Наглядові Ради держбанків працюють над планами зменшення портфеля непрацюючих кредитів

Частка непрацюючих кредитів у банках вперше за останні роки опустилася нижче 50%.  За даними НБУ, сума NPL на початок 2020 року складала 530,8 млрд грн. Основними чинниками покращення якості кредитних портфелів стало зростання нового роздрібного кредитування (на близько 30% рік до року), через що за 2019 рік частка непрацюючих кредитів у цьому сегменті зменшилася на 11,9 в.п. до 34,1%.  Великий вплив на зниження частки непрацюючих кредитів мали значні реструктуризації кредитного портфеля двома держбанками на суму понад 30 млрд грн за рахунок механізму добровільної фінансової реструктуризації. З урахуванням цих заходів, державні банки (крім ПриватБанку) скоротили частку непрацюючих кредитів з 55% до 49%.

Під час панельної дискусії «Проблемні кредити як перешкоди на шляху сталого розвитку економіки», яка відбулась в понеділок 10 лютого в Київській школі економіки, Юрій Буца, Урядовий уповноважений з питань упаравління державним боргом та Член Наглядової ради Укрексімбанку, пояснив, що в 2014 році уряд отримав у спадок банківську систему з високим рівнем непрацюючих кредитів і однією з основних причин цього була поширена практика кредитування пов'язаних осіб. У випадку з державними банками, кредити часто видавалися завдяки політичному впливу.

«Проблема непрацюючих кредитів в першу чергу лягає на платників податків, оскільки саме держава приходить на порятунок у випадку неспроможності банку виконувати свої зобов’язання перед клієнтами. Завдяки реформі банківського сектору та впровадженню принципів корпоративного управління в державних банках Україна встала на шлях подолання величезної проблеми непрацюючих кредитів, яку отримала у спадок у 2014 році», - зауважив Юрій Буца.

Директор Департаменту фінансової політики Міністерства фінансів Дмитро Олійник пояснив, що сьогодні державні банки використовують весь доступний їм перелік інструментів по роботі з портфелем непрацюючих кредитів. Так у вересні 2019 року було продовжено дію закону «Про фінансову реструктуризацію», а в жовтні 2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

 «Одним з ключових завдань на сьогодні для незалежних Наглядових Рад державних банків є розробка та надання на розгляд Раді з фінансової стабільності планів по роботі з ключовими проблемними боргами з метою зменшення портфеля непрацюючих кредитів, які мають бути погодженими Національним банком України і Міністерством фінансів. Виконання цих планів буде моніторитись на щоквартальній та річній основі, а також буде включено як один з показників ефективності діяльності банків (KPI)», - сказав Дмитро Олійник.

Участь у дискусії також взяли директор департаменту фінансової стабільності Національного банку України Віталій Ваврищук, член наглядової ради Укрексімбанку, член наглядової ради Приватбанку Еран Кляйн та  екс-голова одного з найпотужніших центральних банків світу – Центробанку Японії – пан Масаакі Ширакава.

Розпочалась зустріч з доповіді професора Широкави про досвід Японії у подоланні проблеми непрацюючих кредитів, які були наслідком фінансової кризи. Він пояснив, що для вирішення проблеми окрім законодавчих змін було запроваджено вливання державних коштів в банківський сектор. «Як би ми не були кредитором останньої інстанції - система би впала. Це показує наскільки важливим є підтримання фінансовою стабільності країни з боку держави» - зауважив пан Широкава.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments