Однорівнева система оскарження рішень ДПІ. Чи скоро дочекаємось?

08 Липня 2016
Аа Аа

22 квітня 2016 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо мінімізації впливу на адміністрування надходжень до бюджету № 4516.  7 липня він був проголосований депутатами у першому читанні.

Законопроектом передбачається внесення змін до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, нова редакція якого виглядатиме наступним чином:  контролюючими органами є органи доходів і зборів – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової і митної політики), його територіальні органи. Відтак, текст Податкового кодексу України планується узгодити з Положенням про Державну фіскальну службу України, затверджене постановою КМУ від 21.05.2014 № 236 та з Положенням про Міністерство фінансів України, затверджене постановою КМУ від 20.08.2014 № 375, оскільки в чинній редакції Податкового кодексу України вказано, що контролюючими органами є органи доходів і зборів – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів тощо; але таким органом, згідно з абз. 2 п. 1 чинного  Положення про Міністерство фінансів України, є Мінфін. Зміни до Податкового кодексу України усунуть деякі вади законодавчої техніки та визначать поняття контролюючих органів у відповідності до Положення про Державну фіскальну службу України.

Найважливішою зміною, що передбачається законопроектом, є створення однорівневої системи оскарження рішень контролюючих органів.  Пункт 55.2 статті 55 пропонується  викласти у новій редакції, якою передбачити, що контролюючим органом вищого рівня є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, – для його територіальних органів. Водночас зміни торкнуться і п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України, абзац третій якої передбачатиме, що  скарги на рішення контролюючих органів, у тому числі митниць, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Положення абзаців другого п. 56.3 ст. 56 і п. 56.6 ст.56 Податкового кодексу України, якими на даний момент визначено особливості існуючої дворівневої системи оскарження рішень, пропонується виключити з тексту кодексу.

Таким чином, у випадку прийняття законопроекту, рішення, наприклад, державної податкової інспекції у районі необхідно буде оскаржувати не до ГУ ДФС у області чи місті, а відразу до центрального апарату ДФС.

Одночасно ініціатори законопроекту пропонують вилучити з  п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України положення про місячний строк оскарження в суді рішення контролюючого органу у разі, якщо проводилась процедура адміністративного оскарження. Вочевидь, такі зміни спрямовані на врегулювання певної неузгодженості щодо строків судового оскарження рішень податкових органів, що наразі існує між п. 56.19 та п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України. Розроблені поправки базуються на позиціях Вищого адміністративного суду України, який у інформаційному листі від 1 листопада 2011 року № 1935/11/13-11 визнав наявність законодавчої колізії та зазначив, що суди при прийнятті позовної заяви  повинні вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт  56.18  статті  56  Податкового кодексу України,  який передбачає  більш  тривалий  строк  для  звернення  до   суду  (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць).

Така позиція законотворців та суддів хоча і більше відповідає інтересам платника податків, не є безпомилковою. Як зазначають автори науково-практичного посібника «Юридична відповідальність за податкові правопорушення»[1], узаконення більш тривалого строку звернення до суду може призвести до ряду проблемних питань. Наприклад, яким чином буде обраховуватись строк давності у разі, якщо контролюючий орган зменшує суму податкового повідомлення-рішення та направляє нове, на меншу суму – з моменту прийняття нового рішення чи першого? Якщо з моменту прийняття другого рішення, то чому законом встановлюються різні строки звернення до суду: для особи, адміністративна скарга якої була частково задоволена, цей строк фактично подовжується на строк адміністративного розгляду справи? Крім цього, чи підлягають подовженню строки звернення до суду у випадках, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України для зупинення відліку строків давності? З прийняттям законопроекту № 4516, вочевидь, виникнуть й інші проблемні питання.

 


[1]             Гетманцев Д. О. Юридична відповідальність за податкові правопорушення: науково-практичний посібник / Д. О. Гетманцев, Р. В. Макарчук, Я. С. Толкачов. – Київ: Юрінком Інтер, 2015. – 748 с.

 

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments