"Найбільше порушень бізнесу пов’язано з відпрацюванням ризикових транзакцій та з дотриманням валютного законодавства", - Є. Бамбізов

Про основні акценти в роботі Офісу великих платників податків, вирішення проблеми переплат та погашення боргу бізнесом, нову стратегію комплексного обслуговування великих платників та спрощення звіту про контрольовані операції у ексклюзивному інтерв'ю TaxLink розповів начальник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Євген Бамбізов.

Пане Євгене, приріст податку на прибуток по Офісу великих платників податків за 4 місяці 2018 року склав 165 % - із 7,9 млрд грн в 2017 до 21 млрд грн в 2018. З чим пов'язаний такий значний приріст?

Левова частка цих грошей припадає на НАК “Нафтогаз”, який задекларував безпрецедентні прибутки замість збитків, які показував у попередні роки. Але це не єдина причина. Приріст податку на прибуток ми спостерігаємо щороку і на цей рік ми також прогнозували його на рівні як мінімум 20 %. Це пов’язано і з ростом економіки, і з провадженням активної роботи зі скорочення збитків великими платниками. Цю позитивну динаміку зменшення як кількості збиткових підприємств, так і сум збитків ми спостерігаємо в останні півтора року і, думаю, в цій сфері ще є неабиякі резерви.

Які обсяги надходжень до бюджету від великих платників за 4 місяці 2018 року?

Маємо вже дані за п’ять місяців, загальна сума надходжень – 132,2 млрд грн. Це на  21,7 млрд грн або на 19,7 % більше, ніж торік. Відчутно зріс ПДВ – на 14,4 %, з 51,2 млрд грн в минулому році до 58,5 млрд грн в 2018, і ще більше – податок на прибуток: з 20,2 до 38,2 млрд грн – тобто на 89 %.

Яка частка податкових платежів від великого бізнесу від загальних сборів до держбюджету країни?

За названий період – 60 % від загального збору податкових платежів по Україні.

За півтора місяця роботи СМКОР за новими критеріями не було зупинено жодної накладної від великого бізнесу. З чим Ви це повязуєте: досконалість нової системи чи прозора робота бізнесу?

Відпочатку головним завданням системи було виявити підприємства що  займаються «скруткою», або реалізовують товари, відмінні від придбаних (так званні «зустрічні транзити»). У великих платників такі операції відсутні, тому результати роботи системи не мали значного впливу на роботу великого бізнесу, особливо після того як наприкінці березня  було оновлено алгоритми реєстрації РК в ЄРПН. Це спочатку викликало у великих платників деякі труднощі, пов’язані з порядком заповнення РК, що подекуди призводило до відмови у реєстрації. Але доволі швидко цю проблему було знято завдяки коректному заповненню РК.

Якщо система все-таки зупинить котрусь із накладних, у спеціалістів Офісу буде лише 5 днів на перевірку ризиків і ухвалення рішення щодо цього документу. Цього часу достатньо для ретельної перевірки документів?

Для встановлення проведення ризикових операцій – цілком достатньо.

Що Ви можете загалом сказати про впровадження СМКОР в Україні, адже бізнес нарікає на її недосконалість. Чому система себе не виправдала?

Те, що бізнес нарікає на недосконалість програми, не означає, що вона себе не виправдала. Можливо, вона потребує допрацювання, але розмір податкових виплат за час роботи системи суттєво збільшився, а ті кошти, які завжди оберталися в тіні, наразі надходять до бюджету. Хіба не для цього було створено СМКОР?

Яких правопорушень сьогодні найчастіше припускаються підприємства?

Протягом 2018 року ми отримали доволі багато інформації від компетентних органів іноземних держав та наших правоохоронців, тож на підставі їх аналізу і проведених спеціалістами Офісу перевірок можемо говорити, що найбільша кількість порушень пов’язана з відпрацюванням ризикових транзакцій та з дотриманням валютного законодавства. Про обсяги правопорушень можна частково робити висновки з розміру донарахувань за 4 місяці 2018 року – це майже 9 млрд грн - 3,9 млрд грн або на 77 % більше, ніж за той самий період минулого року.

Розкажіть про нововведення, запропоновані Офісом - «Один платник – один контролюючий орган». Що вони передбачають та на що спрямовані?

Наша нова Стратегія комплексного обслуговування великих платників має значно спростити життя великого бізнесу і, крім того, вона частково виконує ті завдання, які ще в 2016 році було включено до Плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік (КМУ) та Плану заходів з реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 (спільно КМУ та МФУ) і які поки так і лишаються нереалізованими.

