Неправомірні відмови органів Пенсійного фонду в призначенні пільгової пенсії оскаржуються у судовому порядку

05 Липня 2016
Аа Аа

При зверненні за призначенням пенсії на пільгових умовах пенсіонери повинні підтверджувати свій трудовий стаж, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах не тільки за трудовою книжкою, але й за уточнюючими довідками (первинними документами), виданими підприємствами, що підтверджують період роботи, який зараховується до пільгового стажу.

  Проте, як правило, підтвердити період роботи, який зараховується до пільгового стажу та дає право на призначення пенсії на пільгових умовах є проблематично, так як на час звернення за призначенням пенсії підприємства, на яких особа працювала, можуть бути   ліквідовані без правонаступників або взагалі на підприємстві відсутні первинні документи, що підтверджують час роботи на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

За таких обставин, в більшості випадків пенсіонери змушені виборювати своє право на призначення пільгової пенсії через суд.

Як свідчить судова практика, суди при розгляді даної категорії справ задовольняють позовні заяви та виносять судові рішення, якими зобов’язують органи Пенсійного фонду призначити пенсію на пільгових умовах з наступних підстав.

Призначення пенсій за віком на пільгових умовах регулюється статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою визначено порядок та умови пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пільгову пенсію.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 20 вищевказаного Порядку вказує, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Разом з тим, у разі коли документи про трудовий стаж на підприємстві не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків, тобто за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Також Порядком передбачено, що у разі відсутності правонаступника ліквідованого підприємства, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

За таких обставин  органи Пенсійного фонду при зверненні осіб за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах не дотримуються регламентованих пунктом 43 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, положень, які передбачають, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments