Огляд листів ДФС України з питань трансфертного ціноутворення (травень-червень 2016 року)

ДФС України протягом травня-червня 2016 року видала низку листів, присвячених трансфертному ціноутворенню. Пропонуємо загальний огляд висновків, зазначених в таких листах.

Щодо визнання операцій контрольованими

  1. Розрахунок вартісного критерію для операцій з надання (отримання) кредитів:

«Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Враховуючи зазначене, сума наданих (отриманих) кредитів не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення. При цьому, сума нарахованих відсотків за такими операціями підлягає врахуванню при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій» (лист ДФС від 09.06.2016 р. N 12675/6/99-99-15-02-02-15).

  1. Визнання контрольованою операції з передачі права користування нематеріальними активами в обмін на корпоративні права (у тому числі отримання дивідендів від володіння такими правами):

«Таким чином, операції з передачі юридичній особі – нерезиденту права користування нематеріальними активами в обмін на корпоративні права, а також дивіденди, отримані юридичною особою – резидентом від нерезидента відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

...

Таким чином, у разі якщо операції з передачі нерезиденту права користування нематеріальними активами в обмін на корпоративні права вважатимуться контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу, платник податку на прибуток – резидент має подати Звіт про контрольовані операції» (Лист ДФС від 01.06.2016 №1350/2/99-99-15-02-02-10).

Фактично контролюючий орган прямо не роз’яснив, чи є така операція контрольованою, а лише послався на те, що визначення, чи впливає така операція на об’єкт оподаткування, а отже є «господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення», визначається відповідно до стандартів бухгалтерського обліку.

  1. Якщо контрагент зареєстрований на території ВЕЗ «Крим»:

«Таким чином, операції, у яких однією із сторін виступають фізичні чи юридичні особи, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», визнаються контрольованими за умови, що контрагент – фізична чи юридична особа визнається пов’язаною з платником податків згідно з п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, або зазначена фізична чи юридична особа є комісіонером за договором зовнішньоекономічної діяльності з продажу товарів, при цьому господарські операції платника податків з ним досягають граничної межі згідно з п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу та річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік» (Лист ДФС від 09.06.2016 №12681/6/99-99-15-02-02-15).

Юридична особа, яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюється з метою оподаткування до нерезидента (п. 5.3 ст. 5 Закону № 1636). Територію ВЕЗ «Крим» не включено до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Отже, господарські операції з особою, яка має податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», будуть визнані контрольованими згідно зі ст. 39 Кодексу тільки у випадках, якщо така особа є пов’язаною із платником податків відповідно до норм п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, або якщо така особа є комісіонером у зовнішньоекономічних господарських операціях з продажу товарів, з одночасним дотриманням критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу» (Лист ДФС від 05.05.2016 №10067/6/99-99-15-02-02-15).

ДФС України в цих листах повторила свій висновок, зроблений в листі від 14.04.2016 року № 13362/7/99-99-19-02-02-17. Попередня позиція, висловлена в листах від 26.12.2014 р. № 9825/6/99-99-19-02-02-15 та від 22.05.2015 р. № 18299/7/99-99-19-01-01-17, полягала в тому, що операція з контрагентом з ВЕЗ «Крим визнавалася контрольованою виключно за наявності вартісних критеріїв (і не обов’язково, щоб такий контрагент був пов’язаною особою або операція здійснювалася через комісіонера-нерезидента).

  1. Урахування курсових різниць:

«Отже, дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу (50 млн. грн.) платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення та не враховується для обчислення обсягу господарських операцій (5 млн. грн.) платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення» (Лист ДФС від 10.06.2016 №12969/6/99-99-15-02-02-15).

Щодо врахування курсових різниць при обрахунку обсягу операцій ДФС України уже зазначала. Див, зокрема, лист від 10.02.2016 № 2716/6/99-99-19-02-02-15.

  1. Якщо контрагент зареєстрований в юрисдикції, яка не входить до Переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України:

«Республіка Угорщина не перебуває у Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня2015 року № 977-р.

...

Таким чином, операції з поставки обладнання, які здійснюватимуться з нерезидентом, який не зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, будуть вважатись контрольованими лише у випадку, якщо такий нерезидент є пов’язаною особою або комісіонером та якщо річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний звітний (податковий) рік та обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків)» (Лист ДФС від 09.06.2016 №12677/6/99-99-15-02-02-15).

«Як зазначено у листі господарські операції здійснені з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що не включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, під визначення контрольованих підпадають операції між резидентом та нерезидентом у разі досягнення критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, якщо нерезидент є пов’язаною особою з резидентом або нерезидент є комісіонером» (Лист ДФС від 06.06.2016 №12424/6/99-99-15-02-02-15).

