Огляд податкового законодавства 02.07.2018 – 08.07.2018

Аа Аа

Законопроекти

Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал

Центральним законопроектом минулого тижня у сфері податкових правовідносин став проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал (№8557). Більш детально ми розглянемо його положення в окремому матеріалі, а тут тільки коротко висвітлимо основні моменти.

Так, проектом пропонується змінити модель оподаткування прибутку в Україні. Якщо зараз об’єктом оподаткування є фінансовий резузьтат суб’єктів господарювання, скоригований на різниці, передбачені ПК України, то запропоновані новації передбачають оподаткування конкретних операцій з виведення активів з обороту. Самі операції діляться на дві категорії:

    i) операції з виведення капіталу (наприклад, виплата дивідендів неплатнику);

   ii) операції, прирівняні до виведення капіталу (виплата процентів, роялті нерезидентам тощо).

Для кожного різновиду операцій передбачені особливості визначення бази оподаткування.

Проектом встановлено три види ставок, залежно від того, які операції здійснює платник. Для операцій з виведення капіталу пропонується ставка в 15%, тоді як для прирівняних – 20%. Окремо передбачено, що для виплати процентів за борговими зобов’заннями на користь нерезидентів – пов’язаних осіб (якщо вони не з низькоподаткових юрисдикцій) застосовується ставка в 5%.

Нові розміри штрафів за злочини та адмінправопорушення?

3 липня був зареєстрований Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення розміру грошового стягнення за вчинення адміністративного або кримінального правопорушення (№8547). Автор законопроекту зазначає, що  концептуальною проблемою чинної на даний момент в Україні моделі як призначення покарання так і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу є відсутність співмірності заподіюваної як матеріальної так і нематеріальної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та законним інтересам фізичної чи юридичної особи та граничними розмірами санкцій статей при визначенні розміру штрафів як у межах Кримінального кодексу України так і в межах Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справа в тім, що неоподаткований мінімум доходів громадян на рівні податкової соціальної пільги застосовується лише в частині кваліфікації злочинів та правопорушень, а не в частині визначення суми штрафних санкцій за правопорушення або злочин. Що стосується розміру штрафних санкцій, то в цьому випадку слід застосовувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян виходячи із суми 17 грн..

Щоб встановити більш співмірні та справедливі розміри грошових стягнень у формі штрафів як заходів адміністративного стягнення чи кримінального покарання, пропонується викласти у новій редакції пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення», якою передбачається врахування розміру податкової соціальної пільги не тільки в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, а ще й у частині визначення розміру грошового стягнення (штрафу) за вчинення адміністративного або кримінального правопорушення.

Пільгова ставка ПДВ для продукції садівництва, ягідництва та виноградарства

Автори законопроекту №8570 («Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення ставки податку на додану вартість для продукції садівництва, ягідництва та виноградарства») звертають увагу на те, що запровадження механізму бюджетного дотування замість скасованого спецрежиму для сільгоспвиробників не змогло досягти очікованого ефекту, зокрема для виробників продукції садівництва, ягідництва та виноградарства. Такі виробники (через особливості виробництва – сезонність та залежність від клімату) жодного разу не отримали державні дотації у розмірі фактично сплаченого податку на додану вартість, фактично отримуючи дотації на рівні від 20 до 70 відсотків від розрахованого розміру. Як наслідок – збільшились і споживчі ціни на продукцію (ягоди, фрукти, горіхи) більш ніж на 50% у поточному році.

 Крім цього, зазначається, що доволі багато виробників знаходяться в «тіні» та не платять податків взагалі.

Щоб сприяти збільшенню кількості платників податку на додану вартість, забезпечити реалізацію нового підходу у підтримці виробників продукції садівництва, ягідництва та виноградарства та  недопустити зростання споживчих цін на продукцію галузі садівництва і ягідництва пропонується реформувати механізм державної підтримки продукції садівництва, ягідництва та виноградарства шляхом зміни підходу у оподаткуванні податком на додану вартість. Конкретно -  доповнити перелік операцій, оподаткування яких податком на додану вартість, здійснюється за ставкою 7%, операціями з постачання відповідних видів сільськогосподарської продукції, зокрема дерев, кущiв та чагарників з їстівними плодами, горіхів, свіжих або сушених, винограду, яблук, груш та інших.

 

Роз’яснення ДФС

Категорія

Зміст

Назва

Акцизний податок

Коли суб'єкт господарювання (замовник) залучає для перевезення вантажів водіїв з їх автотранспортом шляхом укладання з ними договору цивільно-правового характеру (послуги з перевезення вантажів) та заправки такої техніки пальним замовника, то такий суб'єкт господарювання буде здійснювати передачу (відпуск, відвантаження) пального від замовника до відправника, що є операцією з реалізації пального у розумінні абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України, тому у замовника при здійсненні таких операцій виникає обов'язок щодо реєстрації платником акцизного податку, як особи яка реалізує пальне.

Якщо ж суб'єкт господарювання (замовник) укладає з іншим суб'єктом господарювання (відправником) договір на виконання послуг з передачею відповідних паливно-мастильних матеріалів та у разі коли відправник залучає до субвиконання третіх осіб за договорами цивільно-правового характеру та заправляє їх авто, то операції з реалізації пального у розумінні абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України, виникають відповідно як у замовника по відношенню до відправника, так і у відправника стосовно третіх осіб. Таким чином замовник і відправник в такій ситуації є особами, які реалізують пальне і, відповідно, повинні реєструватися платниками акцизного податку.

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ № 2924/О/99-99-15-03-03-14/ІПК від 02.07.2018 щодо необхідності реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального

Податок на прибуток

Доходи нерезидента у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, наданими нерезидентом до 31.12.2016 р., які були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам пп. "б" пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПК України, звільняються від оподаткування, якщо такі проценти сплачуються в межах договору про надання таких позики або фінансового кредиту нерезиденту - позикодавцю і безпосередньо резидентом - позичальником.

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ № 2977/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 05.07.2018 щодо оподаткування процентів за позикою, залученою від нерезидента

Податкова звітність

З моменту відкриття ліквідаційної процедури всі права керівника юридичної особи переходять голові ліквідаційної комісії (ліквідатору). Такий платник податків (в особі ліквідатора) повинен подавати та підписувати податкову звітність до контролюючого органу за місцем реєстрації та/або за неосновним місцем обліку до дня внесення запису про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ № 2947/6/99-99-08-02-01-15/ІПК від 04.07.2018 щодо права підпису податкової звітності юридичної особи, яка перебуває в процесі припинення

Застосування реєстраторів розрахункових операцій

При здійсненні розрахунків за товари, які не входять до переліку технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, фізичні особи - підприємці платники єдиного податку II групи, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. грн., мають право не застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карт, через систему електронного банкінгу. При цьому у разі перевищення фізичними особами - підприємцями платниками єдиного податку II групи обсягу доходу, протягом календарного року, у 1,0 млн. грн. застосування РРО при проведенні таких розрахунків є обов'язковим.

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ № 2938/Х/99-99-14-05-01-14/ІПК від 03.07.2018 щодо надання податкової консультації

Попередня стаття Наступна стаття