Основна ідея комплексного обслуговування полягає в тому, щоб передати на адміністрування до Офісу усі податки, що сплачуються великим платником до місцевих бюджетів, щоб платник подавав один звіт до Офісу по кожному податку незалежно від кількості об’єктів оподаткування і перераховував гроші на єдиний рахунок, з якого вони автоматично будуть розподілятися на бюджетні рахунки відповідно до нарахувань по кожному виду податку. При цьому Офіс лише адмініструватиме ці платежі, а гроші будуть надходити до місцевих бюджетів - згідно з нормами Бюджетного кодексу. Для цього нам потрібно на законодавчому рівні закріпити за Офісом статус єдиного місця обліку великого платника, впровадити модель єдиного казначейського рахунку для кожного, а також розробити відповідне програмне забезпечення для його функціонування і окремо – для адміністрування податків Офісом. Це дозволить платнику заощадити фінанси та час, акумулювати усі переплати та недоплати на єдиному рахунку, що вирішить проблему переплат та погашення боргу, унеможливити помилкові або надмірні сплати податків та своєчасно автоматично гасити податкові зобовязання без можливості втручання з боку податкових.

Тобто, якщо котротко, в результаті ми отримаємо єдине місце обліку – єдиний казначейський рахунок – єдину декларацію з кожного виду податку та збору, що зробить процес сплати податків набагато більш прозорим, зрозумілим та зручним, вирішить проблему переплат і недоплат, а також сприятиме загальному покращенню інвестиційного клімату в країні.

Прокоментуйте нещодавній припис НАЗК? Чи покарані винні, що порушили процедуру призначення спеціаліста на посаду, не перевіривши, чи пройшла вона перевірку під час вступу до вишу?

Ця ситуація ілюструє проблему постійної зміни правил гри, через що й виникла ця плутанина. Безперечно, ми зробили усе, що вимагала НАЗК. У ситуації ми розібралися, винних покарали.

На нещодавному засіданні робочої групи Мінфіну щодо спрощення звітностей постало питання необхідності спростити звіт про контрольовані операції. Чому взагалі піднялася ця тема? Бізнес не розуміє процесу, чи це занадто складна процедура?

Про це заговорили через велику кількість помилок і неточностей, які постійно трапляються нам у звітах. Проаналізувавши звітність за минулий рік, ми побачили, що як мінімум 114 наших платників по кілька разів подавали нам зміни до звітів по контрольованих операціях, через що сума податків до сплати виросла на 4 млрд грн. Ми не маємо механізмів впливу чи покарання за неправильно подані звітності у цій сфері, натомість точні дані для нас важливі: на їх підставі ми аналізуємо ризики ціноутворення. Власне, тому ми й ініціювали опитування наших платників, щоб зрозуміти, у чому причина – у звичайній недбалості, нерозумінні процесу чи складності форми звіту. Анкетування показало, що половина компаній – 52 % - справді мають труднощі при заповненні звіту по КО, а 40 % опитаних зізналися, що залучають до заповнення звітності сторонніх консультантів. Крім того, ми з'ясували, що 66 % не повністю автоматизували цей процес. В цілому на перший погляд наші платники втаюють зміни, але готові й вирішити проблему шляхом навчання та прослуховування відповідних тематичних семінарів. Думаю, ми ще обговоримо це питання на робочій групі і дійдемо висновку, як краще вирішити проблему і зробити звіт зрозумілим і прозорим і для платників, і для суспільства, і для податківців. Зрештою, усі ми розуміємо, що кінцевою метою цієї ініціативи є збільшення бази до оподаткування і зростання надходжень до бюджету.

Як Ви ставитеся до впровадження в Україні податку на виведений капітал?

Я не виступаю проти впровадження цього податку, але закликаю законодавців дуже обережно підходити до цього питання, щоб не зірвати надходження до нашого постійно дефіцитного бюджету. Тим більше, що і в 2017, і за перші місяці 2018 ми мали безпрецедентні темпи росту з декларування податку на прибуток великими платниками податків. У 2017 обсяг декларування виріс на 46 % порівняно з 2016, обсяг сплати – на 30 %. За 4 місяці 2018 приріст податку на прибуток по Офісу склав 165 % - з 7,9 млрд грн в 2017 до 21 млрд грн в 2018. Це дуже серйозні гроші. І я вважаю, що на сьогодні в податку на прибуток є величезні резерви для наповнення бюджету, а тому, вирішивши замінити його на ПнВК, ми маємо дуже чітко розуміти, як будемо компенсувати і неминучі об’єктивно втрати, і ці резерви. Навіть за оптимістичними прогнозами втрати можуть скласти до 80 млрд грн – і це без урахування тих резервів, про які ми можемо лише здогадуватися.

