Огляд пенсійного та трудового законодавства за 15.01.2018 – 29.01.2018

Законопроекти

24 січня 2018 року прийнято за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту працівника у випадку затримки виплати заробітної плати № 7002 від 25.07.2017. Цим законопроектом пропонується внесення змін до низки нормативно-правових актів, зокрема Кодексу Законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», Кримінального кодексу України, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», якими планується запровадити посилення відповідальності посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності за порушення строків виплати працівнику винагороди за працю. Законопроектом  передбачено такі заходи:

- зобов’язання  роботодавця одночасно з виплатою компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сплатити працівнику пеню у розмірі 0,2 % неотриманої суми заборгованості з доходу за кожний день затримки;

- надання права працівнику тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати заробітної плати та інших сум, належних працівникові, на термін більше 15 днів;

- посилення кримінальної відповідальності посадових осіб за несвоєчасну виплату заробітної плати тощо.

Автори законопроекту звертають увагу, що затримка виплати заробітної плати особливо актуальна в умовах економічної кризи та підвищення цін і тарифів. Низка чинних нормативних правових актів містить положення про нарахування пені за порушення строків виконання грошового  зобов’язання (Податковий кодекс України, Закони України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»), тому такі положення варто застосувати і для захисту інтересів працівників.

24 січня 2018 року Верховною Радою України було одержано доопрацюваний проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном № 6275-д. Законопроектом передбачається внесення змін до низки нормативно-правових актів, зокрема Закону України «Про зайнятість населення», Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону Україну «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» тощо, якими  пропонується підвищити рівень відповідальності суб’єктів, що провадять господарську діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, покласти на них додаткові обов’язки.

Пропонується у статті 38 Закону України «Про зайнятість населення» передбачити обов’язок надання працівникові нотаріально посвідченого перекладу трудового договору та повної та достовірної інформації про умови проживання, медичного обслуговування, соціальні гарантії, умови репатріації та інші умови перебування за кордоном, передбачені законодавством. Крім того, на суб’єктів господарювання, які здійснюють посередницьку діяльність у працевлаштуванні за кордоном, покладатиметься обов’язок співпрацювати з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції; подавати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відомості про чисельність працевлаштованих ними за кордоном осіб та про їхніх роботодавців.

 

Крім того, народні обранці планують внести зміни до чинних нормативно-правових актів, які врегульовують питання  праці іноземців та осіб без громадянства в Україні. 24 січня 2018 року Верховною Радою України було отримано проект Закону про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні № 7529.

Основною метою законопроекту є удосконалення діючого механізму видачі, продовження дії та скасування, а також втрати  дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства; визначення порядку та строків оскарження рішень регіональних центрів зайнятості; застосування норм Закону щодо визначення розміру заробітної плати іноземних працівників при продовженні дії дозволу тощо.

 

Акти органів

Назва акта

Суть

Постанова КМУ від 11 січня 2018 р. № 22 «Про підвищення оплати праці педагогічних працівників»

 Уряд прийняв рішення про підвищення оплати праці педагогічних працівників. Рішенням передбачено підвищення з 1 січня 2018 року рівня оплати праці педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок коштів освітньої субвенції.

Таке зростання забезпечується шляхом підвищення посадового окладу (ставки заробітної плати) певних категорій педагогічних працівників на 10 відсотків

Постанова КМУ від 25 січня 2018 р. № 24 «Про впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2018 році»

Керівникам державної служби в державних органах рекомендовано  під час формування штатного розпису забезпечити введення посад державної служби (державних службовців, працівників патронатної служби, працівників державних органів, які виконують функції  обслуговування, судів, органів та установ системи правосуддя), прирівняних до 8 та 9 груп оплати праці, з урахуванням складності виконуваних робіт, рівня відповідальності та кваліфікації працівника

 

Роз’яснення

Назва акта

Суть

Лист Міністерства соціальної політики від 27.12.2017 № 2993/0/101-17 «Щодо виплати працівникові окладу (місячної тарифної ставки) у випадку, коли ним не відпрацьовано місячну норму праці»

 

 У разі виконання працівником місячної норми праці йому нараховується оклад, а якщо працівником відпрацьовано неповний місяць чи не виконано норму праці, то оклад нараховується пропорційно до виконаної норми праці (часу).

У випадку, коли працівник відсутній на робочому місці упродовж декількох годин (запізнився на роботу на декілька годин, перебував у суді тощо), оплата відпрацьованих годин у цей день провадиться виходячи із розрахованого годинного заробітку працівника

Лист Міністерства соціальної політики від 22.12.2017 № 2960/0/107-17/284 «Щодо скорочення роботи у передсвятковий день при неповному робочому часі»

Працівникам, що працюють на умовах неповного робочого часу, оплата праці здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу чи залежно від виробітку. Тому зменшення кількості відпрацьованих годин напередодні святкових і неробочих днів для них у такому випадку неминуче потягне за собою зменшення розміру оплати праці. Тому, на думку Мінсоцполітики, скорочення роботи перед святами передбачено тільки для працівників з установленою законодавством нормою тривалості робочого часу 40 годин на тиждень.

У той же час у випадку, якщо працівник працює на умовах неповного робочого тижня і в передсвятковий день тривалість його робочого часу складає 8 годин, цього дня доцільно все ж скоротити тривалість роботи на одну годину

Лист Міністерства соціальної політики від 17.12.2017 № 571/0/86-17/218

У випадку, коли застрахована особа одночасно здійснює декілька видів діяльності (працює на умовах трудового договору, цивільно-правового договору, є фізичною особою - підприємцем тощо), розрахунок допомоги має здійснюватися окремо за кожним місцем діяльності аналогічно як це визначено пунктом 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 для осіб, які працюють за сумісництвом

 

Попередня стаття Наступна стаття