ОECD провела перший етап експертної оцінки звітування в розрізі країни: результати по Україні очікувано невтішні

25 Травня 2018 (0) #OECD #звіт
Аа Аа

24 травня 2018 року OECD випустила звіт за результатами першого етапу експертної оцінки реалізація звітування в розрізі країни (Country-by-Country reporting).

Вимоги щодо подання звітності в розрізі країни містяться у звіті 2015 року за Заходом 13 Плану дій BEPS (Base erosion and Profit Shifting – розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування). Ці вимоги становлять один із чотирьох мінімальних стандартів BEPS, впровадити які зобов’язалася і Україна.

Кожен із чотирьох мінімальних стандартів BEPS підлягає експертній оцінці для забезпечення своєчасності та точності реалізації.

Звіт у розрізі країни є одним із рівнів трирівневої структури документації з трансфертного ціноутворення. Разом усі три документи (звіт у розрізі країни, майстер-файл та локальний файл) забезпечують стандартизований підхід до документації з трансфертного ціноутворення.

Звітність у розрізі країни вимагає від багатонаціональних корпорацій звітувати щороку та в кожній юрисдикції, в якій вони здійснюють свою комерційну діяльність, про суму виручки, прибутку до оподаткування доходу та про сплачений і нарахований податок на прибуток. Також за цією вимогою багатонаціональні корпорації зобов'язані звітувати про кількість своїх співробітників, установчий капітал, нерозподілений прибуток та матеріальні активи в кожній податковій юрисдикції. Зрештою, за цією вимогою багатонаціональні корпорації мають ідентифікувати кожну структуру в межах групи, що здійснює комерційну діяльність в конкретній податковій юрисдикції, та надати позначення видів комерційної діяльності, які здійснює кожна з них.

Було заплановано, що як запровадження звітування в розрізі країни, так і його експертна оцінка відбуватиметься поетапно: починаючи із закріплення на законодавчому рівні обов'язку багатонаціональних груп подавати звіти в розрізі країни, після чого впроваджуючи міжнародний обмін такими звітами та, зрештою, використання таких звітів у діяльності, пов'язаній з дотриманням податкових зобов'язань. Аналіз ключових аспектів запровадження звітування був структурований за етапами протягом трьох років (2017, 2018, 2019), при цьому щороку дослідження зосереджується на різних сферах реалізації в країні.

Такими ключовими сферами стандарту звітування в розрізі країни, яких юрисдикція має дотримуватися є:

  • Внутрішня нормативно-правова та адміністративна структура;
  • Структура обміну інформацією;
  • Конфіденційність та відповідне використання звітів у розрізі країни.

OECD було заплановано, що ці три ключові аспекти звітування в розрізі країни будуть реалізовані та стануть чинними протягом найближчих років, починаючи з внутрішніх нормативно-правової та адміністративної систем, запроваджених в цілому у 2016 році, після чого перші міжнародні обміни інформацією щодо звітів у розрізі країни відбудуться всередині 2018 року, а також послідує робота над забезпеченням збереження конфіденційності звітів у розрізі країни та їхнього відповідного використання в рамках будь-яких наступних заходів, пов'язаних із дотриманням податкових вимог.

Таким чином в межах першого етапу експертної оцінки, який завершився, OECD проаналізувала, перш за все, внутрішньо-правову та адміністративну структуру держав, необхідну для реалізації звітування в розрізі країни.

До юрисдикцій, які аналізувалися потрапила і Україна.

Підсумки щодо України, викладені у звіті

Частина А. Внутрішня нормативно-правова та адміністративна структура

У звіті OECD зазначено, що в Україні поки що немає належної нормативно-правової і адміністративної структури для реалізації звітування в розрізі країни.

Водночас в звіті OECD вказано, що за даними, наданими Україною, в Україні на сьогодні близько 100 груп мультинаціональних корпорацій, які можуть розглядатися, як такі, що управляються з України (тест «місця управління» (place of management). Втім було зауважено, що не більше, як 10 з них відповідають критеріям суб’єктів, на яких поширюватиметься вимога щодо подання звіту в розрізі країни (такий обов’язок виникає у платника податку, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи за рік, що передує звітному дорівнює або перевищує 750 млн євро).

У звіті було наголошено, що законодавством України не передбачено ні тесту «місця управління», ні будь-якого механізму визначення того, чи є компанія такою, що управляється з України.

Частина В. Структура обміну інформацією

Було відмічено, що Україна не приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін міждержавними звітами (Мultilateral Сompetent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports, далі - CBC MCAA). У звіті OECD Україні було рекомендовано вжити кроків щодо приєднання до CBC MCAA.

Частина С. Належне використання

Було резюмовано, що в Україні наразі відсутні умови для використання звітів. У звіті OECD Україні було рекомендовано створити для цього належні умови до початку першого обміну інформацією. Проте було відмічено, що Україна не братиме участі в обміні звітами в розрізі країни у 2018 році.

Загалом було резюмовано, що національне законодавство України на сьогодні не дозволяє імплементувати Захід 13 Плану дій BEPS.

З повним варіантом звіту OECD ви можете ознайомитися тут.

 

Попередня стаття Наступна стаття