Огляд податкового законодавства 02.04.2018 – 09.04.2018

11 Квітня 2018 (0) #Огляд законодавства
Аа Аа

Законопроекти

03 квітня 2018 року у ВРУ було зареєстровано проект Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України" (щодо включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість при придбанні електроенергії без реєстрації податкових накладних в ЄРПН) № 8219. Метою цього законопроекту є захист прав та інтересів субєктів господарювання - споживачів електроенергії. Законопроектом пропонується абзац другий пункту 201.11  статті  201  ПК України після слів «інші послуги» доповнити словами «(поставлені товари)». Такі зміни дозволять відносити до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у зв'язку з придбанням електроенергії.

ВРУ отримала на розгляд проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» № 7403-д від 04.04.2018. Проектом пропонується у пункті 63 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України передбачити виняток відповідно до якого, операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту сільськогосподарськими підприємствами - виробниками соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських виробників або у їх постійному користуванні, або використовуються ними на правах оренди (суборенди), або емфітевзісу, не будуть звільняться від оподаткування податком на додану вартість.    Як зазначають автори законопроекту, такі заходи сприятимуть захисту прав та законних інтересів сільськогосподарських виробників, які експортують олійні культури, та  стимулювання розвитку в Україні підприємств з переробки насіння олійних культур.

Народним обранцям пропонують розглянути проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку благодійної діяльності» № 8237 від 05.04.2018, основною метою якого є сприяння розвитку благодійної діяльності в Україні за рахунок розширення кола отримувачів благодійної допомоги, звільненої від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором – осіб з інвалідністю, малозабезпечених та незахищених верств населення, а також залучення фізичних осіб до благодійництва. Зокрема, пропонується викласти в новій редакції підпункт 165.1.19 пункту 165.1 статті 165, підпункт 165.1.42 пункту 165.1 статті 165, пункт 170.7 статті 170 та пункт 170.11 статті 170 ПК України та збільшити суму нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року, яка не включається до оподатковуваного доходу, з одного до трикратного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, встановленого на
1 січня такого року, сукупно за рік.

Цього ж дня до ВРУ надійшов проект Закону «Про внесення змін до пункту 256.3 статті 256 Податкового кодексу України (щодо фінансового забезпечення лісової галузі)» № 8240. Законопроектом пропонується збільшення на 50 % ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої від рубок головного користування  та спрямування коштів до Державного фонду розвитку лісового господарства. Планується, що такі заходи забезпечать удосконалення системи фінансування та розвитку лісового господарства для фінансування робіт з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг, у тому числі південно-східного регіону України.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

Роз’яснення

Категорія

Зміст

Назва

ТЦО

 Податківці зазначили, що пунктом 41 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Кодексу визначено, що господарські операції, визначені підпунктом "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими з дати набрання чинності переліком організаційно-правових форм нерезидентів в розрізі держав (територій), затвердженим Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Умови, визначені пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 39 Кодексу щодо обсягу господарських операцій з кожним контрагентом, для цілей абзацу першого цього підпункту розраховуються у 2017 році за підсумками звітного (календарного) року.

27 липня 2017 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480 "Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи".

Отже, у разі відповідності господарських операцій критеріям, визначеним пп. г) пп. 39.2.1.1 та пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, вони можуть визнаватись контрольованими з 27 липня 2017 року та повинні бути відображені у Звіті про контрольовані операції

 

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ № 1259/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 27.03.2018 щодо періоду застосування переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток для визнання господарських операцій контрольованими

Застосування міжнародних договорів

Доходи у вигляді пені (штрафних санкцій) за неналежне виконання умов контракту, можна віднести до категорії разових доходів, які носять випадковий характер і які неможливо віднести до якогось з видів доходів, що розглядаються в інших статтях Угоди між Урядом України та Урядом РФ про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.1995, яка ратифікована Верховною Радою України 06.10.1995 та набрала чинності 03.08.1999. Такі доходи будуть оподатковуватись за правилами, визначеними статтею 20 "Інші доходи" Угоди.

Отже, згідно з положеннями ст. 20 Угоди доходи у вигляді пені (штрафних санкцій) за неналежне виконання умов контракту, що сплачуються резидентом України резиденту Російської Федерації, підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень українського законодавства

 

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ № 1185/6/99-99-14-06-02-15/ІПК від 22.03.2018 щодо оподаткування платежів у вигляді пені (штрафних санкцій) за неналежне виконання умов контракту, що сплачуються на користь нерезидента

 

 

 

 

 

 

 

 

ПДВ

 

 

 

 

 

У разі якщо послуги з інформатизації з віддаленим доступом до обчислювальних потужностей комп'ютерної техніки, які платник податку планує надавати нерезиденту, підпадають під визначення послуг, перелічених у підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 Кодексу, то для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання таких послуг є місце реєстрації їх отримувача. При цьому у такому разі операції з постачання послуг, перелічених у зверненні, не є об'єктом оподаткування ПДВ.

У разі якщо послуги, які платник податку планує надавати нерезиденту, не підпадають під визначення послуг, перелічених у підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 Кодексу, то для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання таких послуг є місце реєстрації їх постачальника. При цьому операції з постачання таких послуг є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за основною ставкою

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ № 1246/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 27.03.2018 щодо порядку оподаткування ПДВ операцій платника податку - резидента з надання нерезиденту послуг з інформатизації з віддаленим доступом до обчислювальних потужностей комп’ютерної техніки

При настанні будь-якої з подій, визначених пунктом 187.1 статті 187 ПКУ, у тому числі при кожному відвантаженні товару чи кожному зарахуванні коштів від покупця на банківський рахунок постачальника як оплата товарів, що підлягають постачанню, якщо це є "першою подією" за операцією (незалежно від того, постачається товар / сплачуються кошти у повному обсязі, передбаченому у договорі, чи частинами в межах одного договору) платник податку повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ та задекларувати їх у податковій звітності з ПДВ за той звітний (податковий) період, у якому така подія сталася.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку (постачальник) зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 ПКУ). Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна для покупця є підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Таким чином, ПКУ чітко встановлено порядок визначення "першої події" за операціями, що здійснюються платниками податків. Можливість самостійного обрання платниками податків способу визначення "першої події" чинним законодавством не передбачена

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ № 1182/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 22.03.2018 щодо порядку визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ

ПДФО

 Доходом фізичної особи - підприємця - єдиного податку є весь отриманий протягом податкового (звітного) періоду дохід від здійснення ним підприємницької діяльності.

При цьому фіскали звернули увагу, що всі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України, а показники, виражені в іноземній валюті, з одночасною вказівкою їх еквівалента у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату проведення операції

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ № 1202/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК від 23.03.2018 щодо розгляду звернення

 

 

Транспортний податок

 

 

Якщо у Переліку, який складається Мінекономрозвитку, відсутня інформація про автомобіль з параметрами, які відповідають конкретному автомобілю, то власник такого автомобіля не є платником транспортного податку у 2018 році.

При цьому податківці зазначили, що показники транспортних засобів, які відображають кількісний вимір та визначаються у цифровому форматі, зокрема об'єм циліндрів двигуна, округлюються до найбільшого цілого значення

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ № 1199/6/99-99-12-02-03-15/ІПК від 23.03.2018 про транспортний податок з юридичних осіб

 

 

 

Попередня стаття Наступна стаття