Національний банк зберіг облікову ставку незмінною на рівні 17% річних

Правління Національного банку України прийняло рішення залишити облікову ставку незмінною на рівні 17,0% річних. Після чотирьох підвищень облікової ставки поспіль монетарні умови наразі є достатньо жорсткими, щоб забезпечити зниження інфляції до цільових показників у середньостроковій перспективі.

У березні споживча інфляція продовжила уповільнюватися і становила 13,2% у річному вимірі. Водночас інфляція була вище цілей Національного банку. Базова інфляція також залишалася значною (9,4% р/р).

Основною причиною високої інфляції було подальше стрімке зростання цін на продукти харчування. Це відбувалося внаслідок активізації експорту продовольства на тлі зменшення обсягів виробництва окремих категорій сільськогосподарської продукції. Також підтримувало інфляційний тиск продовження зростання виробничих витрат, зокрема на оплату праці. На цінах позначилося і швидке відновлення споживчого попиту внаслідок підвищення соціальних стандартів. Відповідно, залишалися високими й інфляційні очікування окремих груп економічних агентів.

Водночас проведення Національним банком жорсткої монетарної політики стримувало інфляційний тиск, зокрема через канал обмінного курсу. Як і очікувалося, попередні підвищення облікової ставки зробили більш привабливими фінансові інструменти в гривні, що сприяло припливу іноземного капіталу. Разом зі збільшенням надходжень валютної виручки від експортерів це спричинило перехід від девальваційного тренду до зміцнення гривні з кінця січня 2018 року. Посилення гривні як відносно долара США, так і валют країн-торгівельних партнерів позначилося насамперед на цінах палива та імпортних товарів, а в перспективі має сприятливо вплинути і на інфляційні очікування.

За домінування пропозиції іноземної валюти над попитом Національний банк здійснював валютні інтервенції для поповнення міжнародних резервів. Їх накопичення збільшує потенціал Національного банку у підтримці макроекономічної стабільності, зокрема у випадку розвороту потоків капіталу, та досягненні інфляційних цілей у середньостроковій перспективі.

Національний банк залишив незмінним прогноз споживчої інфляції – вона буде знижуватися і досягне цільового рівня у середині 2019 року

Протягом 2018 року інфляція буде поступово уповільнюватися – до 8,9% у грудні, проте залишатиметься вищою за цільові орієнтири.

З одного боку, зміцнення курсу гривні у І кварталі буде стримувати зростання цін, насамперед на непродовольчі товари, і відповідно забезпечить більш швидке зниження базової інфляції, ніж прогнозувалось у січні.

Крім того, інфляцію буде стримувати подальше відображення попередніх рішень з підвищення облікової ставки на депозитних ставках комерційних банків.

З іншого боку, підтримуватиме інфляційний тиск більш суттєве, ніж очікувалося раніше, зростання цін на продовольчі товари на тлі розширення їх експорту та посилення споживчого попиту внаслідок збільшення доходів населення.  

У подальшому інфляція продовжить знижуватися завдяки збереженню жорсткої монетарної політики, збільшенню пропозиції продуктів харчування та уповільненню імпортованої інфляції. У результаті інфляція повернеться до цільового діапазону в середині 2019 року і становитиме 5,8% на кінець наступного року. У 2020 році вона уповільниться до 5,0%, що відповідатиме центральному значенню цільового діапазону (5,0% ± 1 в.п.).

Національний банк залишив незмінним прогноз економічного зростання на 2018-2020 роки

У 2017 році українська економіка зросла на 2,5%, таким чином випередивши очікування Національного банку. Підґрунтям для прискорення економічного зростання були більш суттєве розширення внутрішнього споживчого попиту та висока інвестиційна активність.

Як і раніше, Національний банк прогнозує подальше прискорення зростання реального ВВП у 2018 році до 3,4%.  

Основним двигуном зростання економіки залишатиметься приватне споживання. По-перше, зберігатимуться високі темпи зростання реальних заробітних плат, простимульовані активними міграційними процесами. По-друге, пом'якшується фіскальна політика, у тому числі через подальше підвищення соціальних стандартів. Також, як і минулого року, збережеться активна інвестиційна діяльність підприємств.

У 2019 – 2020 роках зростання реального ВВП дещо уповільниться (до 2,9%). Це відбуватиметься через зниження ефектів фіскального пом’якшення та достатньо жорстку монетарну політику, необхідну для повернення інфляції до цільового рівня. Однак у випадку більш рішучого проведення структурних реформ темпи економічного зростання можуть бути й вищими.

