Нюанси сплати платіжною карткою за розміщення реклами у всесвітній соціальній мережі

У вік розвинутих технологій часто трапляється, що підприємства розміщують рекламний акаунт в соціальних мережах, які зареєстровані за межами України.            

Офіс великих платників податків нагадує, що юридичні особи, які сплачують за рекламу за допомогою корпоративної платіжної картки через міжнародні платіжні системи, повинні дотримуватись положень Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 №492 (зі змінами та доповненнями) та Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (постанова Правління НБУ від 02.01.2019 №5). 

Так, відповідно до п.п. 2 п.109, п.п. 7 п.2 Положення  №5, а також керуючись ч.1 ст. 15 Закону України  від 04.10.2014 №1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», юридичним особам с корпоративною платіжною карткою дозволено здійснювати розрахунки за одним зовнішньоекономічним договором за один операційний день до 150 тис грн.

При цьому довіреною особою подається авансовий звіт за витрачені з карти кошти з додаванням роздрукованого підтверджуючого електронного документу. А підтвердженням витрати грошових коштів при придбанні юридичною особою послуг на іноземних інтернет-сайтах буде виписка банку, який випустив таку платіжну картку та відповідна квитанція від постачальника послуг.

Підприємства обліковують витрати на рекламу за правилами бухгалтерського обліку. Якщо ЗЕД-послуги отримує підприємство з великими доходами, то його фінансовий результат може бути відкоригований на податкові різниці:

-  відповідно до п.п. 140.5.2 Податкового кодексу України - на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних послуг над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 Податкового кодексу України;

-  відповідно до п.п. 140.5.4 ПКУ – на суму 30% вартості послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних у нерезидентів (у тому числі нерезидентів – пов’язаних осіб), зареєстрованих в державах (на територіях), вказаних в п.п. 39.2.1.2 ПКУ, тобто за Переліком «низькоподаткових» країн (постанова КМУ від 27.12.17 №1045) та Переліком організаційно-правових форм (постанова КМУ від 04.07.17 Ґ№480).   

Що стосується податку на додану вартість, то оскільки місце постачання послуг розташоване на митній території України, то відповідно до п. 180.2 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, не зареєстрованими як платники податку, є отримувач послуг.

Базою нарахування ПДВ у такому випадку є договірна вартість послуг (п. 190.2 ПКУ). При цьому вартість послуг перераховується в національну валюту за курсом НБУ, що діяв на дату виникнення податкового зобов’язання.

Зобов’язання з ПДВ з послуг нерезидента з місцем постачання на території України нараховують за правилами згідно п. 187.8 ПКУ – на дату списання коштів з банківського рахунку платника в рахунок сплати послуг або на дату оформлення документу, що підтверджує факт постачання послуг нерезидентом.

Сума нарахованих ПДВ-зобов’язань відображається в податковій накладній, оформленій на таку операцію (п.208.2 ПКУ). Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, буде основою для відображення нарахованої суми ПДВ у складі податкового кредиту підприємства (п. 208.2, п.п «в» п.198.1., п. 198.2 ПКУ).

У випадку, якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, податкова накладна не складається (п.208.4 ПКУ). Форма розрахунку податкових зобов'язань такого отримувача послуг у вигляді додатку до декларації з цього податку, затверджується у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ.   

Крім того, відповідно до п.п. 141.4.6 ПКУ резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

Сума доходу, з якої належить виплатити дохід, визначається за курсом НБУ, що діє на дату виплати такого доходу.

При цьому, у разі несплати або несвоєчасної сплати податку підприємство повинне буде сплатити штраф відповідно до ст. 127 ПКУ.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments

Останні новини:

Що із вартістю товарів, придбаних у платників ЄП, при коригуванні фінансового результату?

15 Листопада 2019

Об’єкт оподаткування змінив призначення: як інформувати податкову?

15 Листопада 2019

Порушення термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування у разі зменшення вартості поставки: до кого застосовується штраф?

15 Листопада 2019

Чи має право п/є до початку документальної планової перевірки подати декларації із запізненням термінів за періоди, що підлягають перевірці?

15 Листопада 2019

Особливості направлення податківцями запитів платникам податків про подання інформації

15 Листопада 2019

ВС про арешт рахунків, призначених для виплати заробітної плати

15 Листопада 2019

Виправлення помилки «Індивідуальний податковий номер покупця»: які наслідки?

15 Листопада 2019

Платник екоподатку перебуває на обліку у місті з районним поділом: чи можна подавати одну декларацію екоподатку за викиди?

15 Листопада 2019