MLI: мета, реалії, перспективи

24 Липня 2018 (0) #план BEPS # MLI #конвенція
Аа Аа

Як повідомляв TaxLink, Україна приєдналася до Багатосторонньої конвенції щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (далі – MLI).

Що необхідно знати про MLI?

1. MLI є реалізацією 15 кроку BEPS і покликаний модифікувати існуючі угоди про уникнення подвійного оподаткування. На сьогодні існує численна кількість угод про уникнення подвійного оподаткування між країнами. Приєднанням до MLI країна може внести зміни до декількох (всіх) угод, підписаних нею з іншими країнами, одночасно. Такий механізм набагато швидший, ніж зміна угод в двосторонньому порядку. Тому MLI і називають багатостороннім інструментом, ця конвенція є інструментом внесення змін в угоди про уникнення подвійного оподаткування.

2. Підписуючи MLI, учасник вказує, на угоди з якими країнами розповсюджуватиметься дія інструменту. Два учасника, які висловили бажання змінити угоду одне з одним, повинні узгодити заходи, які застосовуватимуться (узгодити зміни). При цьому, приєднуючись до MLI, підписант погоджується на ряд мінімальних змін (minimal standard). MLI містить обов’язкові положення (впровадити які повинен кожен підписант) та факультативні положення (питання щодо застосування яких вирішується кожною державою самостійно).

3. За своїм змістом MLI спрямований на протидію зловживанню угодами про уникнення подвійного оподаткування і реалізацію заходів BEPS.

Заходи MLI спрямовані на реалізацію інших кроків BEPS (в тому числі тих, що належать до мінімального стандарту):

Action 2 - Нейтралізація ефектів використання гібридних інструментів;

Action 6 - Зловживання пільгами при застосуванні податкових конвенцій;

Action 7 - Штучне уникнення статусу постійного представництва;

Action 14 - Механізми вирішення спорів щодо застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування між країнами (процедура взаємного узгодження).

До мінімального стандарту належать лише кроки 6 та 14 з вищеперерахованих. Україна зобов’язалася виконувати лише мінімальний стандарт плану BEPS (мінімальний стандарт включає кроки 5, 6, 13, 14). Відтак, угоди, підписані Україною, будуть змінені в частині положень, що стосуються протидії зловживань і вирішення спорів.

4. MLI встановлює можливість для платника податків ініціювати процедуру взаємного узгодження шляхом звернення до компетентних органів країн - сторін угоди про уникнення подвійного оподаткування протягом 3 років після виявлення факту оподаткування, яке суперечило положенням такої угоди. MLI також містить положення про арбітраж – в разі, якщо компетентним органам не вдалося вирішити між собою спір в рамках процедури взаємного узгодження.

5. Важливим положенням MLI є введення в угоди правила основної мети/тесту основної цілі (Principal Purpose Test, PPT). Це правило є загальним інструментом, спрямованим на протидію зловживанням при застосуванні угод про уникнення подвійного оподаткування (general anti-abuse rule), оскільки воно спрямоване охопити всі можливі випадки зловживання угодою, які не підпадають під спеціальне правило обмеження пільг. Це правило базується на аналізі того, яку мету переслідували особи при застосуванні угоди про уникнення подвійного оподаткування. Так, згідно з цим правилом, особи не можуть користуватися вигодами, передбаченими положеннями угоди про уникнення подвійного оподаткування, якщо застосування таких положень було однією з основних цілей укладеного між ними договору/угоди. Іншими словами, застосування переваг угоди про уникнення подвійного оподаткування не повинно фігурувати як ціль (самоціль) серед цілей, які контрагенти переслідують у своїй діяльності.

MLI передбачає можливість застосування спрощеного правила обмеження пільг (Limitation on benefits, LOB). Тобто його застосування є факультативним для держав. Одночасно можуть застосовуватися і LOB і PPT. В загальному LOB полягає у тому, що пільги, передбачені угодою про уникнення подвійного оподаткування, не застосовуються, якщо особа не відповідає критеріям «кваліфікованої особи/уповноваженої особи» (перелік таких осіб є виключним і наводиться в MLI – фізичні особи-резиденти, публічні утворення, деякі види юридичних осіб). В певних випадках податкові переваги можуть надаватися резидентам, які не є «уповноваженими особами». Так, резиденту Договірної юрисдикції надається право на пільги (незважаючи на те, чи є він уповноваженою особою) щодо прибутку, отриманого у іншій Договірній юрисдикції, якщо резидент активно веде бізнес у першій Договірні юрисдикції, а прибуток, отриманий у другій Договірній юрисдикції, стосується цього бізнесу та отримується з нього. При цьому, якщо резидент Договірної юрисдикції відповідно до податкової угоди отримує прибуток від бізнесу, що ведеться у іншій Договірній юрисдикції, або прибуток від пов'язаної особи, отриманий у іншій Договірні юрисдикції, пільга надається лише за умови, що підприємницька діяльність, яка ведеться резидентом у першій Договірній юрисдикції є головною/суттєвою стосовно такої ж діяльності чи суміжної підприємницької діяльності, яка ведеться резидентом чи пов'язаною особою у іншій Договірній юрисдикції. Особа також має право на пільги за умови, що протягом не менше як половини будь-якого 12 місячного періоду (стосовно якого особа претендує на застосування угоди) прямим або непрямим учасником такої особи з часткою володіння не менше 75% є еквівалентний/рівноцінний бенефіціар. Водночас таким бенефіціаром визнається особа, яка має право застосовувати пільги відносно отримуваного прибутку в Договірній юрисдикції на підставі національного законодавства, угоди про уникнення подвійного оподаткування або іншої міжнародної угоди, які дорівнюють або перевищують пільги, передбачені для такого прибутку у відповідності з угодою про уникнення подвійного оподаткування. Крім того, особа має право на пільгу, у разі, якщо компетентний орган держави - джерела прибутку надасть їй таке право.

6. Наприкінці 2018 року OECD опублікує список країн, які не виконали мінімальний стандарт Плану дій BEPS. Підписавши та ратифікувавши Конвенцію MLI, Україна одночасно виконує також крок 6 та крок 14 Плану дій BEPS.

7. Підписання MLI убезпечує Україну від потрапляння до Списку юрисдикцій, що не співпрацюють з питань оподаткування, що складається ЄС (тобто від потрапляння до «чорного списку» офшорів). Так, при формуванні списку Радою ЄС аналізуються такі критерії, як транспарентність, справедливість оподаткування та впровадження BEPS. Прикметно, що більшість країн потрапили до останнього списку саме через те, що не долучилися до MLI і не задекларували такого бажання.

Попередня стаття Наступна стаття