До того ж лишається відкритим питання збитків великих платників податків. Ми розуміємо, що подекуди їх було створено задля оптимізації оподаткування. Але й значна їх частина насправді виникла через інвестиції чи отримання кредитів на розвиток бізнесу. У результаті девальвації національної валюти підприємства отримали суттєві збитки, які також будуть анульовані. Саме через усі ці ризики, пов’язані з впровадженням нового податку, я й закликаю поставитися до цього рішення дуже зважено і обережно, незважаючи на деякі очевидні плюси цього потенційного нововведення. Маємо вирішити для себе, чи готові ми піти на серйозні втрати в наповненні держбюджету, чи є компенсатори і чи не стануть вони додатковим навантаженням для наших платників.

Як можете прокоментувати пропозицію уряду ввести автоматизовану систему контролю для алкогольних та тютюнових виробів? Чи дасть це результат?

Питання щодо системного адміністрування акцизного податку є дуже актуальним для Офісу великих платників податків ДФС, оскільки найбільші платники акцизного податку перебувають на обліку в Офісі та забезпечують 90 % всіх надходжень акцизного податку до Державного бюджету України, тому вважає пропозицію уряду наразі дуже своєчасним. Впевнений, що автоматизована система контролю за обігом підакцизних товарів за умови правильного її налаштування дасть відчутні результати. Головне – вона забезпечить реєстрацію фактів переміщення марок акцизного податку та маркованих підакцизних товарів завдяки виписці акцизних накладних на будь-яку підакцизну продукцію. А це зі свого боку дасть змогу в автоматичному режимі декларувати та відстежувати кожний етап обігу як марок акцизного податку, так і підакцизних товарів – від факту виготовлення виробником марок акцизного податку до факту реалізації підакцизних товарів через роздрібну мережу кінцевому споживачу.

Чи посилить ця пропозиція контроль за спиртовою галуззю?

Однозначно. На сьогодні існує Єдиний реєстр товарно-транспортних накладних, який дає змогу в реальному часі відслідковувати відвантаження та перевезення спирту етилового від виробника до безпосереднього суб’єкта господарювання який виробляє лікеро-горілчану продукцію. Але цей реєстр не відстежує подальший рух лікеро-горілчаної продукції до кінцевого споживача, тоді як впровадження автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів дасть змогу в автоматичному режимі декларувати та відстежувати усі без винятку етапи обігу як марок акцизного податку, так і власне підакцизних товарів.

Такі нововведення можуть реально побороти фальсифікат?

Повністю перемогти багаторічну систему обігу фальсифікату – завдання не з простих, оскільки так звана «гаражна» горілка, мабуть, буде не по зубах жодній автоматизованій системі. Тому це питання, скоріше, у компетенції правоохоронних органів.

Ми ж зі свого боку можемо говорити, що нова система однозначно допоможе у виявленні та упередженні виникнення подібної продукції. Такі висновки нам дозволяє зробити система електронного адміністрування реалізації пального, яка з моменту свого впровадження дала змогу навести лад на українському ринку пального та зменшити обіг нелегальної продукції майже в 2,5 раза.

Деякі експерти вважають, що для забезпечення більш дієвого механізму контролю, повинна бути впроваджена електронна акцизна марка, що дало б змогу контролювати кінцевий продаж і допомогло б громадянам придбати сертифіковану продукцію, а не фальсифікат. Яка Ваша думка з цього приводу?

Відповідний законопроект № 6545 передбачає поетапне ведення електронної акцизної марки, спочатку – поступово для підприємств тютюнової галузі, а вже потім – для всіх інших підакцизних груп. Через це вирішити проблему фальсифікації одразу не вийде, оскільки продукцію слід контролювати на усіх етапах проходження від виробника до кінцевого споживача, а не лише на стадії продажу підакцизних товарів у роздрібній мережі.

Крім того, є виправдані прогнози, що електронна акцизна марка може значно збільшити витрати та ускладнити роботу найбільших виробників алкогольної продукції та пивної галузі. Тому я б не робив ставку на введення електронної АМ, а зосередився на створенні системи цілісного відслідковування усього ланцюга обігу підакцизних товарів.

 

Попередня стаття Наступна стаття