  1. Якщо контрагент зареєстрований в юрисдикції, яка не входить до Переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (! 2014 рік):

«Таким чином, операції, здійснені у 2014 році з нерезидентом – непов’язаною особою, який зареєстрований у державі, яка не включена до переліку держав (територій) затверджених Кабінетом Міністрів України, підпадають під визначення контрольованих у разі, якщо такий нерезидент сплачує податок на прибуток підприємств за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні.

Водночас, факт реєстрації учасника такого нерезидента в державі (території) із переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, не впливає на визнання або невизнання господарських операцій контрольованими з таким нерезидентом» (Лист ДФС від 24.05.2016 №11233/6/99-99-15-02-02-15).

  1. Якщо за тристороннім договором право власності на товар переходить до суб’єкта, який не зареєстрований в юрисдикції з Переліку, а оплату здійснює суб’єкт, зареєстрований в юрисдикції з Переліку:

«Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визначення операції контрольованою, якщо товар проданий нерезиденту, який не відповідає ознакам, встановленим у п.п. 39.2.1.1 та п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), при цьому оплата за товар за тристороннім договором здійснена нерезидентом, що відповідає ознакам, визначеним п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Отже, з урахуванням положень п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у разі відвантаження товарів нерезиденту – непов’язаній особі, розрахунок за який здійснюється на умовах тристороннього договору іншим нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), чинному на час здійснення такої операції, така операція підпадає під визначення контрольованої за період перебування держави (території) у переліку протягом відповідного звітного (податкового) року, за умови відповідності п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, ціна за якою з ціллю трансфертного ціноутворення розглядається з урахуванням умов договору поставки і оплати за такий товар, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток резидента» (Лист ДФС від 23.06.2016 №11128/6/99-99-15-02-02-15).

  1. Врахування суми інвестицій для обсягу операцій:​

"У зв’язку з цим, суми отриманих у грошовій формі інвестицій не враховуються при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення.

При цьому у розрахунку вартісного критерію враховуються суми інвестицій, отриманих у формі, відмінній від грошової, а також суми сплачених роялті» (Лист ДФС від 23.05.2016 №11132/6/99-99-15-02-02-15).

  1. Врахування розміру знижки для визначення обсягу операцій:

«При цьому розмір знижки (дисконту), що впливає на ціну продукції враховується при визначенні ціни такої операції» (Лист ДФС від 27.05.2016 №11654/6/99-99-15-02-02-15).

  1. Сукупне застосування вартісних критеріїв:

«Таким чином, якщо річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, не перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, а обсяг таких господарських операцій платника податків з нерезидентом – пов’язаною особою, визначений за правилами бухгалтерського обліку, досяг 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), то такі господарські операції не визнаються контрольованими» (Лист ДФС від 06.05.2016 №10160/6/99-99-15-02-02-15).

  1. Визначення річного доходу:

«Враховуючи те, що п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що до обсягу річного доходу не включаються непрямі податки, обсяг річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення розраховується як сумарне значення таких показників Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід (далі – Звіт)) Форма № 2:

«Оскільки вартісний критерій господарських операцій з кожним контрагентом змінено (встановлено в розмірі 5 млн. грн.), то при заповненні Звіту про контрольовані операції за 2015 рік використовувати відповідь на запитання № 25 Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.11.2013 № 699 (із змінами і доповненнями), неможливо» (Листи ДФС від 10.06.2016 №12970/6/99-99-15-02-02-15 та від 31.05.2016 №11811/6/99-99-15-02-02-15).

«Тобто при визначенні обсягу господарських операцій платника податків з нерезидентом – пов’язаною особою (5 млн. грн.) враховується обсяг операцій з продажу товарів, на які перейшло право власності» (Листи ДФС від 10.06.2016 №12970/6/99-99-15-02-02-15 та від 31.05.2016 №11811/6/99-99-15-02-02-15).

«Таким чином, при визначенні обсягу господарських операцій платника податків з експорту продукції на умовах попередньої оплати нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, враховується обсяг продажу продукції, на яку перейшло право власності» (Лист ДФС від 27.05.2016 №11654/6/99-99-15-02-02-15).

«Як зазначено у листі, придбаний товар (клей) використовується у переробці сировини, ввезеній на давальницьких умовах, яка відправляється контрагенту як готова продукція.

Отже, повернення товару (клею) не відбувається, і використання відповіді на запитання №12 Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.11.2013 № 699 (із змінами і доповненнями), для такої операції неможливе» (Листи ДФС від 10.06.2016 №12970/6/99-99-15-02-02-15 та від 31.05.2016 №11811/6/99-99-15-02-02-15).

Щодо визначення дати здійснення контрольованих операцій

«У графах 14, 15 розділу «Відомості про контрольовані операції» Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за № 187/28317, зазначається дата переходу прав власності на товари або дата складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Тобто датою проведення контрольованої операції є дата переходу прав власності на товар або дата складення акта або іншого документа, який підтверджує виконання робіт або надання послуг» (Лист ДФС від 24.05.2016 №11226/6/99-99-15-02-02-15).

Щодо повноважень контролюючого органу

«Таким чином, Кодексом не передбачено право органів державної фіскальної служби на проведення аналізу операцій платника податків на його запит з метою підтвердження чи спростування відповідності операції контрольованій» (Лист ДФС від 31.05.2016 №11812/6/99-99-15-02-02-15).

З листа не є очевидним, яке саме запитання ставилося платником податків. Якщо це запитання стосувалося підтвердження, чи є операція контрольованою, то ДФС України самоусунулася від надання консультації.

Якщо ж платник запитував про шляхи, завдяки яким податкова дізнається про проведення платником контрольованих операцій, то в цьому листі зазначено, що податковий контроль у цій сфері здійснюється шляхом проведення моніторингу, опитування уповноважених осіб та/або працівників платника податків та аналізу поданих звітів про контрольовані операції. Додамо від себе, що ще одним шляхом для виявлення контрольованих операцій є проведення податкових перевірок щодо іншого предмета, зокрема податку на прибуток та ПДВ.

Щодо методів, передбачених п. 39.3 ПК України

«Таким чином, методи встановлення відповідності умов принципу «витягнутої руки» використовуються для контрольованих операцій.

Водночас, якщо платник податку, який скориставшись правом, наданим положеннями п.п. 140.5.4 – 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, не здійснює коригування фінансового результату до оподаткування у разі здійснення операцій з нерезидентами, які не є контрольованими, та сума витрат підтверджується платником за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту про контрольовані операції, посадові особи контролюючого органу мають право при проведенні документальної перевірки перевіряти відповідність ціни таких операцій рівню звичайних цін із застосуванням методів відповідно до вимог ст. 39 Кодексу» (Лист ДФС від 27.05.2016 №11655/6/99-99-15-02-02-15).

Для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» використовується діапазон цін на таку продукцію, що склалися на дату переходу права власності на цю продукцію» (Лист ДФС від 27.05.2016 №11654/6/99-99-15-02-02-15).

Проте, щодо врахування цін в порівнюваних неконтрольованих операціях в пп. 39.2.1.2 ПК України зазначено інше: «Діапазон цін розраховується згідно з порядком, визначеним в абзаці четвертому підпункту 39.3.2.3 цієї статті, на підставі біржових котирувань відповідного товару за декаду, що передує проведенню контрольованої операції».

Щодо джерел інформації для визначення умов операції такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»

«Таким чином, інформація про ціни співставних неконтрольованих операцій, що відображені у звіті суб’єкта оціночної діяльності, може бути використана для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» (Лист ДФС від 23.05.2016 №11132/6/99-99-15-02-02-15).

«При цьому Державна фіскальна служба України не уповноважена визначати перелік джерел, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій для цілей трансфертного ціноутворення» (Лист ДФС від 23.05.2016 №11132/6/99-99-15-02-02-15).

Щодо документації з трансфертного ціноутворення

«Враховуючи викладене, документація з трансфертного ціноутворення має складатись та подаватись до контролюючого органу з дотриманням вимог Закону України «Про державну таємницю» (Лист ДФС від 23.05.2016 №11164/6/99-99-15-02-02-15).

  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000),
  • інші операційні доходи (ряд. 2120),
  • дохід від участі в капіталі (ряд. 2200),
  • інші фінансові доходи (ряд. 2220),
  • інші доходи (ряд. 2240)» (Лист ДФС від 04.05.2016 №9980/6/99-99-15-02-02-15).
    1. Застосування роз’яснень, наведених в Узагальнюючій податковій консультації (в редакції наказу Міндоходів від 01.07.14 № 368):
    1. Визначення обсягу операції з продажу товарів:
    1. Використання роз’яснення про повернення товару у випадку виготовлення продукції на давальницьких умовах:
    1. Дата здійснення контрольованих операцій:
    1. Повноваження підтвердження або спростування відповідності операції ознакам контрольованої:
    1. Використання методів встановлення відповідності умовам принципу «витягнутої руки» не для контрольованих операцій:
    1. Щодо використання діапазону цін для товарів, які мають біржове котирування (пп. 39.2.1.3 ПК України):
    1. Використання звіту суб’єкта оціночної діяльності як джерело інформації:
    1. Щодо переліку рекомендованих джерел інформації:
    1. Відображення у документації державної таємниці:
Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments