оздоровчими заходами та встановлення ставки єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежно від розміру бази нарахування» № 8322. Законопроект спрямований на встановлення джерела додаткових фінансових ресурсів до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, без запровадження надмірного податкового навантаження на роботодавця.

Зокрема, пропонується внести зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, тим самим збільшивши максимальну величину бази нарахування єдиного внеску - максимальну суму доходу застрахованої особи на місяць, до двадцяти п’яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску перевищує максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом від 08.07.2010 № 2464-VI, пропонується встановити регресивну ставку щодо сум такого перевищення. Зокрема:

20 відсотків – з частини бази нарахування єдиного внеску, що перевищує п’ятнадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом, але не перевищує тридцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом;

17 відсотків – з частини бази нарахування єдиного внеску, що перевищує тридцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом, але не перевищує сімдесят розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом;

15 відсотків – з частини бази нарахування єдиного внеску, що перевищує сімдесят розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом, але не перевищує сто тридцять п’ять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом;

10 відсотків – з частини бази нарахування єдиного внеску, що перевищує сто тридцять п’ять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом, але не перевищує двісті сімдесят розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом;

5 відсотків – з частини бази нарахування єдиного внеску, що перевищує двісті сімдесят розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

З 1 січня 2019 року єдиний внесок пропонується встановити для бази нарахування єдиного внеску, яка перевищує максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом, у таких розмірах:

20 відсотків – з частини бази нарахування єдиного внеску, що перевищує двадцять п’ять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом, але не перевищує сімдесят розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом;

17 відсотків – з частини бази нарахування єдиного внеску, що перевищує сімдесят розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом, але не перевищує сто п’ятдесят розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом;

15 відсотків – з частини бази нарахування єдиного внеску, що перевищує сто п’ятдесят розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом, але не перевищує двісті розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом;

10 відсотків – з частини бази нарахування єдиного внеску, що перевищує двісті розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом, але не перевищує двісті сімдесят розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом;

5 відсотків – з частини бази нарахування єдиного внеску, що перевищує двісті сімдесят розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

 

Роз’яснення

Категорія

Зміст

Назва

Податок на прибуток

Платник податку має право зменшити фінансовий результат на суму безнадійної заборгованості фізичної особи, якщо така заборгованість прострочена понад 180 днів, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, і процедура банкрутства фізичних осіб законодавчо не затверджена.

При цьому положення пп. "ґ" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не передбачають необхідності здійснення платником податку - кредитором будь- яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку

 

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ № 1620/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 16.04.2018 щодо списання дебіторської заборгованості і визнання її безнадійною

Починаючи з 01.01.2018 на суму дивідендів, які нараховуються на користь платника податку на прибуток платниками єдиного податку, фінансовий результат до оподаткування не зменшується, тобто вони враховуються у складі доходу

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ № 1617/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 16.04.2018 щодо зменшення фінансового результату до оподаткування на дохід, нарахований від участі в капіталі платника єдиного податку четвертої групи

Договори про уникнення подвійного оподаткування

Повернення частки в статутному капіталі не є господарською діяльністю та не вважається доходом нерезидента у обсягах, зазначених у статутних документах у грошовій одиниці України.

Разом з тим при визначенні податкових зобов'язань нерезидента - інвестора у зв'язку з отриманням доходів походженням з території України слід враховувати склад виплат, які останній отримує при виході з товариства. До зазначених виплат, можуть входити належні інвестору дивіденди (частка прибутку) товариства, які оподатковуються у порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ та положеннями чинної міжнародної угоди про усунення подвійного оподаткування (за наявності)

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ № 1664/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 16.04.2018 щодо оподаткування інвестицій уразі повернення нерезиденту

 

ТЦО

Податківці зазначили, що господарські операції між резидентами, у тому числі агентом-резидентом, який діє від імені та за дорученням нерезидента, не підпадають під визначення контрольованих.

Крім того, будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій через агента - резидента, який діє від імені та за дорученням нерезидента, з резидентом можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ № 1666/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 16.04.2018 щодо визнання господарських операцій нерезидента через агента - резидента, який діє від імені та за дорученням нерезидента, з резидентом контрольованими операціями

 

ПДВ

 

 

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Тому податкова накладна, складена починаючи з 16.03.2017, що містить помилки у коді послуги згідно з ДКПП (у тому числі в якій не зазначено такий код), не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту, оскільки не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію (послугу, що надається)

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ № 220/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 17.05.2017 про податок на додану вартість

 

Попередня стаття Наступна стаття