Експорт продовжить збільшуватися завдяки сприятливим умовам торгівлі, високому врожаю, розширенню доступу українських підприємств на зовнішні ринки. Водночас імпорт зростатиме швидше внаслідок підвищення внутрішнього споживчого й інвестиційного попиту та поступового зміцнення реального ефективного обмінного курсу. Як наслідок, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу помірно розшириться (з 1,9% від ВВП у 2017 році до 2,6% від ВВП у 2020 році). Збільшення грошових переказів через подальшу трудову міграцію, у тому числі внаслідок лібералізації умов працевлаштування у країнах-сусідах, частково компенсуватиме розширення дефіциту зовнішньої торгівлі.

Ключовим припущенням окресленого сценарію залишається подальший поступ у здійсненні структурних реформ та співпраця з Міжнародним валютним фондом. Це дозволить зберегти доступ до офіційного фінансування і від інших організацій, а також до міжнародних ринків капіталу на прогнозному горизонті.

У 2018 році Національний банк очікує надходження близько 2 млрд дол. США від МВФ, а також отримання Урядом кредитів від ЄС та Світового банку. Це дасть змогу збільшити міжнародні резерви до 21,6 млрд дол. США на кінець поточного року. Однак у 2019 та 2020 роках через пікові виплати за зовнішнім державним боргом платіжний баланс буде зведено з дефіцитом, і міжнародні резерви дещо скоротяться.

Основним ризиком для реалізації зазначеного макроекономічного прогнозу Національний банк вважає відсутність прогресу в проведенні структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності та подальшої співпраці з МВФ. 

Відтермінування необхідних кроків для відновлення співробітництва з офіційними кредиторами звужує вікно можливостей у залученні необхідного фінансування для здійснення пікових виплат за державним боргом у 2018-2020 роках. Тому, на думку Національного банку, для збереження макрофінансової стабільності України критично важливим є невідкладна активізація зусиль для продовження співпраці з МВФ.

Також вагомим ризиком є проведення Урядом більш м’якої фіскальної політики. Зокрема, подальше збільшення соціальних видатків вищими темпами, ніж загальне зростання продуктивності праці в економіці, може посилити інфляційний тиск.

У зовнішньому середовищі суттєво зросли ризики широкомасштабних торгівельних війн, що можуть зумовити різкі коливання світових товарних цін, погіршити умови доступу українських експортерів на зовнішні ринки та, відтак, зменшити валютні надходження. Розворот сприятливих тенденцій, що спостерігались у світовій економіці та на товарних ринках з початку 2016 року, може призвести до негативних наслідків для економіки України, яка залишається вразливою до зміни світової кон’юнктури. 

З урахуванням оновленого макроекономічного прогнозу та оцінки зазначених ризиків Правління Національного банку вважає, що поточні монетарні умови є достатньо жорсткими, щоб знизити інфляцію у середньостроковій перспективі. Відповідно, було прийнято рішення залишити облікову ставку незмінною на рівні 17,0%.

У разі посилення фундаментальних інфляційних ризиків, Національний банк може продовжити підвищення облікової ставки для повернення інфляції до встановлених середньострокових цілей. 

Водночас Національний банк, як і раніше, буде балансувати між необхідністю, з одного боку, знизити інфляцію та, з іншого боку, мінімізувати негативні короткострокові наслідки для економічного зростання та відновлення кредитування. Досягнення цінової стабільності та покращення інфляційних очікувань розглядаються як фундаментальні фактори зниження кредитних ставок банків, відновлення кредитування та стійкого економічного зростання в середньостроковій перспективі.

Збереження облікової ставки на рівні 17,0% затверджене Рішенням Правління Національного банку України від 12 квітня 2018 року №204-рш "Про розмір облікової ставки".

Новий детальний макроекономічний прогноз буде опублікований в Інфляційному звіті 19 квітня 2018 року.

Попередня стаття Наступна стаття

Останні новини:

Платник податків звільнений від відповідальності, якщо діяв відповідно до наданих податковою консультацією роз'яснень, - ВС

15 Серпня 2018

У 2018 році забезпечено скорочення податкового боргу на 9,8 млрд гривень

15 Серпня 2018

Одноразові виплати працівнику за окремі доручення не включаються до середнього заробітку при його розрахунку, - ВС

15 Серпня 2018

Проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання: юридичні нюанси

15 Серпня 2018

Які неприбуткові установи та організації можуть бути внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій?

15 Серпня 2018

Повернення надміру сплачених сум податку на доходи фізичних осіб, - ДФС інформує

15 Серпня 2018

До плану-графіку планових перевірок на 2018 рік включено 235 експортерів лісоматеріалів

15 Серпня 2018

Скасування та обмеження пільг чорнобильцям визнано неконституційним

15 Серпня 2018